Рішення № 8242718, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/43628.12.09 За позовом                    Корпоративного пенсійного фонду „Стирол” До                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі”

Третя особа                    на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Стиролінвест”

За участю                     Генеральної прокуратури України

Про                               розірвання договору

                                                                                 Суддя Удалова О. Г.

Представники учасників процесу:

від позивача           Короленко В. В. (за дов. б/н від 11.08.2009 р.)

від відповідача          Потійко Р. Ю. (за дов. б/н від 06.08.2009 р.)

від третьої особи          не з’явились

від прокуратури          Лук’яненко В. В. (за посвідченням № 72 від 17.06.2009 р.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся корпоративний пенсійний фонд „Стирол” з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі” про розірвання договору про управління активами № У2 від 18.01.2005 року, укладеного між сторонами, про зобов'язання відповідача передати всі активи позивача, які знаходяться в його управлінні, товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Стиролінвест” (третя особа у справі), з яким позивач уклав договір по управлінню активами № 3-УА від 15.10.2008 року.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював, як предмет, так і підстави позову. З урахуванням вказаних уточнень, позов заявлено про розірвання договору про управління активами № У2 від 18.01.2005 року, укладеного між сторонами.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ради позивача, оформленим протоколом № 24 від 02.10.2008 року, вирішено розірвати спірний договір у зв'язку зі збитковістю діяльності відповідача з управління активами позивача, а в силу статті 37 Закону „Про недержавне пенсійне забезпечення” та умов договору, прийняття такого рішення є підставою для розірвання договору.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що твердження позивача про збитковість діяльності відповідача з управління активами позивача, які покладені в основу вимоги про розірвання спірного договору, не відповідають дійсності, що, зокрема, підтверджується актом проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі” від 29.09.2008 року та постановою № 870-КУ про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, винесеною Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 18.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/436.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 09.02.2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 11/7, ухвалою від 07.09.2009 року провадження у справі поновлено.

19.10.2009 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Генеральної прокуратури України надійшла заява про вступ у справу в порядку, передбаченому ст. ст. 35, 36-1 Закону України „Про прокуратуру” та ст. 29 ГПК України, з метою захисту інтересів держави. Представник прокуратури у судових засіданнях підтримав позовні вимоги.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 29.10.2009 р. № 01-1/1008 справу № 17/436 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв'язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2009 р. справу № 17/436 прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

Розгляд справи неодноразово відкладався, за згодою учасників процесу в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          18.01.2005 року між корпоративним пенсійним фондом „Стирол” та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі” укладено договір про управління активами Непідприємницького товариства „Корпоративний пенсійний фонд „СТИРОЛ” № У2 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 2.1) позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов’язання здійснювати операції щодо управління активами Пенсійного фонду у відповідності до чинного законодавства України та умов Договору.

          Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про розірвання Договору з огляду на наступне.

          Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

          Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 37 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” встановлено, що:

- рада фонду може замінювати особу, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, з обов'язковим повідомленням про це Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням причин такої заміни протягом одного робочого дня з дати прийняття цього рішення;

- заміна такої особи може провадитися зокрема у разі дострокового розірвання такого договору за ініціативою ради пенсійного фонду;

- дострокове розірвання договору про управління активами за ініціативою ради фонду провадиться в тому числі у випадку визнання незадовільними результатів діяльності такої особи щодо управління активами пенсійного фонду радою фонду.

Умовами спірного Договору також передбачено, що:

          - позивач має право на дострокове розірвання Договору в порядку, передбаченому п. 8 Договору (п. 3.2).

- дострокове розірвання Договору за ініціативи ради позивача проводиться у разі визнання радою позивача в порядку, встановленому законодавством, незадовільними результатів діяльності відповідача щодо управління активами пенсійного фонду (п. 8.4.4).

Отже, як законодавством, так і спірним Договором передбачено можливість дострокового розірвання Договору за ініціативою позивача у випадку визнання незадовільними результатів діяльності відповідача щодо управління активами пенсійного фонду радою фонду.

При цьому, таке визнання має бути вчинено у порядку, встановленому чинним законодавством, а отже, для визначення наявності обґрунтованих підстав для розірвання Договору слід встановити, чи було здійснено визнання незадовільними результатів діяльності відповідача в порядку, визначеному законодавством.

Частиною 7 ст. 6 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” встановлено, що єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду (рада фонду).

До повноважень ради фонду відноситься зокрема (ст. 14 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”) заслуховування звітів про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та прийняття рішення щодо цих звітів.

Частиною 3 ст. 14 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” визначено, що рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо у її засіданні беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

Засідання ради фонду є правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів. Рішення ради фонду приймаються простою більшістю голосів членів ради фонду, які беруть участь у засіданні. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради фонду (ч. 2 ст. 15 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”).

          Рішенням ради позивача, оформленим протоколом № 24 від 02.10.2008 року, діяльність відповідача по управлінню активами пенсійного фонду визнано незадовільною та неефективною та прийнято рішення про розірвання Договору.

Вказаний протокол того ж дня позивачем направлено відповідачу, на доведення чого до матеріалів справи залучено копії опису вкладення та фіскального чеку № 0927 від 02.10.2008 року.

Як слідує зі змісту протоколу № 24 від 02.10.2008 року, в засідання ради позивача брало участь більше половини її членів, а отже, склад ради був правомочним, рішення про визнання діяльності відповідача по управлінню активами пенсійного фонду незадовільною та неефективною прийнято одноголосно. Доказів визнання вказаного рішення недійсним у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про визнання діяльності відповідача по управлінню активами пенсійного фонду незадовільною та неефективною у встановленому законодавством порядку, є підставою для розірвання Договору.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що, виходячи з аналізу норм закону та Договору, підставою для розірвання Договору є саме факт визнання радою позивача у встановленому законодавством порядку діяльності відповідача по управлінню активами пенсійного фонду незадовільною та неефективною, а не дослідження питання, чи мали місце зі сторони відповідача факти порушення законодавства про цінні папери. Достатньою підставою для прийняття такого рішення є лише сама негативна оцінка, яка здійснена самою радою фонду, за умови, що ця негативна оцінка підтримана більшістю голосів ради, як то передбачено статтею 15 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

З огляду на викладене вище, посилання відповідача на те, що твердження позивача про збитковість діяльності відповідача з управління активами позивача, які покладені в основу вимоги про розірвання спірного договору, не відповідають дійсності, що, зокрема, підтверджується актом проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі” від 29.09.2008 року та постановою № 870-КУ про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, винесеною Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 18.11.2009 року, судом до уваги не беруться як такі, що не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2, 3 ст. 188 ГК України висловлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

          Як слідує з матеріалів справи, позивачем відповідачу направлено додаткову угоду № 2 до Договору про управління активами непідприємницького товариства „Корпоративний пенсійний фонд „Стирол” № У2 від 07.10.2008 року про розірвання Договору. На доказ її направлення до матеріалів справи долучено копію опису вкладення з відміткою пошти про приймання до пересилання.

          Відповідач вказану додаткову угоду не підписав, проти розірвання Договору заперечив.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір про управління активами непідприємницького товариства „Корпоративний пенсійний фонд „Стирол” № У2 від 18.01.2005 року, укладений між корпоративним пенсійним фондом „Стирол” та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ай-Кю Технолоджі” (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 8, код 32658026, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь корпоративного пенсійного фонду „Стирол” (84610, Донецька область, місто Горлівка, вул. Горлівської дівізії, 10, код 32781832) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 О. Г. Удалова

Рішення підписано 12.01.2010 р.