Рішення № 82426081, 05.06.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Справа № 925/1276/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – Григор`єва О.Ю. – представник за довіреністю,

від відповідача – Ганнисик О.Ю. – представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації у

Черкаській області, м. Черкаси

до Канівського комунального підприємства теплових мереж,

м. Канів, Черкаської області

про стягнення 411 698 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення з відповідача 411 698 грн. 78 коп. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10 січня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 січня 2019 року підготовче засідання було відкладено на 05 лютого 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 26 лютого 2019 року.

Проте підготовче засідання призначене на 26 лютого 2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі у відрядженні з 25 лютого 2019 року по 01 березня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 березня 2019 року підготовче засідання призначено на 20 березня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 02 квітня 2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 квітня 2019 року було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 21 травня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 травня 2019 року розгляд справи по суті відкладено на 11 год. 40 хв. 05 червня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В обґрунтування поданого позову позивач вказував, що відповідачем у 2016-2018 роках було безпідставно внесено в рахунки по оплаті з теплопостачання в приміщення Канівського міськрайонного суду Черкаської області суми витрат з опалення будівлі по АДРЕСА_1 , оскільки договірні зобов`язання щодо постачання теплової енергії до вказаної будівлі між сторонами були відсутні.

Позивач посилався на положення ст. 1212 ЦК України та вказував, що з відповідача підлягають стягненню безпідставно отримані кошти в розмірі 411 698 грн. 78 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у своїх заявах по суті спору та, зокрема зазначав, що між сторонами у 2011 році був укладений договір, яким врегульовано постачання теплової енергії до будівель по АДРЕСА_2 та вул АДРЕСА_1 .

Даний договір між сторонами розірвано не було.

Водночас, між сторонами на кожний рік укладалися інші договори щодо постачання теплової енергії для потреб опалення приміщень, що перебувають в оперативному управлінні позивача. Умовами договорів не передбачалося розірвання договору №223 від 31 січня 2011 року. Відповідними угодами лише уточнювалася кількість споживання теплової енергії позивачем та її загальна вартість, а також загальні умови договорів поставки. Спеціальні умови щодо теплопостачання не обумовлювалися даними договорами, оскільки були врегульовані договором № 223 від 31 січня 2011 року.

Приміщення по вул. Шевченка, 6, м. Канів приєднане до мереж централізованого опалення та на момент розгляду справи в суді в установленому Законом порядку не було від`єднано.

Також відповідач стверджував, що до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК України не можуть бути застосовані, оскільки позивачем кошти сплачувалися на виконання чинних договорів з урахуванням фактично спожитої теплової енергії.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив вказував, що оскільки станом на 31 грудня 2011 року зобов`язання за договором №223 від 31 січня 2011 року виконані в повному обсязі, то посилання відповідача на вказаний правочин є безпідставним. Крім того про припинення зобов`язання за договором №223 від 31 січня 2011 року свідчить укладення між сторонами договорів на наступні роки.

В судовому засіданні, яке відбулося 05 червня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1276/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Черкаській області в місті Каневі Черкаської області на праві оперативного управління належать будівля, загальною площею 1331,6 м2, по вул. Шевченка, 6 та будівля, загальною площею 753,50 м2 по вул. Леніна, 86, яку в подальшому було перейменовано у вул. Успенську та змінено номер будинку на 22.

Позивач у позовній заяві зазначав, що у будівлі за адресою: вул. Успенська, 22, м. Канів, Черкаської області розташований Канівський міськрайоиний суд Черкаської області, а будівля за адресою: вул. Шевченка, 6, м. Канів, Черкаської області в діяльності суду не використовується, а її приміщення надаються в оренду третім особам.

31 січня 2011 року між Канівським комунальним підприємством теплових мереж (теплопостачальна організація) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області (споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води №223.

Відповідно до п. 1 за цим договором теплопостачальна організація зобов`язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач – оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання – за фактичне використання (п. 2.1. договору).

Умовами договору передбачається постачання теплової енергії як до приміщення за адресою АДРЕСА_1 Шевченка, АДРЕСА_1 так і вул АДРЕСА_2 .

Також визначено межі балансової належності теплових мереж постачальника теплової енергії та споживача, максимальні теплові навантаження об`єктів теплоспоживання, крім того договором передбачені норми, які є обов`язковими для сторін даного виду відносин в силу Закону України “Про теплопостачання” та прийнятих на підставі нього підзаконних актів, в тому числі установлено і порядок обліку теплової енергії.

Пунктом 5.1 договору визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, при їх відсутності - розрахунковим способом, а пунктом 6.1 визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, при цьому нові тарифи є обов`язковими для сторін з моменту вводу їх в дію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому оплата за одержане тепло проводиться в порядку згідно розрахунку в додатку 1 до даного договору. При невиконанні споживачем вимог, передбачених у цьому договорі, теплопостачальна організація має право обмежити постачання тепла споживачеві, відповідно до рівня проплат, або припинити поставку тепла у встановленому законодавством порядку (п. 6.2. договору).

Так розрахунком вартості опалення об`єктів, що є додатком до даного договору станом на 01 січня 2013 року визначені:

- об`єми споруд по зовнішньому обміру - 4 691 мі, а саме: 2 520 мі - Успенська, 22, 2 171 мі - Шевченка, 6;

- розрахункова річна кількість теплової енергії необхідна для опалення - 207,092 Гкал в тому числі, 113,732 Гкал - Успенська, 22 (з лічильником), 93,36 Гкал - Шевченка, 6 (без лічильника).

Пунктом 5 додатку 1 до договору обумовлено, що фактична кількість спожитої теплової енергії в гігокалоріях по місяцях для споживачів без приладів обліку визначається розрахунковим методом за максимальним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та фактичного часу споживання теплової енергії; для споживачів з приладами обліку – на підставі показань приладів обліку споживання теплової енергії.

Цей договір набирає чинності з 01 січня 2011 року та діє до 31 грудня 2013 року (п. 10.1 договору).

Згідно п. 10.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення дії договору, або його перегляд.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що даний договір між сторонами було розірвано, а також відсутні заяви будь-якої сторони про припинення дії даного договору.

Отже, слід дійти висновку, що з урахуванням п.10.4 договору строк його дії було продовжено на наступні роки.

Водночас, 21 березня 2016 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області (замовник) та Канівським комунальним підприємством теплових мереж (учасник) було укладено договір №53-16 про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії для опалення) за державні кошти.

Згідно п. 1.1. вказаного договору учасник зобов`язується у 2016 році своєчасно надавати замовнику відповідної якості послуги з постачання пари та гарячої води (теплової енергії), а замовник – прийняти і оплатити такі послуги.

Обсяг надання послуг: 192,607 Гкал, 0,090954 Гкал/год. (п. 1.3. договору).

Ціна договору становить 318 200 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (п. 3.1. договору).

За цим договором місцем надання послуг визначено Канівський міськрайонний суд Черкаської області за адресою: вул. Леніна (Успенська) 88 (п. 5.2. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.

На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору протягом 2016 року відповідно до актів приймання - передачі теплової енергії відповідач передав позивачу теплову енергію на загальну суму 295 405 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ.

Проте, позивач стверджував, що у 2016 році без достатніх на це підстав відповідач отримав 139 119 грн. 78 коп., оскільки договір №53-16 не передбачав поставку теплової енергії до приміщення по вул. Шевченка, 6.

Відповідно до акту звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01 липня 2018 року (а.с. 105) станом на 31 грудня 2016 року відповідач поставив позивачу в приміщення Канівського міськрайонного суду Черкаської області за адресою: вул. Шевченка, 6, м. Канів теплової енергії на суму 139 119 грн. 78 коп.

Також з метою забезпечення у 2017 році теплопостачання до приміщення Канівського міськрайонного суду Черкаської області 01 березня 2017 року між сторонами було укладено договір №91-17 про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води в обсязі 245 Гкал, 0,090490 Гкал/год. приєднаного теплового навантаження на суму 347 504 грн. 53 коп.

За цим договором місцем постачання послуг визначено Канівський міськрайонний суд Черкаської області за адресою: вул. Леніна, 88 (у подальшому перейменовано на вул. Успенська з зміною номеру будинку на 22) (п. 5.2. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.

На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору протягом 2017 року відповідно до актів приймання - передачі теплової енергії відповідач передав позивачу теплову енергію на загальну суму 310 655 грн. 71 коп. з урахуванням ПДВ.

Позивач стверджував, що у 2017 році без достатніх на те підстав відповідач отримав 162 293 грн. 48 коп.

Відповідно до акту звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01 липня 20148 року (а.с. 106) станом на 31 грудня 2017 року відповідач поставив позивачу в приміщення Канівського міськрайонного суду Черкаської області за адресою: вул. Шевченка, 6, м. Канів теплової енергії на суму 162 293 грн. 48 коп..

Водночас, обсяги та вартість фактично спожитої теплової енергії зазначалися в рахунках та актах приймання-передачі, які приймалися позивачем та підписувалися без застережень.

Відповідач стверджував, що в грудні 2017 року позивач сплатив відповідачу додаткові кошти в розмірі 117 105 грн. 61 коп. в рахунок оплати теплової енергії, що буде спожита останнім в наступному році. Оплата вказаних коштів узгоджувалася з пунктом 10.2 договору, яким було передбачено, що відповідно до частини п`ятої статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року.

Також з матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2018 року між сторонами було укладено договір №58-18 про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії для опалення) за державні кошти в обсязі 245 Гкал для опалення приміщення, в якому розташований Канівський міськрайонний суд Черкаської області, за адресою: вул. Успенська, 22, м. Канів та 16 Гкал для опалення приміщення по вул. Шевченка, 6, м. Канів.

Ціна цього договору становить 546 410 грн. 20 коп. з ПДВ (п. 3.1. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.

На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2018 року (п. 10.1 договору).

Протягом 2018 року на виконання умов договору відповідно до актів приймання-передачі теплової енергії, що містяться в матеріалах справи, відповідач передав позивачу теплову енергію на загальну суму 385 361 грн. 54 коп. з урахуванням ПДВ.

Акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень-грудень 2018 року позивачем не було підписано.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що акти за жовтень-грудень 2018 року відповідач направляв позивачу супровідним листом від 25 квітня 2019 року №240, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист (а.с.228).

Позивач стверджував, що у 2018 році ТУ ДСА України у Черкаській області для опалення будівлі по вул. Шевченка, 6, м. Канів придбало лише 16 Гкал (ціна 1 Гкал за договором на 2018 рік становила 11 819,79 Гкал).

Ці 16 Гкал з тепловим навантаженням - 0,03373 Гкал/год. на загальну суму 31 527 грн. 75 коп. були використані ТУ ДСА України у Черкаській області вже станом на 01 березня 2018 року, натомість за рахунками Канівським підприємством теплових мереж ТУ ДСА України у Черкаській області сплатило 141 813 грн. 27 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01 липня 2018 року.

Таким чином позивач вважає, що у 2018 році Канівським підприємством теплових мереж без достатніх на те правових підстав було отримано 110 285 грн. 52 коп.

В свою чергу відповідач вважає, що в результаті несплати позивачем за поставлену у 2018 році теплову енергію та враховуючи кошти попередньої оплати здійсненої у 2017 році, заборгованість позивача становить 24 406,84 грн.

Також відповідач у своїх письмових поясненнях зазначав, що кожен з укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії включав обсяги теплової енергії, необхідної для опалення як приміщення за адресою Успенська, 22, так АДРЕСА_1 , незважаючи на відсутність прямої вказівки про це в договорах.

В обґрунтування даних доводів відповідач вказував, що приєднане теплове навантаження для будівлі за адресою Успенська, 22 було визначено наступним чином:

2520,00 мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 39 (п.2.2.4 КТМ) х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 0,048684 Гкал/год. При нарахуванні лише протягом опалювального сезону х 2 = 0,097368 Гкал /год.

Приєднане теплове навантаження для приміщень будівлі ТУ ДСА що знаходяться за адресою Шевченка, 6 змінювалося в залежності від зміни опалювального об`єму (оскільки змінювалася площа орендованих третіми особами приміщень).

Зокрема, з 01 січня 2016 року максимальне теплове навантаження приміщень ТУ ДСА за адресою Шевченка, 6 розраховувалося наступним чином:

2188,00 мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 39(18t-вн – (-21 t-зовн =39) п.2.2.4 КТМ) х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 0,042270 Гкал/год. При нарахуванні лише протягом опалювального сезону х 2 = 0,0845440 Гкал/год.

З 01 січня 2017 року (у зв`язку з передачею в оренду частини приміщень Золотоніському центру безоплатної первинної правової допомоги):

2164 мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 39 (п.2.2.4 КТМ (18t-вн – (-21 t-зовн =39) х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 0,041806 Гкал/год. При нарахуванні лише протягом опалювального сезону х 2 = 0,083612 Гкал/год.

З 01 жовтня 2017 року (у зв`язку з припиненням оренди приміщень Фондом соціального страхування):

2523х мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 39 (п.2.2.4 КТМ (18t-вн – (-21 t-зовн =39) х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 0,048742 Гкал/год. При нарахуванні лише протягом опалювального сезону х 2 = 0,097484 Гкал/год.

З 01 лютого 2018 року (у зв`язку з припиненням оренди приміщень ГТУЮ):

2882х мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 39 (п.2.2.4 КТМ (18t-вн – (-21 t-зовн =39) х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 0,055677 Гкал/год. При нарахуванні лише протягом опалювального сезону х 2 = 0,111354 Гкал/год.

