Рішення № 8241912, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/65123.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства «КОНРІЛ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»про стягнення 13550,40 грн. за участю представників позивача –Голуб І.М., довіреність №1 від 18.11.2009 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 9334,88 грн. основного боргу, 2499,70 грн. пені, 316,10 грн. 3% річних, 1399,72 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 13550,40 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором поставки від 28.11.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.11.2009 року.

21.12.2009 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 9334,88 грн. основного боргу, 1100,23 грн. пені, 316,10 грн. 3% річних, 1399,72 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 12150,93 грн.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2007 року між Дочірнім підприємством «КОНРІЛ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(покупець) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов’язується передати (поставити) товар покупцю, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього встановлену грошову суму.

Строк дії договору –з моменту його підписання сторонами і до 31.05.2008 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення (п. 14.1 договору).

Відповідно до п. 9.7 договору оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 20 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

На виконання умов договору позивач у період з 14.02.2008р. по 13.05.2008р., поставив відповідачу товар на суму загальну суму 9334,88 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 08-0001983 від 13.05.2008р., 08-0001982 від 13.05.2008р., 08-0001675 від 17.04.2008р., 08-0001674 від 17.04.2008р., 08-0001545 від 10.04.2008р., 08-0001544 від 10.04.2008р., 08-0001208 від 20.03.2008р., 08-0001207 від 20.03.2008р., 08-0001059 від 13.03.2008р., 08-0001058 від 13.03.2008р., 08-0000626 від 14.02.2008р., 08-0000627 від 14.02.2008р.

Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався та має заборгованість перед позивачем у сумі 9334,88 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 9334,88 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 9334,88 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1399,72 грн. інфляційних сум, 316,10 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 10.4 договору за прострочення оплати отриманого товару, покупець зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 1100,23 грн. пені та зазначено, що останній день оплати 24.06.2008р., період прострочення складає 412 днів з 25.06.2008р. по 10.08.2009р.

Строк виконання зобов’язання з оплати поставленого товару відповідно до п.9.7 договору протягом 30 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Відповідно до спірних накладних строк виконання зобов’язання з оплати товару:

1. накладна № 08-0000627 від 14.02.2008р. до 27.03.2008р.;

2. накладна № 08-0000626 від 14.02.2008р. до 27.03.2008р.;

3. накладна № 08-0001058 від 13.03.2008р. до 24.04.2008р.;

4. накладна № 08-0001059 від 13.03.2008р. до 24.04.2008р.;

5. накладна № 08-0001207 від 20.03.2008р. до 01.05.2008р.;

6. накладна № 08-0001208 від 20.03.2008р. до 01.05.2008р.;

7. накладна № 08-0001544 від 10.04.2008р. до 22.05.2008р.;

8. накладна № 08-0001545 від 10.04.2008р. до 22.05.2008р.;

9. накладна № 08-0001674 від 17.04.2008р. до 29.05.2008р.;

10. накладна № 08-0001675 від 17.04.2008р. до 29.05.2008р.;

11. накладна № 08-0001982 від 13.05.2008р. до 24.06.2008р.;

12. накладна № 08-0001983 від 13.05.2008р. до 24.06.2008р.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у вересні 2009 року з пропуском строку позовної давності встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України в частині вимог про стягнення пені за прострочення оплати отриманого товару за спірними накладними у сумі 1100,23 грн..

Тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню у зв’язку зі спливом позовної давності.

Державне мито у сумі 110,51 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 214,65 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Рижська, буд.8-а, код 35073676) на користь Дочірнього підприємства «КОНРІЛ»(юридична адреса: 01021, м. Київ, узвіз Кловський, буд. 11, кв. 27; фактична адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 201, код 23703164) 9 334 (дев’ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 88 коп. основного боргу, 316 (триста шістнадцять) грн. 10 коп. 3% річних, 1399 (одну тисячу триста дев’яносто дев’ять) грн. 72 коп. інфляційної складової боргу, 110 (сто десять) грн. 51 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна