Рішення № 8243368, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/16412.11.09 За позовом приватного підприємства "МПК Океаніка"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ"

про стягнення 224 691, 44 грн.

За зустрічною

позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ"

до приватного підприємства "МПК Океаніка"

по визнання Договору № 113 від 13.02.09 частково недійсним

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача за первісним позовом Прокошина В.І. –предст. за дов.,

від відповідача за первісним позовом не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ"про стягнення 224 691, 44 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 113 від 13.02.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2009 порушено провадження у справі № 43/164 та призначено її розгляд на 29.05.2009.

Відповідача у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.06.2009.

18.06.09 від товариства з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ" надійшла зустрічна позовна заява про визнання Договору № 113 від 13.02.08 частково недійсним.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

З огляду на викладене, суд приймає зустрічний позов для сумісного його розгляду з первісним.

В судовому засіданні від представника Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з Відповідача 53600, 10 грн. основного боргу, 138322, 20 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.09 розгляд справи на 10.07.09 та прийнято зустрічний позов для сумісного його розгляду з первісним.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

31.08.09 від Позивача за первісним позовом надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

10.11.09 від Позивача за первісним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 53600, 10 грн. основного боргу, 9040, 34 грн. пені, 2273, 86 грн. 3 % річних, 8937, 41 грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 11.11.09 було оголошено перерву до 12.11.09 для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.08 між приватним підприємством "МПК Океаніка" (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ"(далі - Відповідач) було укладено Договір № 113 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався передати Відповідачу Товар, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за нього.

Відповідно до п. 3.1 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриманий Товар протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 218582, 32 грн., що підтверджується видатковими накладними переліченими в позовній заяві та доданими до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором Договір поставки № 113 від 13.02.08 складає: 53600, 10 грн. основного боргу, 9040, 34 грн. пені, 2273, 86 грн. 3 % річних, 8937, 41 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 6.2 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню за уточненим розрахунком.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пунктом 6.2 Договору передбачено нарахування штрафної неустойки в розмірі 1 % від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог із застосуванням обмеження встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати п. 6.2 Договору № 113 від 13.02.08 недійсним, обґрунтовуючи свою позицію тим, що зазначений пункт суперечить вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

13.02.08р. між сторонами було укладено договір поставки №113 за умовами якого Відповідач зобов’язався поставити, а Позивач прийняти і оплатити Товар.

Відповідно до п. 6.2 цього договору у випадку несвоєчасної оплати товариством з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ"вартості отриманого товару у строки вказані в даному договорі, передбачено нарахування штрафної неустойки в розмірі 1 % від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Спір виник з причини того, що Позивач за зустрічним позовом вважає пункт 6.2 договору поставки таким, що суперечить законодавству України, а Відповідач за зустрічним позовом проти цього заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав..

Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач та відповідач в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору про надання послуг, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а відтак, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача за первісним позовом, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сабі Київ" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99, код ЄДРПОУ 33293625, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства "МПК Океаніка" (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 1, кв. 64; поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 33492127) 53 600 (п’ятдесят три тисячі шістсот) гривень 10 коп. основного боргу, 9040 (дев’ять тисяч сорок) гривень 34 коп. пені, 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) гривні 86 коп. 3 % річних, 8 937 (вісім тисяч дев’ятсот тридцять сім) гривень 41 коп. інфляційних нарахувань, 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 коп. витрат по сплаті адвокатських послуг, 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені зустрічного позову відмовити.

Суддя М.В.Пасько