Рішення № 8242223, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/49611.12.09 За позовомПриватного підприємства "Світ"

До

Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янка»

стягнення забогрованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Старостенко Г.Ю.–представник

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Світ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янка»275924,46 грн., в тому числі 202350,00 грн. суми основного боргу за Договором оренди об’єкта нерухомості № 9 від 30.12.2006 за період лютий –червень 2009 року та пені в розмірі 73574,46 грн.

Заявою від 11.12.2009 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 202350,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за Договором оренди об’єкта нерухомості № 9 від 30.12.2006 та 22715,36 грн. пені.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

30.12.2006 між Приватним підприємством «Світ», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов’янка», як орендарем, укладено Договір оренди об’єкта нерухомості № 9 (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування виробниче та складське приміщення, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Пирятин, Майдан незалежності, 2 (п.1.1 та п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору орендар приймає у орендодавця нерухоме майно:

-          адміністративну будівлю (літ.2А). площею 538,8 км.м.;

-          цех (літ. 1Е), площею 352,2 кв.м.;

-          склад (літ. 1В), площею 352,2 кв.м.;

-          склад (літ. 1Ж), площею 527,8 кв.м.;

-          сушильний цех з холодильною камерою (літ. 1Б), площею 152,8 кв.м. Загальна площа орендованих приміщень складає 2698,1кв.м.

За умовами Договору розмір орендної плати за весь об’єкт, що орендується, у цілому складає 40470,00 без ПДВ за 1 повний календарний місяць ( п. 5.1 Договору). Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця ( п.5.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору термін його дії складає 3 роки з моменту підписання акту здачі-прийому.

03.01.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме, визначене Договором оренди об’єкта нерухомості № 9 від 30.12.2006, про що свідчить Акт приймання - передачі нерухомого майна № 1.

За період лютий –червень 2009 року орендодавцем надані, а орендарем прийняті послуги оренди за Договором № 9 від 30.12.2006 на загальну суму 202350,00 грн., про що сторонами складені та підписані акти від 06.03.2009, від 07.04.2009, від 07.05.2009 від 11.06.2009 та 10.07.2009.

Позивач зазначає, що протягом 2007-2008 років зобов’язання з оплати орендних платежів за Договором виконувались орендарем своєчасно та в повному обсязі. Але у зв’язку з погіршенням фінансового стану орендаря сторони склали Протокол № 1 від 21.01.2009, яким погодили, що орендну плату за Договором за лютий-червень 2009 року орендар зобов’язаний здійснити не пізніше 01 червня 2009 року в повному обсязі, а також сплатити пеню згідно з умовами Договору (копія Протоколу наявна у матеріалах справи).

За Актом приймання –передачі нерухомого майна № 5 від 01.07.2009 орендар повернув орендодавцю орендоване за Договором оренди № 9 від 30.12.2006 нерухоме майно.

17.08.2009 позивач звернувся до відповідача з претензією № 43, якою вимагав сплатити заборгованість по орендної платі за Договором оренди № 9 від 30.12.2006 за період лютий –червень 2009 року у розмірі 202350,00 грн. та сплатити пеню в розмірі 61028,80 грн.

Листом № 29 від 11.09.2009 відповідач повідомив позивача про те, що заборгованість з орендної плати буде погашена за наявності грошових коштів на рахунку товариства.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідачем по Договору оренди № 9 від 30.12.2006 погашена не була.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язань за Договором оренди № 9 від 30.12.2006 щодо внесення орендної плати за користування орендованими приміщеннями за період лютий –червень 2009 року у розмірах та строки встановлені сторонами, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 202350,00 грн.

Факт невиконання зобов’язань за Договором оренди об’єкту нерухомості № 9 від 30.12.2006 в частині внесення орендної плати за лютий –червень 2009 року відповідачем не заперечується, заборгованість за вказаним Договором у розмірі 202350,00 грн. не спростовується, про що свідчить підписаний сторонами акт (відомості) розрахунків між ПП «Світ»та ТОВ «Слов’янка»за період з 01.01.2009 по 30.06.2009.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 202350,00 грн. за період лютий –червень 2009 року є правомірними.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з пені ( з урахуванням заяви про уточнення суми позовних вимог від 11.12.2009) в розмірі 22715,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 12.1 Договору оренди об’єкта нерухомості № 9 від 30.12.2006 сторони передбачили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом і по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача. Однак, за розрахунком суду розмір пені, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та ст. 232 Господарського кодексу України, становить 20560,54 грн., а не 22715,36 грн., як вказує позивач.

За таких обставин позов (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягає частковому задоволенню.

У зв’язку із частковим задоволенням позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 Господарського процесуального України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янка»(02090, м. Київ, вул. Ревуцького, 11, оф. 237, 02099, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф. 209, ідентифікаційний код 25588494, рахунок 260030100363 в ЗАТ «ПроКредитБанк»м. Київ, МФО 320984, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Світ»(08330, Київська область, Бориспільській район, с. Дударків, вул. Леніна, 2А, ідентифікаційний код 32630744, рахунок 260020102229 в ЗАТ «ПроКредитБанк»м. Київ, МФО 320984) 202350 (двісті дві тисячі триста п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 20560 (двадцять тисяч п’ятсот шістдесят) грн. 54 коп. пені, 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев’ять) грн. 11 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:31.12.2009