Кількість фактично спожитої теплової енергії для приміщень за адресою Шевченка, 6 визначалася наступним чином:

Qрік =2188,00 мі (об`єм по зовнішньому обміру) х 0,43 (коефіцієнт згідно таблиці 2.6 КТМ) х 1,152 (коефіцієнт згідно таблиці 2.7 КТМ) х 18,03(18t-вн – (-0,3 t-зовн =18,03) п.2.2.5 формула 2.14 КТМ) х 178 днів (оп. сезон)х 24 х 10?6 (переведення в гігакалорії) = 84,733 Гкал за рік.

Зокрема, Qсічень =84,733Г кал х22% (коефіцієнт для січня) =18,641 Гкал.

Qлютий =84,733Г кал х 19% (коефіцієнт для лютого) = 16,099 Гкал.

Qберезень =84,733Г кал х 16% (коефіцієнт для березня) = 13,557 Гкал.

Судом враховано, що відповідно до статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено і статтями 24-25 Закону України “Про теплопостачання” та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

Так, приписами статті 25 цього Закону визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право, укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас приписами статті 24 Закону встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії.

Згідно з пунктами 4 і 14 Правил користування тепловою енергією (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про теплопостачання” теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Зазначеною нормою визначено, що теплова енергія не використовується для безпосереднього споживання людиною, а визначає перелік господарських і технологічних потреб де її застосування можливе, а саме: для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів.

У сфері теплопостачання встановлюються відносини шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між ліцензіатом комісії (НКРЕКП) і власником (будинку, групи будинків, житлового комплексу), або балансоутримувачем - ЖЕК, ОСББ, виконавець послуг, який надає послуги з управління та/або послуги із забезпечення гарячою водою, опаленням), а не з кінцевими споживачами – власниками приміщень таких будинків. Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм законодавства, що регулює відносини у сфері теплопостачання (Закон України “Про теплопостачання”, Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198), з дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Також, статтею 1 Закону України “Про теплопостачання” визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов`язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може бути особа, теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Слід також зазначити, що відповідно статті 1 Закону України “Про теплопостачання” саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 669, 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач теплової енергії має, зокрема, право на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані, зокрема, здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують звернення позивача до відповідача з приводу отримання перерахунку за спожиту теплову енергію після закінчення кожного спірного опалювального періоду.

Натомість позивач у грудні 2018 року звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за період з 2016 року по 2018 рік.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд робить наступні висновки:

Приміщення в які поставлялася відповідачем теплова енергія по вул. Шевченка, 6, м. Каневі та по вул. Успенська, 22 в спірний період були приєднані до мереж централізованого опалення та на момент розгляду справи в суді в установленому Законом порядку не були від`єднані.

Постачання теплової енергії здійснювалося на підставі чинних договорів, що були укладені між сторонами в спірний період.

Відповідач постачав товар по тих цінах, що були встановлені в договорі.

Не зазначення в договорі адреси будинку (місця поставки) не спростовує факту поставки теплової енергії як товару продавцем та отримання його покупцем в тій кількості, що зазначена в договорах та в актах приймання-передачі товару, якщо кількість отриманого товару підтверджується показниками приладів обліку та відповідними розрахунками.

Покупець, який прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Не підписання актів приймання-передачі товару за жовтень-грудень 2018 року не спростовує факту споживання позивачем теплової енергії у даний опалювальний період, оскільки приміщення не було від`єднало від мережі.

Оскільки позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти, судом також враховано, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана його повернути.

При цьому, особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В матеріалах справи містяться докази сплати позивачем грошових коштів за теплову енергію за договором №53-16 від 21 березня 2016 року на суму 293 643 грн. 62 коп., за договором №58-18 від 28 лютого 2018 року на суму 178 473 грн. 05 коп.

А також докази сплати за договором від 03 квітня 2017 року за №75-17 на суму 446 441 грн. 08 коп., за договором №283-15 від 08 грудня 2015 року на суму 31 383 грн. 17 коп. та за договором №100/15 від 15 квітня 2015 року на суму 19 319 грн. 01 коп.

У всіх платіжних дорученнях вказано підставу сплати грошових коштів – відповідний договір.

Враховуючи те, що оплата за теплову енергію здійснювалося позивачем під час дії та на підставі чинних договорів про надання послуг з централізованого опалення, то такі кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю.

Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведеного.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 411 698 грн. 78 коп. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович