Рішення № 8243284, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/38311.11.09 За позовом приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Завод техніки

зв’язку і автоматики"

до державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 1 102 121, 37 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Маковський І.Я. –предст. за дов.,

від відповідача Понька Ю.І. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 1 102 121, 37 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № ПЗ/Ш-082624/НЮ від 10.09.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2009 порушено провадження у справі № 43/383, розгляд справи призначено на 22.10.2009.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 04.11.09.

09.11.09 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, Позивач просить стягнути з Відповідача 549178, 45 грн. основного боргу, 116941, 90 грн. пені та 108745, 71 грн. інфляційних нарахувань.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.08 між приватним підприємства "Науково-виробниче підприємство "Завод техніки зв’язку і автоматики" (далі-Позивач) та державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"(далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № ПЗ/Ш-082624/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався передати Відповідачу Товар, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за нього.

Відповідно до п. 7.2 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриманий Товар протягом 30 банківських днів з моменту його отримання. При цьому, днем отримання Товару вважається день підписання сторонами акту прийому –передачі товару.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 1029178, 45 грн., що підтверджується актами прийому –передачі переліченими в позовній заяві та доданими до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором Договір поставки № ПЗ/Ш-082624/НЮ від 10.09.08 складає: 549178, 45 грн. основного боргу, 116941, 90 грн. пені та 108745, 71 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 11.2 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача щодо того, що акти –прийому передачі Товару з боку Позивача підписані не уповноваженою особою, внаслідок чого є недійсними, у зв’язку з чим неможливо визначити дату поставки Товару і у Відповідача не виникло зобов’язання щодо його оплати, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі –Закон), первинний документ –документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Факт та дати здійснення господарських операцій за Договором поставки № ПЗ/Ш-082624/НЮ від 10.09.08 підтверджується наявними у справі документах первинного бухгалтерського обліку –видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, з яких чітко вбачається дата отримання Товару.

Отже, посилання Відповідача на неможливість визначити дату поставки Товару та відповідно дати виникнення зобов’язання за Договором є безпідставним.

Крім того, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, враховуючи, що Позивачем не заперечуються повноваження заступника генерального директора Осадчука Ю.І. на право підписання актів приймання –передачі товару, в суду відсутні підстави вважати зазначені акти недійсними.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Завод техніки зв’язку і автоматики" (79044, м. Львів, вул. Околична, 18, код ЄДРПОУ 34167410) 549178 (п’ятсот сорок дев’ять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 45 коп. основного боргу, 116 941 (сто шістнадцять тисяч дев’ятсот сорок одну) гривню 90 коп. пені, 108 745 (сто вісім тисяч сімсот сорок п’ять) гривень 71 коп. інфляційних нарахувань, 11 021 (одинадцять тисяч двадцять одну) гривню 22 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько