Ухвала суду № 82427462, 13.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11726/18

Провадження № 1-кс/520/7194/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., розглянувши матеріали скарги адвоката Кохтенко-Чорноус В.М. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 щодо недотримання розумних строків та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга адвоката Кохтенко-Чорноус В.М. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 щодо недотримання розумних строків та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, адвокат Кохтенко-Чорноус В.М. фактично просить задовольнити скаргу на недотримання розумних строків та зобов`язати провести слідчий експеримент за обов`язкової їх.

Дослідивши заявлену скаргу, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Тобто, діючим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Як вбачається зі змісту заявленої скарги, фактично предметом скарги є бездіяльність відповідних посадових осіб, що полягає, на думку скаржника, у нездійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні, тобто в не проведенні слідчого експерименту за обов`язкової участі потерпілого та його представника.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Адвокатом, не оскаржуються прийняте слідчим або прокурором будь-яке процесуальне рішення або неприйняття процесуального рішення у конкретний визначений КПК України строк.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує правового регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, подання скарги на рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно із положеннями ч.1 ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.

Так, права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст.55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

В рішенні від 11.03.2011 року у справі №2-рп/2011 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого саме в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за скаргою, суддя також враховує рішення Верховного суду України від 03 березня 2016 року по справі №5-347кс15, в якому було зроблено висновок щодо застосування положень ст. 24 КПК України.

В пункті п`ятому зазначеного рішення Верховний суд України зробив висновок, що відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Стаття 303 КПК України наводить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.

Таким чином, зі змісту скарги вбачається, що представник потерпілого звернулась до суду зі скаргою, яка у відповідності до вимог ст.303 КПК України, не підлягає розгляду слідчим суддею.

Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Тобто, предметом оскарження недотримання розумних строків досудового розслідування може бути виключно рішення прокурора про відмову у задоволенні відповідної скарги.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що відповідно до вимог ч.1 ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що у відкритті провадження за поданою адвокатом Кохтенко-Чорноус В.М. скаргою слід відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за скаргою адвоката Кохтенко-Чорноус В.М. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 щодо недотримання розумних строків та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.