Рішення № 8242220, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/49528.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фора» До

Про Спільного українсько - американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Муштей Л.Ю.–представник

Лєнков Р.О.- представник Рішення прийнято 28.12.2009, оскільки в судовому засіданні 11.12.2009 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Спільного українсько –американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»418231,68 грн., в тому числі 50618,35 грн. –заборгованості з суборендної плати за Договором суборенди від 01.10.2008, 366805,88 грн. пені, 807,45 грн. –3% річних, нарахованих на суму боргу.

Заявами від 11.12.2009 № 12/11 юр та від 11.12.2009 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 4753,91 грн. пені, нарахованої у зв’язку з несвоєчасним перерахуванням суборендної плати, та 807,45 грн. 3% річних.

Відповідач факт несвоєчасного ним виконання грошових зобов’язань за Договором суборенди від 01.10.2008 не заперечує. У відзиві на позов зазначає про безпідставність стягнення пені у розмірі, передбаченому договором.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора»(Орендар) та Спільним українсько –американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»(Суборендар) укладено Договір суборенди частини нежилого приміщення (далі - Договір), відповідно до якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 6,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маяковського, 63/12 (п.1.1 Договору).

За умовами Договору Суборендар сплачує Орендареві з 01 жовтня по 30 жовтня 2008 року суборендну плату у розмірі 12003,00 грн. (п. 5.1.1 Договору). З 01 листопада 2008 року щомісячна суборендна плата складає 4365,00 грн. (п. 5.1.2 Договору).

Плата за перший місяць суборенди сплачується протягом 5 календарних днів після підписання Договору; надалі - у відповідності з п. 5.4 Договору (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору плата за суборенду по Договору сплачується суборендарем на умовах передплати щомісяця до 15 числа поточного місяця за наступний місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря.

Пунктом 5.6 Договору передбачений перерахунок розміру суборендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Строк суборенди встановлений сторонами починаючи з моменту підписання Договору по 24.02.2011 року (п. 4.1 Договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом прийому –передачі від 01 жовтня 2008 року.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, плата за суборенду нежитлового приміщення вносилась суборендарем не в повному обсязі, з порушенням строків, встановлених п. 5.2, п. 5.4 Договору. За Договором суборенди за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року суборендар сплатив орендарю суборендні платежі у розмірі 18047,91 грн., між тим, за розрахунком позивача, повинен був сплатити суму 68666,26 грн. На момент звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по сплаті суборендної плати складала 50628,35 грн. Розрахунок суборендної плати, її розмір та розмір заборгованості відповідач визнав.

На погашення заборгованості з суборендної плати за Договором суборенди від 01.10.2008 відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти: 19.10.2009 - в розмірі 15000,00 грн., 22.10.2009 - в розмірі 11389,43 грн., 23.10.2009 - в розмірі 15000,00 грн., 27.10.2009 - в розмірі 4339,52 грн., 06.11.2009 - в розмірі 4 889,40 грн., 12.11.2009 - в розмірі 4 889,40 грн., разом - 55507,75 грн. (платіжні доручення та копії витягів з банківських виписок за відповідний період наявні у матеріалах справи).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за Договором суборенди від 01.10.2008 щодо своєчасного внесення суборендної плати позивач стягнути з відповідача пеню в розмірі 4753,91 грн. та 3% річних в розмірі 807,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 Договору суборенди сторони погодили, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування плати за суборенду суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати суборендної плати виконав несвоєчасно, з порушенням встановлених договором строків, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак, за розрахунком суду, розмір пені з урахуванням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ст. 232 Господарського кодексу України за період, вказаний позивачем, становить 4551,16 грн., а не 4753,94 грн., як вказує позивач.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не заперечуються, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 807,45 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги (з урахуванням заяв про їх зменшення) підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Спільного українського –американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані» (01021, м. Київ, узвіз Кловській, 12 А, ідентифікаційний код 20057835, п/р 26005037051101 в АКБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005 або з будь-іншого якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294897 п/р 2600331348701 в Філії АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917) пеню у розмірі 4 551 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 807 (вісімсот сім) грн. 45 коп., 97 (дев’яносто сім) грн. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:11.01.2010