Ухвала суду № 82426426, 14.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2019 р.Справа № 160/9122/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевої Ірини Миколаївни (вул. Куйбишева, буд. 1, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51215), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ), Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (вул. Гетьманська, буд. 22, м. Новомосковськ, 51200) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевої Ірини Миколаївни, треті особи: ОСОБА_1 , Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4238516 від 03.08.2018 про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 140,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 внесеного державним реєстратором Перцевою Іриною Миколаївною, Орлівщанська сільська рада Новомосковського району, Дніпропетровська область, номер запису про право власності 27345547, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4238516;

- зобов`язати державного реєстратора Перцеву Ірину Миколаївну, Орлівщанська сільська рада Новомосковського району, Дніпропетровська область скасувати запис про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 140,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 160/9122/18 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду у порядку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 27.12.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , а також в якості третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.

14.05.2019 року представником третьої особи - ОСОБА_1 , надано до суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в рамках адміністративного судочинства, оскільки вбачається спір про право власності на нерухоме майно. Просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.

Інші сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем майна померлого чоловіка - ОСОБА_3 , а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

У 2009 році третя особа по справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , та виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок загальною площею 140, 5 м2, який розташовані на земельний ділянці площею 854 м, за адресою: АДРЕСА_5 , з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_5 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 02.09.2009 по справі №2-531/11 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно – задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 140,5 м2, який розташований на земельній ділянці площею 854 м2 за адресою: АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 07.08.2009 року, у простій письмовій формі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 140,5 м2, розташований на земельній ділянці площею 854 м2, за адресою: АДРЕСА_5 , з присвоєнням окремої поштової адреси - АДРЕСА_5 .

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2009, рішення Новомосковського міськрайонного суду від 02.09.2009 по справі №2-531/11 було скасовано та направлено на новий розгляд до того ж суду.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 20.09.2012 по справі №2-531/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - комунальне підприємство Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації», Виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро інвентаризації», приватний нотаріус Новомосковського нотаріального округу - Бака Оксана Василівна про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна, державної реєстрації та визнання права власності на нерухоме майно, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 треті особи - комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна, ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок, усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про визнання дійсним договору купівлі житлового будинку, загальною площею 140,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 , укладеного МІЖ ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Новомосковського нотаріального округу - Бака Оксана Василівна про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна, скасування реєстрації та визнання права власності на нерухоме майно - задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі продажу жилого будинку, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 22.10.2009 року, посвідчений нотаріусом Бака Оксаною Василівною в реєстрі за № 4165 про купівлю-продаж жилого будинку розташованого на земельній ділянці, розміром 854 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 .

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус - Бака Оксана Василівна, ОСОБА_6 Едуардович –відмовлено повністю.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Новомосковського міськрайонного суду від 20.09.2012 року по справі №2-531/11 залишено без змін.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4238516 від 03.08.2018, право власності на житловий будинок загальною площею 140,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 внесеного державним реєстратором Перцевою Іриною Миколаївною, Орлівщанська сільська рада Новомосковського району, Дніпропетровська область, номер запису про право власності 27345547, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4238516, було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду від 02.09.2009 по справі №2-531/11 (2-347/09).

Позивач вважає, що дане рішення про державну реєстрацію є незаконним, оскільки рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.09.2009 по справі №2-531/11 (2-347/09), було скасовано ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі, судом застосовуються норми законодавства України, положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сферіпублічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) коженмає право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства").

Європейський суд з прав людини у рішеннівід 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 804/1001/16, від 25.04.2018 року у справі № 336/2177/17, постановах Верховного Суду від 02.07.2018 року у справі № 814/2533/14, від 18.07.2018 року у справі № 815/2082/17.

Під час розгляду справи встановлено, що 13.05.2019 року ОСОБА_4 було подано до Верхового суду касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду від 20.09.2012 по справі №2-531/11 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року по справі №2-531/11.

Таким чином, вказані рішення, на даний час оскаржуються у Верховному суді.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку спірним є питання права власності на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 140,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Фактичні обставини справи вказують, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третіми особами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зв`язку з вирішенням питання права власності на нерухоме майно, житловий будинок загальною площею 140,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом України у постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.

Частиною 3 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Крім того, позивачем, при подачі до адміністративного суду позовної заяви, сплачено судовий збір у розмірі: 704 грн. 80 коп., згідно квитанції АТ “Ощадбанк” №80315 від 22 листопада 2018 року, 704 грн. 80 коп., згідно квитанції АТ “Ощадбанк” №80270 від 22 листопада 2018 року, 528 грн. 60 коп., згідно квитанції АТ “Ощадбанк” №80214 від 22 листопада 2018 року.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями п. 2 ч. 2 ст. 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 160/9122/18 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевої Ірини Миколаївни (вул. Куйбишева, буд. 1, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51215), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ), Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (вул. Гетьманська, буд. 22, м. Новомосковськ, 51200) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона