Ухвала суду № 82433692, 12.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6605/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Сливич В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Мухомедьянов В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції Сливич В.І., у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42019070000000097 від 16.04.2019 про застосування відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцяАДРЕСА_1 , завідувача сектору містобудування та архітектури Рахівської районної державної адміністрації, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області старший радник юстиції Сливич В.І., звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42019070000000097 від 16.04.2019 про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатської області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42019070000000097 від 16.04.2019.

У ході досудового розслідування встановлено, що 17.04.2019 в період із 17.00 год. по 18.00 год. завідувач сектору містобудування та архітектури Рахівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, які полягали у його особистому протиправному збагаченні, перебуваючиу своєму робочому кабінеті сектору містобудування та архітектури Рахівської РДА за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 19, після погодження своїм підписом трьох схем розташування тимчасових архітектурних споруд (пункти обміну валюти), одержав відСаснова А .С. частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США, а саме чотири грошові купюри номіналом по 50 доларів США кожна, серія та номер MD 42392450A, GL02036524A, MG80257608A та MF69381891A, які попередньо були вручені ОСОБА_3 згідно протоколу від 17.04.2019. Станом на 17.04.2019 згідно курсу Національного банку України сума одержаної ОСОБА_1 неправомірної вигоди в перерахунку складає 5344 грн.

Продовжуючи свою неправомірну діяльність, 10.06.2019 у період часу з 10.55 до 11.05 год. завідувач сектору містобудування та архітектури Рахівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні службового кабінету вказаного сектору РДА, за адресою:м. Рахів, вул. Миру, 19, Закарпатської області, вимагав та одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 900 доларів США (з яких 200 доларів США (2 купюри номіналом 100 доларів США) були дійсними грошовими купюрами, а 700 доларів (7 купюр номіналом 100 доларів) - імітаційними купюрами), за погодження чотирьох комплексних схем території для розміщення торгових павільйонів на території м. Рахів, а саме по вул. Миру, біля АЗС «ОККО», по вул. Київській, біля АЗС «Укрнафта», по вул. Б.Хмельницького, біля входу в парк, та по вул. Карпатська, біля входу в лікарню. Станом на 10.06.2019 згідно курсу Національного банку України сума одержаної ОСОБА_1 неправомірної вигоди в перерахунку складає 23931 грн.

ОСОБА_1 10.06.2019 о 11.10 год. затриманий в порядку ст. 208 КПК України. 11.06.2019 о 11.07 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор вказує, що підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом заяви про злочин ОСОБА_3 , та його показаннями в яких він викриває протиправні дії ОСОБА_1 , протоколами слідчих дій - протоколом затримання ОСОБА_1 від 10.06.2019 та протоколом огляду місця події від 10.06.2019 у ході якого в шухляді робочого стола ОСОБА_1 було виявлено і вилучено предмет неправомірної вигоди в розмірі 900 доларів США (з яких 200 доларів США (2 купюри номіналом 100 доларів США) були дійсними грошовими купюрами, а 700 доларів (7 купюр номіналом 100 доларів) - імітаційними купюрами).

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

В клопотанні вказано, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Прокурор зазначає, що з огляду на те, що із 25.01.2015 набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України (ст.ст. 45-48, 69, 75, 79, 81, 86, 87 та 91), і згідно яких по корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

А клопотанні також вказано, що ОСОБА_1 завдяки своїм соціальним зв`язкам та зв`язкам на території Рахівського району, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде здійснювати вплив на заявника ОСОБА_3 , який викрив його протиправні дії, а також буде здійснювати вплив на свідків, мешканців м. Рахова.

Прокурор зазначає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 і в подальшому буде вчиняти корупційні злочини пов`язані із одержанням від громадян неправомірної вигоди.

В клопотанні вказано, що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, не забезпечить виконання ОСОБА_1 його процесуальних обов`язків підозрюваного, та не забезпечить належну поведінку підозрюваного, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 .

Прокурор зазначає, зо за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, буде виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

А тому керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184 та 194 КПК України, прокурор просить слідчого суддю: застосувати щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцяАДРЕСА_1 , завідувача сектору містобудування та архітектури Рахівської районної державної адміністрації, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді трим ання під вартою із визначенням застави та внесення останнім визначеної судом суми застави покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; з метою уникнення будь-якого тиску на заявника ОСОБА_4 спілкуватися з нею лише з дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор Сливич В.І. клопотання підтримав та просив його задовольнити. Крім того, прокурор зазначив, що є підстави вважати, що особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства. Крім того, вважає, що підозрюваний може впливати на заявника.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання та обрати йому більш м`який запобіжний захід. А у разі обрання такого у виді тримання під вартою, визначити найменший розмір застави, враховуючи його матеріальне становище та наявність дружини інваліда другої групи на утриманні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 в інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення - 16.04.2019 р. від ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка - заявника ОСОБА_3 від 17.04.2019,18.04.2019 р., протоколом огляду місця події від 10.06.2019 р. та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у його вчиненні, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину 11червня 2019 року, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , зазначений прокурором ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідка та заявника ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни його показань або відмови від давання показань.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 , є одруженим, а дружина є інвалідом другої групи, вік особи, а також його стан здоров`я, враховує наявність позитивної характеристики по місцю проживання. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 ,у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1 , заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 25 (двадцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 48 025 гривень та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; з метою уникнення тиску на заявника ОСОБА_3 спілкуватись з ним лише з дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області старшого радника юстиції Сливич В.І., у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42019070000000097 від 16.04.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , завідувача сектору містобудування та архітектури Рахівської районної державної адміністрації, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05.08.2019 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 25 (двадцять пять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 48 025 гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; з метою уникнення тиску на заявника ОСОБА_3 спілкуватись з ним лише з дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош