Рішення № 8243041, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 37/24026.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне

           підприємство «Зівеко»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Еспе»

про           стягнення 522 940,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Старощак І.А.–представник за довіреністю № 01-10/09-1 від 10.09.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

          Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Зівеко»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еспе»про стягнення заборгованості в сумі 522 940,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ветеринарний дім»був укладений договір № 06/01-01-09 купівлі-продажу від 06.01.2009 року, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується поставити і передати у власність покупцю (відповідачу) вакцини ветеринарні, зазначені в пп. 1.1.1-1.1.4, надалі - Товар, а покупець прийняти його та своєчасно здійснити оплату.

Відповідно до п. 1.2 цього договору, викуп товару, зазначеного в пп. 1.1.1-1.1.4, являється обов’язковим.

Згідно п. 2.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях згідно середнього курсу міжбанківської валютної біржі на день виставлення рахунку, по якій 1 євро = 11,40 грн.

Згідно п. 2.2 договору при попередній оплаті ціна за оплачений товар корегуванню не підлягає.

Сторони установили умови оплати за товар, відповідно до 3.1 договору. Розрахунок за товар здійснюється таким чином: 30% - попередня оплата, проводиться згідно рахунку продавця і не менше ніж за 10 календарних днів до дати поставки, 70% - на протязі 14 календарних днів від дати отримання товару.

На виконання умов договору відповідачеві були відпущені ветеринарні препарати по довіреності серія ЯПВ № 438243 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000080 від 26 січня 2009 року на суму 190242,00 грн., по довіреності серія ЯПВ № 438244 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000081 від 26 січня 2009 року на суму 221 949,00 грн., по довіреності серія ЯПВ № 438244 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000082 від 26 січня 2009 року на суму 221 949,00 грн.

Про отримання відповідачем товару в повному обсязі свідчить лист № 41-09 від 25 лютого 2009 року підприємства-перевізника ТзОВ «Делівері», доданий до позовної заяви.

Відповідач не повернув позивачеві оригінали довіреностей та підписаних видаткових накладних. Також позивач направив акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 року по 13.04.2009 року який відповідач не підписав та не повернув.

Всього на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 634 140,00 грн., відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 132 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, доданою до позовної заяви. Таким чином, станом на 07.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 502 140,00 грн.

Згідно п. 6.2 вищеназваного договору, у разі несвоєчасної оплати за партію отриманого товару покупець зобов’язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.

За порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 20800,98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2009 року порушено провадження у справі № 37/240 і призначено до розгляду на 18.05.2009 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № 01-1/544 від 19.05.2009 р. справу № 37/240 передано для подальшого розгляду суді Мудрому С.М. у зв’язку із призначенням Кондратової І.Д. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2009 року суддею Мудрим С.М. справу № 37/240 прийнято до свого провадження і призначено до розгляду на 25.06.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представники позивача в судове засідання з’явилися та подали документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 37/240 від 22.05.2009 року, подали клопотання, в якому просили здійснити заміну вибулої сторонни у справі ТОВ «Ветеринарний дім»на її правонаступника –ТОВ «Еспе», та подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників позивача про продовження строку розгляду справи.

Суд, за власною ініціативою, на підставі ч.1 ст. 38 ГПК України, витребував від Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації копію реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеринарний дім».

Відповідно ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, а також з необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 року.

У судове засідання 14.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Суд повторно витребував від Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації копію реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеринарний дім».

Відповідно ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 12.10.2009 року.

У судове засідання 12.10.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Від Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації до суду надійшли витребувані документи, а саме, належним чином завірені копії документів реєстраційної справи ТОВ «Еспе».

Представник позивача підтримав подане раніше клопотання про заміну вибулої сторонни у справі ТОВ «Ветеринарний дім»на її правонаступника –ТОВ «Еспе».

З наявних у справі матеріалів суд здійснив заміну відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Ветеринарний дім»на його правонаступника –товариство з обмеженою відповідальністю «Еспе».

Відповідно ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заміну відповідача на його правонаступника, суд відклав розгляд справи на 09.11.2009 року.

Судове засідання, призначене до слухання на 09.11.2009 року, у зв’язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи № 37/240 відкладено на 26.11.2009 року.

У судове засідання 26.11.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином..

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 502140,00 грн., пеню в розмірі 20800,98 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5229,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ветеринарний дім», яке змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Еспе», був укладений договір № 06/01-01-09 купівлі-продажу від 06.01.2009 року, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується поставити і передати у власність покупцю (відповідачу) вакцини ветеринарні, зазначені в пп. 1.1.1-1.1.4, надалі - Товар, а покупець прийняти його та своєчасно здійснити оплату.

Стаття 104 ЦК України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із статтею 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів, надісланих Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, а саме з протоколу № 4 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарний дім" від 07 травня 2009 року, найменування товариства було змінено та затверджено його нову назву - товариство з обмеженою відповідальністю "Еспе", змінено місцезнаходження товариства та затверджено його за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 118, затверджено нову редакцію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Еспе". Крім того, в реєстраційній картці форми № 4 зазначена організаційно-правова форма юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю "Еспе", ідентифікаційний код - 32552860, адреса - Голосіївський район, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 118. Також, наявний статут товариства з обмеженою відповідальністю "Еспе" (ідентифікаційний код 32552860), затверджений загальними зборами учасників товариства, протокол № 4 від 07 травня 2009 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.2 цього договору, викуп товару, зазначеного в пп. 1.1.1-1.1.4, являється обов’язковим.

Згідно п. 2.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях згідно середнього курсу міжбанківської валютної біржі на день виставлення рахунку, по якій 1 євро = 11,40 грн.

Згідно п. 2.2 договору при попередній оплаті ціна за оплачений товар корегуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На виконання умов договору відповідачеві були відпущені ветеринарні препарати по довіреності серія ЯПВ № 438243 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000080 від 26 січня 2009 року на суму 190242,00 грн., по довіреності серія ЯПВ № 438244 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000081 від 26 січня 2009 року на суму 221 949,00 грн., по довіреності серія ЯПВ № 438244 від 26 січня 2009 року через Катаєва І.О. по видатковій накладній № РН-0000082 від 26 січня 2009 року на суму 221 949,00 грн.

Про отримання відповідачем товару в повному обсязі свідчить лист № 41-09 від 25 лютого 2009 року підприємства-перевізника ТзОВ «Делівері»та додані до листа документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторони установили умови оплати за товар, відповідно до 3.1 договору. Розрахунок за товар здійснюється таким чином: 30% - попередня оплата, проводиться згідно рахунку продавця і не менше ніж за 10 календарних днів до дати поставки, 70% - на протязі 14 календарних днів від дати отримання товару.

Всього на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 634 140,00 грн., відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 132 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, станом на 07.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 502 140,00 грн.

За твердженням представника позивача, позивач направив відповідачеві акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 по 13.04.09, який відповідач не підписав та не повернув.

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 502 140,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2 договору договору, у разі несвоєчасної оплати за партію отриманого товару покупець зобов’язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.

Таким чином, розмір пені в сумі 20800,98 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еспе»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 118; р/р 26007053107681 в КГРУКБ «Приватбанк»м. Києва, МФО 321842, код ЄДРПОУ 32552860) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Зівеко»(юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 108Е к. 2; поштова адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172/2; р/р 260042812 в Львівській ОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Львова, МФО 325570, код ЄДРПОУ 22386508) суму основного боргу 502140 (п’ятсот дві тисячі сто сорок) грн. 00 коп., пеню в сумі 20800 (двадцять тисяч вісімсот) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5229 (п’ять тисяч двісті двадцять дев’ять) грн. 41 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 12.01.2010 року.