Рішення № 8242294, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/71103.12.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

Пророзірвання договору та стягнення 242671,60 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про розірвання договору № 55020/01 від 12.03.2007р. банківського рахунку та стягнення боргу в сумі 242671,60 грн., 1316,41 грн. 3% річних.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2007 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського рахунку № 55020/01.

Відповідно до п.1.1. договору, банк відкриває, клієнту поточний рахунок №260050155020 в іноземній валюті, і здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.

Згідно п.2.1.3. договору банк зобовязується своєчасно виконати після здійснення банком функцій валютного контролю розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку за наявності достатності коштів на рахунок, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення документа без виконання та зазначенням дати його повернення.

Відповідно до п.3.2.1. договору клієнта має право безперешкодно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком випадків примусового списання (стягнення).

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших обумовлених цим договором послуг.

Пунктом 2.1.4. передбачено, що "Банк" здійснює переказ коштів згідно граничних строків виконання розрахункових документів Додаток 1) в іноземній валюті з "Рахунку" "Клієнта" за платіжними дорученнями в іноземній валюті у межах залишків коштів на "Рахунку" на початок операційного дня з урахуванням коштів, які надходять на "Рахунок" протягом операційного дня;

Крім того п.2.1.5 договору встановлено, що банк зобовязаний своєчасно здійснювати зарахування грошових коштів на „Рахунок" „Клієнта";

Відповідач не виконував свої зобовязання за договором належним чином, тому позивач звернувся до останнього із заявою від 30.06.2009р. про закриття рахунку та вимогою про перерахування належним позивачу коштів в сумі 242671,60 грн.

Відповідно до п.11.1 договору рахунок клієнта закривається в банку за бажанням клієнта на підставі його заяви про закриття рахунку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині розірвання договору, та стягнення 3% річних у сумі 340грн.91коп.обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

12.03.2007 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського рахунку № 55020/01.

Відповідно до п.1.1. договору, банк відкриває, клієнту поточний рахунок №260050155020 в іноземній валюті, і здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 1 статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховуються на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. 3 ст.. 1075 ЦК України).

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом (володільцем рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1068 ЦК України встановлено, що банк зобовязаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходженням до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, Відповідач не перерахувавши грошові кошти Позивача на користь вказаних вище одержувачів, порушив зобов'язання за договором та прострочив його виконання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.2. ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, враховуючи наявність з боку Відповідача істотних порушень умов договору, зважаючи на положення ст. 651 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору банківського рахунку № 55020/01 від 12.03.2007р., який належить Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача залишок коштів по розрахунковому рахунку в сумі 242671,60 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 1316, 41 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахованих за період прострочення з 30.06.2009р. по 04.09.2009р., тобто як під час дії мораторію так і за його межами підлягає задоволенню частково, за період з 22.07.2009р. по 04.08.2009р. (за 14 днів) у сумі 279грн.23коп. з наступних підстав.

Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, у тому числі у формі адміністративного регулювання, зокрема шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України»до повноважень Правління Національного банку України входить приймання нормативно-правових актів Національного банку.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку (ст. 56 ЗУ «Про Національний банк України»).

Так, Постановою Правління Національного банку України від 20.01.2009р. № 19 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 21.01.2009р. до 21.01.2010р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009р. до 21.07.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Постановою Правління Національного банку України від 05.08.2009р. №447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 05.08.2009р. до 21.01.2010р.

В звязку з введенням в дію мораторію, на діяльність банку (Відповідача) розповсюджуються спеціальні норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме ст. 58 вказаного Закону України передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, нараховані під час дії мораторію 3% річних в сумі 1037грн.18 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині розірвання договору, та стягнення 242671,60 заборгованості, 3% річних у сумі 279грн.23коп..

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині розірвання договору, та стягненні 242671,60 заборгованості, 3% річних у сумі 279грн.23коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в частині стягнення 3% річних у сумі 1037,18 грн. слід відмовити з підстав вищезазначених .

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 55020/01 банківського рахунку від 12.03.2007р., що був укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 242671 (двісті сорок дві тисячі шістсот сімдесят одну) грн.. 60 коп. основного боргу, 279грн.23коп. (двісті сімдесят девять) грн., 23 коп. 3% річних, 2429 (дві тисячі двадцять девять) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині вимоги про стягнення 1037грн.18коп.-3% річних відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя І.І.Борисенко

Дата підписання рішення 31.12.2009