Рішення № 8243226, 11.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/59111.01.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні

про стягнення 3848,80 грн.

Суддя           Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Кіяніцина О.С. –представник по довіреності від 15.10.2009р.

Від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні заборгованості за Договором № 2111810 від 01.11.2006р. в розмірі 3848,80 грн., в тому числі 3646,72 грн. –основний борг, 14,56 грн. –3% річних, 134,46 грн. –пеня, 53,06 грн. –збитки від інфляції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/591, розгляд справи призначено на 09.11.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009р. судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5206,79 грн., в т.ч. 5004,71 грн. основного боргу, 14,56 грн. 3% річних, 134,46 грн. пені, 53,06 грн. збитків від інфляції. Цією ж ухвалою відкладено розгляд справи на 14.12.2009р.

В судовому засіданні 14.12.2009р. представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 32-07-623/1 від 11.12.2009р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3515,36 грн., в т.ч. 3313,28 грн. основного боргу, 14,56 грн. 3% річних, 134,46 грн. пені, 53,06 грн. збитків від інфляції.

Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

Представники відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надали, проти існуючої заборгованості не заперечували, виникнення заборгованості пояснили недофінансуванням.

Ухвалою від 14.12.2009р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи на більш тривалий.

В судовому зсіданні 14.12.2009р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 11.01.2010р.

В судовому засіданні 11.01.2010р. представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 32-07-04 від 06.01.2010р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2374,68 грн., в т.ч. 2172,60 грн. основного боргу, 14,56 грн. 3% річних, 134,46 грн. пені, 53,06 грн. збитків від інфляції.

Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився.Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.01.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської дирекції (далі-позивач) та Київською міською дитячою клінічною інфекційною лікарнею (далі-відповідач) було укладено договір № 2111810 про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 Договору Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські, та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до пункту 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.6 Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.9 Договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

          Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Позивач надавав відповідачу послуги електрозв’язку, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 2172,60 грн., що підтверджується оборотною відомістю по абоненту.

          Матеріалами справи підтверджено, що станом на день пред’явлення позову та розгляду справи відповідач свої зобов’язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 2172,60 грн. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації»встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

          У відповідності до пункту 5.8. договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

          Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем нараховано 134,46 грн. пені, які він просить суд стягнути з відповідача.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 134,46 грн. пені, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, тому вимоги в частині стягнення з відповідача 134,46 грн. пені обґрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню 14,56 грн. –три проценти річних від простроченої суми та 53,06 грн. –інфляційних витрат за період з 21.02.2009р. по 01.07.2009р., розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

          За таких обставин, враховуючи, що відповідач заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у встановлений строк не сплатив, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії обґрунтовані, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 23; ідентифікаційний код 01993664, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, код ЄДРПОУ 01189910) 2 172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 60 коп. основного боргу, 134 (сто тридцять чотири) грн. 46 коп. пені, 14 (чотирнадцять) грн.. 56 грн. 3% річних, 53 (п’ятдесят три) грн.. 06 коп. інфляційних витрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.