Рішення № 8241998, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/69022.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система» До           Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

Простягнення 101793,07 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шендерук –Івжевська М.О. –дов.

Від відповідача Кебал І.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»16246,23 грн. пені, 65942,06 грн. індексу інфляції, 19604,78 грн. 3% річних, а всього 101793,07 грн. заборгованості.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.12.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант-Система»та Акціонерним комерційним банком "Київ»було укладено Договір № 704/2 про банківський вклад (депозит) від 18 червня 2007 року.

Згідно з п. 1.1. цього Договору, вкладник зобов'язується передати Банку вільні грошові кошти, які протягом двох банківських днів з моменту укладення Договору (включаючи дату укладення Договору), перераховує на вкладний (депозитний) рахунок № 26527700900704 кошти у розмірі 30 000 грн., строком на 370 днів.

Дата повернення вкладу 22 червня 2008 року.

У виконання умов Договору Позивачем було перераховано зазначену в п. 1.1. Договору суму 20 червня 2007 року, що підтверджується платіжним дорученням № 183 від 20.06.2007 р.

Пунктом 2.4.3. Договору передбачено, що правом поповнення депозитного рахунку Позивач в період дії Договору, а саме з 19 липня 2007 року по 27 жовтня 2008 року здійснював перерахування на депозитний рахунок тимчасово вільних грошових коштів.

01 жовтня 2008 року Сторони домовилися продовжити термін дії Договору до 01 жовтня 2009 року, про що було укладено Додаткову угоду № 54 до договору № 704/2 від 18 червня 2007 року про депозитний вклад від 01 жовтня 2008 року.

Додатковою угодою № 1 до договору № 704/2 про депозитний вклад від 18 червня 2007 року, укладеною 10 липня 2007 року було встановлено незнижувальний залишок на депозитному рахунку в розмірі 30000 грн.

Відповідно до п. 2.4.1. Договору Вкладник має право вимагати дострокового повернення частини або всієї суми банківського вкладу (депозиту).

Дострокове повернення суми банківського вкладу (депозиту) здійснюється протягом трьох робочих днів з дати одержання письмової заявки Вкладника з вимогою дострокового повернення банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до Додаткової угоди № 63 до договору № 704/2 про депозитний вклад від 18 червня 2007 року, укладеної 10 листопада 2008 року, з цієї дати сума депозитного вкладу складала 1000300 грн.

09 січня 2009 року Позивач, користуючись своїм правом на дострокове повернення частини банківського вкладу, направив Відповідачу лист вих. № 01/39 від 09.01.2009 p., отриманий Відповідачем 09.01.2009 p., вх. № 25 від 09.01.2009 p., з проханням сплатити кошти в розмірі 950300 грн. в передбачений Договором термін, тобто до 14 січня 2009 року.

Однак Відповідач свого зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.

Господарським судом міста Києва було встановлено факт наявності боргу Відповідача перед Позивачем, а також факт порушення Відповідачем грошового зобов'язання перед Позивачем.

У зв'язку з цим 07 квітня 2009 року Господарським судом міста Києва було винесено рішення по справі № 4/150 за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»до Акціонерного комерційного банку «Київ»про стягнення 950 300, 00 грн.

Вказаним рішенням позов задоволено повністю та судом було вирішено стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»суму внесених на депозитний рахунок коштів у розмірі 950300 грн., витрати на оплату державного мита 9503 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 118 грн. На виконання цього рішення було видано наказ №4/150 від 21.04.2009р.

Судове рішення було добровільно виконано Відповідачем лише 22 вересня 2009 року.

Вже після винесення судового рішення та у зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про акціонерні товариства», 11 червня 2009 року було змінено найменування Відповідача з «Акціонерний комерційний банк «Київ»на «Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ».

За твердженням позивача, пунктом 3,4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення банківського вкладу (депозиту) на рахунок Вкладника, Банк сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу від суми боргу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009р. №53 в ПАТ «АКБ «КИЇВ»було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 09.02.2009р. до 09.02.2010р., та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 09.02.2009р. до 09.08.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, у зв'язку із цим Банк не міг повернути суму банківського вкладу за Договором банківського вкладу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.2 ч.З ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення банківського вкладу (депозиту) на рахунок Вкладника, Банк сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу від суми боргу.

Отже, порушення відповідачем строків повернення банківського вкладу (депозиту) на рахунок вкладника, передбачених п. 3.4 Договору № 704/2 про банківський вклад (депозит) від 18 червня 2007р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Таким чином пеня підлягає стягненню за період з 14.01.2009р. по 08.02.2009р., тобто до введення мораторію у банку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 16246,23 грн.

Тому, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України 3% річних у сумі 3592,91 грн. та 29780,71 грн. індексу інфляції за період з 14.01. 2009р. по 08.02.2009р., тобто до введення мораторію у банку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 16246,23 грн., 3% річних у сумі 3592,91 грн. та 29780,71 грн. індексу інфляції за період з 14.01. 2009р. по 08.02.2009р.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення пені у сумі 16246,23 грн., 3% річних у сумі 3592,91 грн. та 29780,71 грн. індексу інфляції за період з 14.01. 2009р. по 08.02.2009р.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банк «Київ» (01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»(04070, м. Київ, вул.. П.Сагайдачного –Ігорівська, 10/5, літ. А, код ЄДРПОУ 31725819) 16246 (шістнадцять тисяч двісті сорок шість) грн.. 22 коп. пені, 3592 (три тисячі п’ятсот дев’яносто дві) грн.. 91 коп. 3% річних, 29780 (двадцять дев’ять тисяч сімсот вісімдесят) грн.. 71 коп. індексу інфляції, 458 (чотириста п’ятдесят вісім) грн.. 36 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн.. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

В решті частини стягнення річних та інфляції відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 20.01.2010