Рішення № 82428189, 11.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21125/18

Провадження № 2/522/4426/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, відповідно до якого позивачка просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Одеської міської ради на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди у вигляді збитків у сумі 168 234,54 грн. та судові витрати у сумі сплаченого судового збору 1 682,35 грн..

В обґрунтування позовної заяви зазначене наступне. 21.06.2017р. близько 03-00 год. ранку на припаркований біля будинку, в якому мешкає позивач, належний їй на праві власності автомобіль марки NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, впало дерево. Цей факт підтверджується Актом комісії КП ЖКС «Черьомушки» від 21.06.2017р. та листом Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області № 38-16512 від 21.06.2017р..

Унаслідок чого автомобіль зазнав пошкодження. Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу № 107-06-17 від 28.06.2017р., виконаного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку пошкодженого КТЗ NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 166 034,54 грн. За виконання Звіту з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу № 107-06-17 від 28.06.2017р. позивачем було сплачено 2 200,00 грн., що підтверджується квитанцією № 02/17 від 28.06.2017р. Тобто, сума завданих позивачу збитків становить 168 234,54 грн.

У вересні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», Комунального підприємства «Міськзелентрест», за участю третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 16.04.2018 року у справі № 521/14286 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з КП «Житлово-комунальний сервіс Черьомушки» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 168 034, 54 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.. Постановою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2018р. рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16.04.2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», Комунального підприємства «Міськзелентрест», за участю третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі з підстав, що виконавчим комітетом Одеської міської ради не визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1, а тому, враховуючи те, що саме на виконавчий комітет Одеської міської ради покладено обов`язок забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради, який не був відповідачем у справі. За викладених обставин звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із дійсним позовом.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями вказана справа була розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року провадження у справі відкрито з призначенням підготовчого засідання на 11.02.2019р..

11.02.2019 року розгляд справи був відкладений на 25.03.2019р. за клопотанням представника позивача для надання відповіді на відзив.

Відповідно відзиву виконавчого комітету Одеської міської ради (49-56), представник відповідача просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі, виходячи з наступного. Виконавчий комітет Одеської міської ради не є особою, дії або бездіяльність якої спричинили завдання шкоди ОСОБА_1 , оскільки зазначені в позові доводи не дозволяють встановити безпосередній причинний зв`язок між неправомірними, на думку позивача, діями відповідача та завданою позивачу шкодою. Відсутнє рішення суду, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невизначенні балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1. Постанова апеляційного суду Одеської області від 31.10.2018р. у справі № 521/14286 не є доказом наявності причинного зв`язку та вини відповідача, не містить преюдиційних обставин, встановлених щодо нього. Пунктом 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право осіб звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Відповідач балансоутримувачем не являється, а являється особою, яка такого балансоутримувача призначає. Позивачем не надано доказів того, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, було сухостійним або аварійним. Посилались на те, що пошкодження автомобіля зумовлене власною недбалістю позивача, яка залишила автомобіль на прибудинковій території у житловій зоні, що не відповідає пп. б) п.26.2 Правил дорожнього руху, ст.21 Закону України «Про автомобільний транспорт», пп.4 п.4.13 Правил благоустрою території м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. № 1631-УІ.

Представник позивача 19.02.2019 року надала відповідь на відзив виконавчого комітету Одеської міської ради (а.с.62-66), відповідно якого зазначила, що згідно відповіді Департаменту міського господарства ОМР № 01-69/1157 від 17.10.2018р., рішень стосовно визначення балансоутримувача зелених насаджень, розташованих на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалося. Стверджувала з посиланням на правове обґрунтування того, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому існує прямий причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та завданою позивачу шкодою, та обов`язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева має бути покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради. Постанова апеляційного суду Одеської області від 31.10.2018р. у справі № 521/14286 відповідачем не оскаржена. Правова позиція, висловлена в Постанові апеляційного суду Одеської області від 31.10.2018р., та в позові ОСОБА_1 , узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2018 року (провадження № 61-6202св18), яка відповідно до ст.417 ЦПК України є обов`язковою для судів. Вважає, що саме на відповідача покладено обов`язок здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо. Також, за відсутності визначеного відповідачем балансоутримувача, виконавчий комітет ОМР є також відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними. Тому позивач вважає помилковим висновок відповідача, що позивач посилається на положення нормативних актів, які регламентують порядок роботи з сухостійними та аварійними деревами. Будь-які дорожні знаки, які забороняють стоянку автомобілів на місці, де було припарковано автомобіль позивача, були відсутні, тому позивач відповідно до положень ч.2 ст. 382 Цивільного кодексу України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» правомірно використовувала прибудинкову територію для розміщення належного їй автомобіля.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті на 11 червня 2019 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 обставини, якими обґрунтовані позов та відповідь на відзив, підтримали та просили задовольнити позов з урахуванням наданих у них пояснень. Представник позивача посилалась на те, що факт завдання шкоди майну позивачки є встановленим та не спростований відповідачем. Відповідальність за завдані збитки несе балансоутримувачем, проте саме у зв`язку з бездіяльністю відповідача він не є визначеним, тому на думку сторони позивача саме виконком Одеської міської ради є належним відповідачем у справі. Позивачка у судовому засіданні підтвердила, що жодних знаків, які забороняли паркування автомобіля біля її будинку, не має, інших місць для паркування не визначено та не передбачено біля її будинку.

Представник відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради Петренко С.В. (по довіреності від 22.12.2018 року) у судовому засіданні підтримав пояснення, надані ними у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилався на те, що вони не є балансоутримувачем даних зелених насаджень, не доведено причинного зв`язку між подіями та їх діяльністю. У 2008 році зелені насадження міста Одеси у кількості 112 258 штук були передані на обслуговування Одесьміськзелентрест, проте відповідний акт прийому-передачі відсутній, інвентаризація відсутня. Посилався на те, що паркування автомобіля біля будинку заборонено, проте представнику відповідача не відомо про наявність відповідного забороняю чого знаку про це. За викладених обставин просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 21.06.2017р. близько 03-00 год. ранку на припаркований біля будинку, в якому мешкає позивач за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, впало дерево.

Позивач ОСОБА_1 являється власником легкового автомобіля марки NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Вказану подію було зафіксовано актом комісії КП ЖКС «Черьомушки» від 21.06.2017р., згідно якого дійсно за адресою: АДРЕСА_1 дерево впало на вищевказаний автомобіль та крім того пошкодило дві опори.

Згідно відповіді Малиновського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області № 38-16512 від 21.06.2017р., встановлено, що 21.06.2017р. о 03-00 год. за адресою: АДРЕСА_1, біля дому, на автомобіль NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 впало дерево, яке пошкодило автомобіль та два стовпа. Рекомендовано звернутись до суду щодо відшкодування матеріальних збитків.

За довідкою Гідрометцентру Чорного і Азовського морів від 02.08.2017р. № 689/05-93, в ніч на 21.06.2017р. в АДРЕСА_1 (за даними метеостанції аеропорт Одеса) спостерігались наступні погодні умови: без опадів; вітер північно-західний 5 м/с.

Унаслідок події транспортний засіб позивачки зазнав пошкоджень.

Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу № 107-06-17 від 28.06.2017р., виконаного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_2 (Свідоцтво ФДМ України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 19.08.2002р. № 1974, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМ України № 614/17 від 20.06.20017р., Свідоцтво судового експерта-товарознавця № 585 від 04.12.2001р. Міністерства юстиції України), вартість матеріального збитку пошкодженого КТЗ - NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 166 034,54 грн..

За виконання Звіту з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу № 107-06-17 від 28.06.2017р. позивачем було сплачено 2 200,00 грн., що підтверджується квитанцією № 02/17 від 28.06.2017р. Тобто, загальна сума, витрачена позивачем на визначення збитків, становить 168 234,54 грн.

У вересні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», Комунального підприємства «Міськзелентрест», за участю третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 16.04.2018 року у справі № 521/14286/17 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з КП «Житлово-комунальний сервіс Черьомушки» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 168 034, 54 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 31.10.20108р. у справі № 521/14286/17 рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16.04.2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», Комунального підприємства «Міськзелентрест», за участю третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виконавчим комітетом Одеської міської ради не визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1, а тому, враховуючи те, що саме на виконавчий комітет Одеської міської ради покладено обов`язок забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради, який не був відповідачем у справі.

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Згідно з п.9 ст.10 закону «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Пунктом 4 ч.1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.

У ст.25, ч.1 ст.28 закону «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно з п.п.10, 11 п.7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.

Відповідно до п.5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за №880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою. Пунктом 9.1.11.3. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно з п.9.1.12. вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно з п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до пп.7 п.«а» ч.1 ст.30 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах із цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно відповіді на адресу апеляційного суду Одеської області директора департаменту міського господарства Одеської міської ради від 17.10.2018 року, рішень стосовно визначення балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалось. Таким чином відсутні докази що саме це дерево було передано на баланс КП «Міськзелентрест».

Згідно з ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

На думку суду, позивачем доведено факт завдання йому шкоди в результаті падіння дерева на автомобіль позивача, протиправність бездіяльності відповідача, яка виразилась у невизначенні балансоутримувача цього зеленого насадження, причинний зв`язок між ними, а відповідач відповідно до вимог статей 10-13, 49, 81, 89 ЦПК України року це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав відшкодування шкоди.

Враховуючи довідку Гідрометцентру Чорного і Азовського морів від 02.08.2017р. № 689/05-93, падіння дерева не було пов`язано з впливом негативних погодних факторів, тобто не являється дією непереборної сили, форс-мажорною обставиною, яка виключає відповідальність відповідача із завдання шкоди позивачу.

Отже, виходячи із викладеного суд приходить до висновку про безпідставність тверджень представника відповідача з приводу того, що виконком Одеської міської ради є неналежним відповідачем у справі.

Враховуючи те, що саме на виконавчий комітет Одеської міської ради покладено обов`язок забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна, суд дійшов висновку, що обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради.

У ч.2 ст.1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України).

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачам.

Суд вважає, що надані до позову докази доводять факт падіння дерева, внаслідок чого пошкоджено майно позивача. Розмір спричиненої майнової шкоди доведено належними доказами та спростовано відповідачем.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та вважає за можливе задовольнити у повному обсязі.

Щодо дотримання позивачем правил розміщення автомобіля на прибудинковій території будинку, в якому вона мешкає, слід зазначити наступне.

Відповідач не довів наявність будь-яких дорожніх знаків, які забороняють стоянку автомобілів на місці, де було припарковано автомобіль позивача.

Відповідно до положень ч.2 ст. 382 Цивільного кодексу України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», земельна ділянка, на якій розташований багатоповерховий будинок, відносяться до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У Цивільному кодексі України зазначено: усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. (ч.2 ст.382 ЦКУ).

Таким чином, позивач мала право користуватися прибудинковою територією для розміщення належного їй на праві власності автомобіля.

Доводи представника виконавчого комітету Одеської міськради про порушення позивачем положень ЗУ «Про автомобільний транспорт», Правил дорожнього руху (припарковала автомобіль не на спеціальному майданчику чи стоянці) не підтверджені належними і допустимим доказами, тому не приймаються судом до уваги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Оскільки виконавчий комітет Одеської міської ради являється окремою юридичною особою та несе відповідальність за свої дії та бездіяльність, суд вважає за доцільне стягнути відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди саме з відповідача, а не за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ст.15-16, 22-23, 1166, 1192 ЦК України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 2, 4, 10-13, 43, 49, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 210, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження: 65004, площа Думська, 1) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути із Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження: 65004, площа Думська, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 168 234, 54 грн. (сто шістдесят вісім тисяч двісті тридцять чотири гривень 54 копійок).

Стягнути із Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження: 65004, площа Думська, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 682, 35 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят дві гривень 35 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Приморського районного суду м. Одеси протягом 30 днів (ст.ст. 354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.06.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.