Рішення № 8242724, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/29525.11.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СтарКарго»

Простягнення 153725,61 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаДанилюк Д.В. (дов. № 140-2008 від 23.12.2008 р.)

Від відповідача Данилова Л.А. (дов. б/н від 01.07.2009 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СтарКарго»134089,28 грн. заборгованості за договором про продаж вантажних перевезень від 07.08.2009 р. № 03-083, 3754,50 грн. інфляційної складової боргу та 15114,48 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/295 та призначено її розгляд на 28.09.2009 р..

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач відхилив позовні вимоги, посилаючись на неправильне визначення позивачем суми основного боргу, його інфляційної складової та пені.

20.10.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені до 14603,39 грн. та заявив вимогу про стягнення з відповідача 1278,44 грн. трьох процентів річних з простроченої суми боргу.

28.09.2009 р. та 21.10.2009 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 29.10.2009 р. справу № 17/295 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р. справу № 17/295 прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

У судовому засіданні, що відбулося 04.11.2009 р., представник відповідача надав суду заяву про розстрочку виконання рішення.

Ухвалою суду від 04.11.2009 р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2009 р..

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          07.08.2002 р. між закритим акціонерним товариством «Авіокомпанія «Аеросвіт»(перевізником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спедейр Україна»було укладено договір № 03-083 про продаж вантажних перевезень (далі - Договір).

          01.02.2006 р. між закритим акціонерним товариством «Авіокомпанія «Аеросвіт»та товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»(агентом) була підписана додаткова угода № 3 до Договору, згідно з якою товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Спедейр».

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) перевізник надає агенту право здійснювати продаж вантажних авіаперевезень на рейсах перевізника та на рейсах інших авіакомпаній за письмовою згодою перевізника.

          Згідно з п. 2.6 Договору агент зобов’язався надавати перевізнику інформацію про продаж авіаперевезень.

          Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки між перевізником та агентом за продаж вантажних перевезень агентом здійснюється на основі нетт тарифів, що встановлені перевізником, викладених у Додатку 2 до Договору.

          Відповідно до п. 5.2 Договору один раз на місяць, але не пізніше 10 числа місяця, що йде за звітнім, всю виручку від продажу вантажних перевезень перевізника, а також від продажу перевезень на рейси інших авіакомпаній на перевізних документах перевізника розраховану по нетт тарифам, агент зараховує на розрахунковий рахунок перевізника.

          Агент направляє на адресу перевізника звіт про продаж за місяць що минув про витрату та рух авіа вантажних накладних у відповідності до зразку що додається в двох екземплярах до 10 числа кожного місяця, наступного за звітнім (п. 1 Додатку № 3).

          Відповідач належним чином умови Договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 134 089,28 грн. Крім того, вказана сума боргу підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін та засвідченим печатками останніх.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Розмір заборгованості відповідача підтверджується звітами про продаж відповідача та Debit/Credit Memo.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення 134 089,28 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасного перерахування агентом грошових коштів, агент виплачує перевізнику пеню від суми затримки за весь період прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який виплачується пеня.

Отже, вимога про стягнення 14 603,39 грн. пені обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 3 754,50 грн., три проценти річних 1 278,44 грн.

Суд приймає розрахунок боргу, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

          Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, а також відсутності заперечень зі сторони позивача щодо розстрочення виконання рішення суду в частині основного боргу, суд вважає за можливе використати право, надане йому п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та розстрочити виконання рішення на три місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1 537,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 310, 311, 313, рахунок 26003085161 у АБ «Ажіо», МФО 300175, код 31954293) на користь закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, рахунок 260000131965 у ЗАТ «Сбербанк России», МФО 320627, код 20048090) 134 089,28 грн. боргу, 14 603,39 пені, 3 754,50 грн. інфляційних, 1 278,44 грн. трьох процентів річних, розстрочивши виконання рішення суду на три місяці та стягнувши до 31.12.2009 р. -51 241,87 грн., до 31.01.2010 р. –51241,87 грн., до 28.02.2010 р. –51241,87 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 310, 311, 313, рахунок 26003085161 в АБ «Ажіо», МФО 300175, код 31954293) на користь закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, рахунок 260000131965 у ЗАТ «Сбербанк России», МФО 320627, код 20048090) 1537,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                              О.Г. Удалова

Рішення підписано 11.01.2010 р.