Рішення № 8243393, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/53204.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/532

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Збаразьке хлібоприймальне підприємство"

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву

простягнення 35678,84 грн.

за участю представників сторін від позивача- Гандяк Т.М. від відповідача- Висотенко Т.М., Сущук Т.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Збаразьке хлібоприймальне підприємство" (надалі –ВАТ "Збаразьке хлібоприймальне підприємство") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет) про стягнення 35678,84 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № 8 від 26.07.1999 р. Позивачем виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у розмірі 35678,84 грн. Однак, всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені ним протягом 17.02.2000 –27.03.2009 років витрати на зберігання матеріальних цінностей, заборгувавши, при цьому 35678,84 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

Ухвалою від 09.10.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою від 30.10.2009 р. розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 30.10.2009 р. відповідач подав відзив, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Позивач 30.11.2009 р. подав заперечення на відзив, відповідно до якого уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 7119,11 грн. заборгованості за період зберігання з 21.08.2006 р. по 27.03.2009 р.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.1999 р. між ВАТ "Збаразьке хлібоприймальне підприємство" та Комітетом укладено Договір № 8 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву –зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей без надання права користування цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Також у Договорі зазначено, що Комітет відшкодовує витрати відповідального зберігача по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.

Строк оплати за договором встановлений не був.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані главою 36 Цивільного кодексу УРСР, главою 66 ЦК України, Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 417 ЦК УРСР, ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 532 «Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву»передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.1 договору встановлений з моменту його підписання і діє до виконання Комітетом розпоряджень-нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, що зберігається в повному обсязі.

Відповідно до умов Договору позивач протягом 31.09.1998 –27.03.2009 років зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 98147,84 грн.

Вказані обставини підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, що надсилались відповідачу, поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Рішеннями господарського суду міста Києва від 30.05.2002 р. у справі № 31/132 та від 21.02.2006 р. у справі № 42/28 стягнуто з Комітету на користь позивача 62468,74 грн. за період з 31.09.1998 р. по 16.02.2000 р.

Відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог, який викладений у запереченні на відзив від 30.11.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 7119,11 грн. заборгованості.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, а також понесення ним витрат у більшому розмірі, суду не надано.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, позивачем було подано цей позов про стягнення з відповідача суми боргу за послуги по зберіганню зерна відповідно до умов Договору.

Комітетом відповідних розрахунків проведено не було.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства, а також те, що відповідач не оплатив витрати позивача на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, з нього на користь позивача підлягає стягненню, за перевіреним судом розрахунком 7119,11 грн. боргу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Збаразьке хлібоприймальне підприємство" (47302, Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Грушевського, 90, код 00956218) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 7119,11 грн. боргу, 102 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 28.12.2009 р.