Рішення № 8241839, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/42105.11.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Льодовий дім"

до товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна"

про стягнення 85 596, 51 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Павленко Є.П. предст. за дов.,

від відповідача не зявились

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" про стягнення 85 596, 51 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 146/07 від 09.11.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 порушено провадження у справі № 43/421 та призначено її розгляд на 05.11.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник відповідача не зявився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.06 між товариством з обмеженою відповідальністю "Льодовий дім" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "О?КЕЙ Україна" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 146/07.

За умовами Договору Позивач зобовязувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар загальною вартістю 252512, 86 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно п. 8.2 Договору Відповідач зобовязувався оплачувати товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобовязання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № 146/07 від 09.11.06 складає: 79170, 88 грн. основного боргу, 4401, 90 грн. інфляційних нарахувань, 1600, 76 грн. пені та 422, 96 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 1600, 76 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Крім того, статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Умовами Договору поставки № 146/07 від 09.11.06 не передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату отриманої продукції.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1600, 76 грн., задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" " (юр. адреса: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх.13; поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 34356884, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Льодовий дім" (69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, 9, код ЄДРПОУ 32878343) 79 170 (сімдесят девять тисяч сто сімдесят) гривень 88 коп. основного боргу, 422 (чотириста двадцять дві) гривні 96 коп. 3 % річних, 4 401 (чотири тисячі чотириста одну) гривню 90 коп. інфляційних нарахувань, 855 (вісімсот пятдесят пять) гривень 97 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 1600, 76 грн. пені відмовити.

Суддя М.В.Пасько