Рішення № 8242435, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/52011.12.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія"

доЗакритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" про стягнення 327637,20 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Левченко М.В. –дов. № 531 від 28.07.2009 р.,

Крупчинська О.М. –дов. №778 від 03.12.2009 р.

від відповідача не з'явився

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" про стягнення основного боргу в розмірі 290221,24 грн., пені в розмірі 20928,81 грн., 3% річних в сумі 3807,50 грн., інфляційних витрат у сумі 12679,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу № ФЛ-01-03/08-АВТ від 28.03.08 р. щодо оплати відповідних сум.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.09 було порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 03.12.09

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.09 розгляд справи відкладався на 11.12.09 за клопотанням представника відповідача.

11.12.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

У судове засідання 11.12.09 представник відповідача знову не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час судових засідань і розгляду справи зважаючи на подане 30.11.09 клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „Універсальна лізингова компанія" (надалі - Позивач, та/або Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»(надалі - Відповідач та/або Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № ФЛ-01-03/08-АВТ від 28.03.2008 р. (надалі - Договір фінансового лізингу).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1. Договору та ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець надав Лізингоодержувачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Предмет лізингу, відповідно до Специфікації №1 та №2, що є Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу, для підприємницьких цілей Лізингоодержувача строком на 36 місяців з моменту підписання сторонами акту-приймання передачі майна за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного використання майна за вказаним Договором.

Майно, що є предметом Договору фінансового лізингу та/або Предметом лізингу, є сідельний тягач 6x4 МАN ТGА 33/480 ВВS-WW, 2008 року випуску, загальна вартість якого з ПДВ 20% становить - 734 625,52 гривень та самосвальний напівпричіп, самоскид ВODЕХ 33-т, 40т, 2007 року випуску, загальна вартість якого з ПДВ 20% становить 315 409,87 гривень (надалі - Предмет лізингу та/або Майно). Загальна вартість Предмету лізингу за Договором фінансового лізингу складає з ПДВ 20% -1 050 035,99 гривень.

На виконання умов Договору фінансового лізингу, Позивач передав Відповідачу Предмет лізингу, що підтверджується Актами прийому-передачі від 14.04.2008 р.

Відповідно до п. 1.2. Договору фінансового лізингу, майно є власністю Позивача.

Відповідно до положень пункту 3.1. Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу) та пункту 3.8. Договору. Проте, всупереч прийнятих зобов'язань, Відповідач не сплачує лізингові платежі за Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком №1 до Договору з урахуванням коригування платежів, згідно п. 3.8 Договору Фінансового лізингу, внаслідок чого, накопичується заборгованість у Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором Фінансового лізингу.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою про сплату простроченої заборгованості Листом № 354 від 10.02.09, Листом №368 від 13.02.09, Вимогою № 374 від 20.02.09.

Відповідач надав відповідь вих. №106 від 02.03.2009 р., в якій ухиляється від вирішення проблемного питання.

У зв’язку із зміною курсу валют позивач здійснював корегування сум лізингових платежів відповідно до формули, визначеної у п. 3.8 Договору, виставляв рахунки, які відповідач беззастережно оплачував. В подальшому, через значну зміну курсу гривні до долару США істотно змінився і розмір лізингового платежу, проте відповідач не повністю оплачує винагороду (комісію) з урахуванням корегування.

Позивач, в свою чергу Листом № 408 від 12.03.2009 р. надав роз'яснення, щодо порядку коригування лізингових платежів відповідно до умов Договору фінансового лізингу, та звернувся з вимогою про сплату простроченої заборгованості.

Як стверджує позивач, відповідач, всупереч взятих зобов’язань, їх виконував не в повному обсязі та продовжує їх невиконання, порушує розміри сплати лізингових платежів, та не сплачує виставлені рахунки з урахуванням коригування платежів, згідно п. 3.8.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором склав 290221,24 грн., що також підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 26.11.09 підписаним тільки позивачем (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів станом на день подання позовної заяви складає 290221,24 грн., а тому вимога позивача, шодо стягнення заборгованості за Договором визнається судом обгрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не заперечував, розмір позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.2.1 Договору визначено, що за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1 Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню.

Беручи до уваги відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо сплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 20928,81 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність іншого розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума трьох процентів річних в розмірі 3807,50 грн. та суму втрат від інфляції в розмірі 12679,64 грн.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (01010 м. Київ, вул. А.Іванова, 10 код ЄДРПОУ 24934463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код ЄДРПОУ 32162892) основний борг у сумі 290221 (двісті дев’яносто тисяч двісті двадцять одна), 24 грн., пеню в сумі 20928 (двадцять тисяч дев’ятсот двадцять вісім), 81 грн., три проценти річних в сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім), 50 грн., інфляційні втрати у сумі 12679 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев’ять), 64 грн., та судові витрати: державне мито в сумі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість), 37 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість), 00 грн.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д Курдельчук

дата підписання 11.01.10.