Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/70210.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММДС-Україна»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Італбокс»
про стягнення 277567, 30 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Поліщук К.О. –довіреність б/н від 08.09.2009р.
від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ММДС-Україна» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італбокс»про стягнення 277567, 30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 16 від 09.10.2008 р. не повністю виконав свої зобов’язання за Договором та не повернув надлишково сплачені кошти, заборгувавши позивачу 277567, 30 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 275598, 80 грн. –основного боргу, 1968, 50 грн. –штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати –2775, 70 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 27.10.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.11.2009р.
Представник відповідача в судове засідання 23.11.09р. не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належними чином, причин неявки не повідомив.
У зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 10.12.2009р.
В судове засідання 10.12.09р. представник відповідача повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належними чином, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 16 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1) відповідач зобов’язується поставляти позивачу на умовах та у строки, визначені Договором, комплекти роздрібного контейнера та додаткове обладнання (далі-Товар), а позивач зобов’язується оплатити суму поставленого товару та прийняти його.
Асортимент, кількість, ціна товару узгоджено сторонами у Специфікації до Договору (п. 2.1. Договору).
Поставка товару здійснюється протягом 25 днів після передоплати 70% вартості Товару, визначеної в Специфікації (п. 3.2. Договору).
Товар вважається поставленим після передачі його позивачу, підтвердженням чому є видаткові накладні, які засвідчують прийняття товару позивачем (п. 3.4 Договору).
Сторони погодили, що ціна скрапленого газу становить 3300, 00 грн. (п. 2.1. Договору).
На виконання умов Договору позивачем було здійснено проплату за поставлений товар, однак відповідачем поставку товару в повній мірі не здійснено, внаслідок чого позивачем здійснено переплату за поставлений товар на суму 275598, 80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, та не спростовано відповідачем.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться вимоги позивача від 07.08.09р., 16.09.09р. з вимогою повернути переплату за непоставлений товар, однак відповіді відповідача в матеріалах справи відсутні.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення поставки, а тому позивач, на підставі п. 6.1. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5% вартості товару, що за розрахунками позивача становить 1968, 50 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у разі прострочення поставки відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0, 5 відсотків від вартості недопоставленого товару.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 1968, 50 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Італбокс»(01042, м. Київ, бул. П.Лумумби, 15-А, код ЄДРПОУ 34479510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ММДС-Україна»(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55 (5-й поверх), код ЄДРПОУ 30358804) –275598 (двісті сімдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 80 коп. - боргу, 1968 (одну тисячу дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. –штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати –2775 (дві тисячі сімсот сімдесят п’ять) грн. 70 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 28.12.2009р.
Судове рішення № 8242189, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/702. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: