Вирок № 82416979, 14.06.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/426/18

1-кп/621/34/19

В И Р О К

іменем України

14 червня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участі:

секретаря судового засідання - Лацько А. С.,

прокурора - Макаренка М. М.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - Філіп`євої В. В.,

законних представників обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднані в одне кримінальні провадження №12018220300000084, №12018220300000511 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має неповну середню освіту, учень Чемужівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зміївської районної ради Харківської області, не одружений, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у злочині, передбаченому частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має неповну середню освіту, не одружений, навчається у Зміївському енергетичному ліцеї, зареєстрований в АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_3 , раніше не судимий,

у злочинах, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

28 січня 2018 року близько 18:00 години в м. Змієві Харківської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували на вул. 1-го Травня , де побачили ОСОБА_1 , який проходив по вказаній вулиці, та у них виник спільний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством.

Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, наздогнали ОСОБА_1 та підбігши до нього зі спини ОСОБА_4 завдав ОСОБА_1 один удар обутою ногою в область грудної клітини ззаду, від чого ОСОБА_1 впав на землю, після чого ОСОБА_5 наніс ОСОБА_1 не менше 2-х ударів кулаком в область голови та один удар ногою по руці, чим заподіяли ОСОБА_1 ділянку травматичного набряку м`яких тканин і садно в проекції нижньої щелепи справа, які є легкими тілесними ушкодженнями, та забиту рану на голові, яка є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. В наслідок завданих тілесних ушкоджень, які є небезпечними для здоров`я, було подавлено волю ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реалізуючи мету заволодіння чужим майном, шляхом ривка вихопили з рук ОСОБА_1 належний йому мобільний телефон "SAMSUNG GT-18552", IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора "Vodafonе" без грошових коштів на рахунку, яким розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1080 грн 00 коп.

Зазначеними діями:

- ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_5 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України.

19 червня 2018 року близько 22:50 години в м. Змієві Харківської області ОСОБА_5 . проходив по вул. Зоряній повз центрального цвинтаря, де побачив раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який йшов попереду, та у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 підбіг зі спини до ОСОБА_2 та завдав йому одного удару кулаком в область голови, а коли той обернувся, завдав йому одного удару лівим кулаком в область нижньої щелепи справа, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Зазначеними діями ОСОБА_5 ОСОБА_2 спричинено ділянку травматичного набряку м`яких тканин потиличної області справа, синець на обличчі, садно на тильній поверхні правої кисті, садно в проекції правого ліктьового суглоба, які в сукупності, та окремо є легкими тілесними ушкодженнями. Далі ОСОБА_5 скориставшись безпорадним станом ОСОБА_2 , діючи повторно, відкрито викрав у ОСОБА_2 із правої передньої кишені джинсових шортів мобільний телефон "FLY IQ НОМЕР_3 Life 5" IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , вартістю 800 грн 00 коп., з сім карткою мобільного оператора "Vodafonе", без грошових коштів на рахунку, карткою пам`яті "Micro sd 4 GB", вартістю 50 грн 00 коп., та гроші в розмірі 30 грн 00 коп., чим спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 880 грн 00 коп.

Зазначеними діями ОСОБА_5 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині, та показав, що 28.01.2018 о 18:00 годині в м. Змієві Харківської області на вул. 1-го Травня він спільно з ОСОБА_8 вчинили напад на ОСОБА_1 та заволоділи його мобільним телефоном. Під час нападу він один раз вдарив ногою потерпілого в спину, а коли той впав, ОСОБА_5 завдав йому декілька ударів кулаком в область голови та один удар ногою по руці.

У вчиненому злочині щиро розкаявся, просив надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства. Цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просила врахувати щире каяття її сина, що потерпілий вибачив його та не наполягав на суворому покаранні.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованих йому злочинах, та показав, що дійсно 28.01.2018 о 18:00 годині за вказаних вище обставин, спільно з ОСОБА_4 , на вулиці 1-го Травня в м. Змієві вчинили напад на ОСОБА_1 та під час нападу заволоділи належним йому мобільним телефоном.

Крім того, 19.06.2018 близько 22:50 години в м. Змієві по вул. Зоряній він наздогнав ОСОБА_2 , якому завдав два удари кулаками та відкрито викрав у нього мобільний телефон та 30 грн.

У вчинених злочинах щиро розкаявся, просив надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства. Цивільні позови визнав в повному обсязі.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 показала, що обвинувачений є її онуком, якого в цілому охарактеризувала позитивно. Однак звернула увагу на прояви агресії у ОСОБА_5 , причиною якої є складні сімейні обставини, обумовлені позбавленням материнского піклування.

Вважала, що на час розгляду справи її онук виправився. Просила врахувати, що потерпілі вибачили його та просили не призначати покарання у виді позбавлення волі.

Крім показань обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , винуватість кожного з них у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується у повному обсязі обвинувачення наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

По епізоду нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_1 , поєднаного із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Так, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.01.2018 підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області із заявою, в якій повідомив, що 28.01.2018 близько 18:00 йому було спричинено тілесні ушкодження та викрадено його особисте майно (т. 1 а. п. 149).

З протоколу огляду місця події від 30.01.2018, з фототаблицею, вбачається, що під час огляду кімнати домоволодіння АДРЕСА_3 за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон "SAMSUNG GT-18552", IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI: НОМЕР_2 з картою пам`яті "Transend" та сім-картою мобільного оператора НОМЕР_6 без грошових коштів на рахунку, які у подальшому було визнано речовими доказами та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_5 вказаний телефон було викрадено у чоловіка в м. Змієві по вул. 1-го Травня . (т. 1 а. п. 151-154, 182, 183, 188).

Розмір матеріальної шкоди 1080 грн 00 коп., завданої потерпілому ОСОБА_1 внаслідок нападу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №2626 від 16.02.2018. Судові витрати на залучення експерта - 715 грн 00 коп. (т. 1 а. п. 156-159).

Наявність у потерпілого ОСОБА_1 ділянки травматичного набряку м`яких тканин і садна в проекції нижньої щелепи справа, які є легкими тілесними ушкодженнями, а також забитої рани на голові, яка є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, що виникли у нього в результаті застосування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 насильства, небезпечного для здоров`я, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №19-Зм/18 від 31.01.2018 (т. 1 а. п. 160).

По епізоду вчинення відкритого викрадення майна ОСОБА_2 , поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Так, даними повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення від 19.06.2018 підтверджується, що від КЗОЗ "Зміївська ЦРЛ" до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області було направлено повідомлення про надходження до приймального відділення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому були нанесені побої на голові та викрадено гроші і мобільний телефон (т. 2 а. п. 56).

Відомостями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.06.2018 підтверджується, що ОСОБА_2 звернувся до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області із заявою, в якій повідомив, що 19.06.2018 близько 22:50 по вул. Зоряній м. Змієва ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження та відкрито викрав у нього гроші у розмірі 30 грн 00 коп. та мобільний телефон (т. 2 а. п. 57).

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 показав про зазначені вище обставини, за яких ОСОБА_5 завдав йому два удари кулаком в область голови та відкрито викрав у нього 30 грн. та мобільний телефон.

З протоколу огляду місця події від 20.06.2018, з фототаблицею, вбачається, що під час огляду ділянки відкритої місцевості, розташованої на проїжджій частині поблизу центрального цвинтаря в м. Змієві Харківської області по вул. Зоряній, ОСОБА_10 вказав місце, куди він викинув мобільний телефон, який йому дав ОСОБА_5 У вказаному місці було виявлено та вилучено мобільний телефон "FLY IQ 4416 " IMEI 1 : НОМЕР_4 , IMEI 2 : НОМЕР_5 , з батареєю та карткою пам`яті "Micro sd 4 GB", які у подальшому було визнано речовими доказами та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (т. 2 а. п. 67-80).

Висновком товарознавчої експертизи №15305 від 11.07.2018 підтверджується розмір матеріальної шкоди - 850 грн 00 коп., завданої ОСОБА_2 викраденням мобільного телефону з карткою пам`яті, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_5 Судові витрати на залучення експерта - 858 грн 00 коп. (т. 2 а. п. 83-87).

Наявність у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ділянки травматичного набряку м`яких тканин потиличної області справа, синця на обличчі, садна на тильній поверхні правої кисті, садна в проекції правого ліктьового суглоба, які в сукупності, та окремо є легкими тілесними ушкодженнями, що були завдані внаслідок застосування обвинуваченим ОСОБА_5 насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №84-Зм/18 від 16.07.2018 (т. 2 а. п. 81, 82).

Оцінивши зазначені вище докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку - достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що:

- обвинувачений ОСОБА_4 є винуватим у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та його дії належить кваліфікувати за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України;

- обвинувачений ОСОБА_5 є винуватим: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та його дії належить кваліфікувати за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України; у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, та його дії належить кваліфікувати за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67, 103 Кримінального кодексу України, судом враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином;

- обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання показань про його обставини, вчинення злочину неповнолітнім.

- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;

- відомості про особу згідно досудової доповіді щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 від 12 березня 2018 року, де зазначено, що останній проживає в АДРЕСА_1 , разом з батьками, братом та бабусею, житло повною мірою відповідає санітарним нормам проживання, а сам ОСОБА_4 має окреме місце для навчання та відпочинку. З 01 по 08 класи навчався у Зміївському ліцеї №1, а далі продовжив навчання у Височанській філії Зміївського ліцею №1, після чого вступив до ДВНЗ "Харківський коледж транспортних технологій", однак навчання не закінчив, не працює. Наркотичні речовини та алкогольні напої не вживає. Має товаришів з про соціальними поглядами життя, зі злів сусідів характеризується з задовільної сторони. За період навчання 2015-2016 років у Височанській філії Зміївського ліцею №1, зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень, однак за період навчання у ДВНЗ "Харківський коледж транспортних технологій" мав зауваження стосовно дисципліни під час навчальних занять та дотримання правил трудового розпорядку коледжу. Має холерично-сангвінічний тип темпераменту, гостро реагує на зауваження. Наявний середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Водночас, на думку органу пробації виправлення неповнолітнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, а виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення (т. 1 а. п. 60-65); а також відомості про особу обвинуваченого, що містяться у письмових доказах, наданих сторонами, а саме, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності (т. 1 а. п. 217), на "Д" обліку в амбулаторії загальної практики сімейної медицини в м. Змієві не перебував, загальний розвиток дитини відповідало віку (т. 1 а. п. 209), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (т. 1 а. п. 216), навчаєтьєся у 12-З класі КЗ "Чемужівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Зміївської районної ради Харківської області" за заочною формою навчання (т. 3 а. п. 54), за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило (т. 1 а. п. 218).

За сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого та обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому за тяжкий злочин - на строк не більше семи років.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

У кримінальному провадженні наявні кілька обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, що у поєднанні із правовою позицією потерпілого ОСОБА_1 , який вибачив обвинуваченого та не наполягав на суворому покаранні, а також із позитивними відомостями про особу обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прзначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції частини 2 статті 187 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Оскільки конфіскація майна не входить до переліку додаткових покарань, які можуть призначатися неповнолітнім, покарання ОСОБА_4 належить призначити без додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, при призначенні ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк, що не перевищує 5 років, враховуючи зазначені вище обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, з урахуванням правової позиції представника державного обвинувачення та потерпілого щодо можливості призначення покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та про наявність підстав для прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статтей 75, 104 Кримінального кодексу України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 65-67, 103 Кримінального кодексу України, судом враховано:

- ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами;

- обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів шляхом надання показань про їх обставини, часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_2 шляхом сплати в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн 00 коп. (т. 3 а. п. 55), вчинення злочину неповнолітнім;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;

- відомості про особу згідно досудової доповіді щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 від 13 березня 2018 року, де зазначено, що він проживає в АДРЕСА_3 , разом з бабусею, житло повною мірою відповідає санітарним нормам проживання, а сам ОСОБА_5 має окреме місце для навчання та відпочинку. З 01.09.2007 по 30.07.2014 навчався у Зміївському ліцеї №1, а далі продовжив навчання у Харківському республіканському ліцеї-інтернаті спортивного профілю. З вересня 2016 року навчається у Зміївському професійному енергетичному ліцеї. Наркотичні речовини та алкогольні напої не вживає, однак палить цигарки. Має товаришів з про соціальними поглядами життя, зі злів сусідів характеризується з задовільної сторони. За період навчання у Зміївському ліцеї №1, зарекомендував себе як на достатньому та середньому рівні, до навчання ставився сумлінно, захоплювався футболом, був більш розвинутим фізично, створив групу дітей з високим рівнем тривожності, напруженості в житті колективу. Згідно характеристики Зміївського професійного енергетичного ліцею, зарекомендував себе як не зовсім старанний учень, допускає багато пропусків занять без поважних причин, загальний розвиток низький, такий, що не здатний повною мірою прогнозувати наслідки своїх дій. Наявний середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Водночас, на думку органу пробації виправлення неповнолітнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки суспільства, а виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення (т. 1 а. п. 54-59); а також відомості про особу обвинуваченого, що містяться у письмових доказах, наданих сторонами, а саме, що неповнолітній ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності (т. 1 а. п. 208, 211), на "Д" обліку в амбулаторії загальної практики сімейної медицини в м. Змієві не перебував, загальний розвиток дитини відповідав віку (т. 1 а. п. 209), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (т. 1 а. п. 212), за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило (т. 1 а. п. 210), відповідно акта обстеження умов проживання від 26.06.2018 служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації умови проживання ОСОБА_5 задовільні (т. 1 а. п. 204, 205), за місцем навчання характеризується, як особа з незрілою соціальною поведінкою, нездатний повною мірою прогнозувати наслідки своїх дій (т. 1 а. п. 206).

За сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому за тяжкий злочин - на строк не більше семи років.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

У кримінальному провадженні наявні кілька обставин, що пом`якшують покарання за ч. 2 ст. 187 КК України, а саме: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, що у поєднанні із правовою позицією потерпілого ОСОБА_1 , який вибачив обвинуваченого та не наполягав на суворому покаранні, а також із відомостями про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції частини 2 статті 187 Кримінального кодексу України, а також в межах санкції ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Оскільки конфіскація майна не входить до переліку додаткових покарань, які можуть призначатися неповнолітнім, покарання ОСОБА_5 належить призначити без додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Остаточне покарання ОСОБА_5 належить призначити за сукупністю злочинів відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосовувати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Під час вирішення цивільних позовів потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн 00 коп. (т. 1 а. п. 95-100), представника потерпілого ОСОБА_3, в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн 00 коп. (т. 2 а. п. 34-43), відповідно до статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, суд виходив з наступного.

Згідно частини 1 статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілий ОСОБА_1 стверджував про наявність у нього душевних страждань, постійних переживань, відсутності нормального сну, яких він зазнав через протиправну поведінку обвинувачених у відношенні нього.

Виходячи з конкретних обставин та ступеню тяжкості вчиненого у відношенні потерпілого ОСОБА_1 злочину, розміру матеріальної шкоди, майнового та сімейного стану обвинувачених, які визнали позов у повному обсязі, дотримуючись принципів розумності та справедливості, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн 00 коп. позовна заява потерпілого ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди представник потерпілого ОСОБА_3 . вказала, що внаслідок вчинених ОСОБА_5 протиправних дій її син ОСОБА_2 перебуває у стресову стані, переніс душевні страждання, емоційну напругу, почуття образи, обурення, пригніченості, що викликало негативні зміни у його житті.

Виходячи з конкретних обставин та ступеню тяжкості вчиненого у відношенні потерпілого ОСОБА_2 злочину, розміру матеріальної шкоди, майнового та сімейного стану обвинуваченого, який визнав позов у повному обсязі, добровільно сплатив потерпілому 1000 грн., дотримуючись принципів розумності та справедливості, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн 00 коп. позовна заява законного представника потерпілого ОСОБА_3 є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню на суму 49000 грн.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог пункту 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави належить стягнути в рівних частках процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №2626 від 16.02.2018 у розмірі по 357 грн 50 коп., та окремо з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №15305 від 11.07.2018 в розмірі 858 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у злочині, передбаченому частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України та із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 (два) роки.

Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у злочинах, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна;

- за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 4 (роки) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу рахувати строк відбуття покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 49000 (сорок дев`ять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №2626 від 16.02.2018 в розмірі з кожного по 357 (триста п`ятдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи №15305 від 11.07.2018 в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп.

Речові докази:

- мобільний телефон "SAMSUNG GT-18552", IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI: НОМЕР_2 з картою пам`яті "Transend" та сім-картою мобільного оператора НОМЕР_6, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , - вважати йому повернутими;

- мобільний телефон "FLY IQ 4416 ERA Life 5" IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з батареєю та карткою пам`яті "Micro sd 4 GB", що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , - вважати йому повернутими.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченим, їх законним представникам та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: В. В. Овдієнко