Рішення № 82418578, 15.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6241/18

пр. № 2/759/1159/19

15 лютого 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головування судді Сенько М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , через свого представника, заявили позов до ОСОБА_5 , за яким просили визнати за кожним з них право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_6 .

Позов мотивовано тим, що позивачі за домовленістю з відповідачами пересилали кошти на будівництво спірного майна, з можливістю отримати після завершення будівництва частку даного майна.

Провадження в справі відкрито на підставі ухвали суду від 15.06 2018 року, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2018р. до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_6

Підготовче провадження у справі закінчено на підставі протокольної ухвали суду від 04.12.2018 року.

Представник позивачів в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, надав пояснення, що зводяться до викладеного в заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 просила взадоволенні позову відмовити, за безпідставністю.

ОСОБА_6 в суд не зявилась.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_9 є матір`ю ОСОБА_5 , що не заперечується сторонами.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на садовий будинок від 15.05.1997 року виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, власником садового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Власником земельної ділянки АДРЕСА_2» є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.06.2004 року, що видане державним нотаріусом 15 Київської державної нотаріальної контори Колодій Г.М. (а.с. 59)

ОСОБА_5 є власником садового будинку АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.06.2004 року, що видане державним нотаріусом 15 Київської державної нотаріальної контори Колодій Г.М. (а.с. 60)

Зокрема, ст. 12 Закону України «Про власність» (від 07.02.1991 року) передбачала підстави виникнення права приватної власності і зазначала, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно ст.13З Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про власність», майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Оскільки згідно зі ст.17 ЗК і ст. 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв`язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім`ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Отже, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на будинок, крім передбачених законом випадків (наприклад, будівництво будинку подружжям).

Таким чином, за змістом статті 17 ЗК України та статті 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину в приватну власність, а тому участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, передбачених законом й відповідно не дає підстав для визнання за ним права власності на вже збудований будинок.

Наведене також узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України у постанові № 6-42цс 12 від 16.05.2012 року.

Згідно ч.ч.2, 3 ст..331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Позивачі зазначають, що за їх кошти на загальну суму 54 850 дол. США, відповідачі в період часу з 2004 по 2010 рік побудували спірний будинок площею 273,6 кв.м., що підтверджується довідкою Українсько-американського федерального кредиторської спільноти «Самопоміч» від 05.11.2010 року. Відповідно до вказаної довідки в період з 13.03.2004 року по 29.12.2009 року з рахунку ОСОБА_9 . ОСОБА_6 було здійснено електронні перекази на суму 54 850 дол. США.

Відповідачами не заперечується факт, що в період з 2004 року по 2006 рік на отриманій у спадок земельній ділянці АДРЕСА_2 шляхом особистої праці та за спільні кошти подружжя, відповідач ОСОБА_5 побудував спірний садовий будинок, що підтверджується технічним паспортом на садовий будинок від 03.09.2010 року та довідкою СТ «Урожай» від 07.10.2010 року.

Відповідачами не заперечується, що ОСОБА_9 , яка постійно мешкає в США, з 2006 року періодично шляхом грошових електронних переказів ОСОБА_6 , як дружині сина та матері її онуки ОСОБА_11 , передавала кошти на подарунки онуці, сину та невістці на свята. Крім того ОСОБА_9 частину коштів передавала через відповідачку ОСОБА_6 родині сина ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які також проживали на території України.

Позивачі не надали суду доказів про наявність згоди з ОСОБА_5 , як власниском майна, для спільної побудови спірного житлового будинку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі у позові зазначили, що ОСОБА_9 на будівництво спірного житлового будинку витратила 54 850 дол. США. Однак з наданої суду довідки не вбачається з яких підстав та на які цілі було здійснено відповідні електронні перекази. Також не надала доказів про наявність угоди з відповідачами про побудову спірного житлового будинку та про їх частку.

Оскільки позивачами не доведено факту спільної участі та вкладення їх особистих коштів у будівництво спірного житлового будинку з надвірними будівлями, суд не знаходить підстав для визнання за кожним з позивачів право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2

З огляду на викладене, та те, що в судовому засіданні не доведено тих обставин, що зазначені в позовних вимогах позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до задоволення не підлягають.

За такого рішення судові витрати по справі перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2019 року.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Головуючий Сенько М.Ф.