Ухвала суду № 82416412, 13.06.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 435/5747/13-ц

Провадження №2-в/433/53/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке питання, ініційоване Троїцьким районним судом Луганської області про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулось до Троїцького районного суду Луганської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа по справі № 435/5747/13-ц за позовом АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 24 квітня 2019 року було ініційовано відновлення втраченого судового провадження по справі № 435/5747/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була предметом розгляду Жовтневого районного суду м. Луганська

Розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження проведено з повідомленням всіх учасників справи.

Вирішуючи питання про відновлення втраченого судового провадження суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Згідно положень статті 1 Закону України « Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку із проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України № 405/2014, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», а також розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ», у зв`язку із проведенням на території міста Луганська антитерористичної операції, справи підсудні Жовтневому районному суду міста Луганська, юридично були передані Троїцькому районному суду Луганської області.

Судом встановлено наступне.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 24.04.2019 судом було ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №435/5747/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання зупинене до вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Як вбачається з відповіді керівника апарату Троїцького районного суду Луганської області від 06.05.2019 року, цивільна справа №435/5747/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була предметом розгляду Жовтневого районного суду м.Луганська в паперовому вигляді до Троїцького районного суду Луганської області не передавалась. При цьому в АСДС Д-3 Жовтневого районного суду м.Луганська наявні наступні процесуальні документи у справі: ухвала про відкриття провадження по справі від 05.06.2013 року, ухвала про призначення справи до розгляду від 04.07.2013 року, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.07.2013 року, яким задоволені позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 84884,66 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зібрані матеріали справи є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №435/5747/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заочного рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 31.07.2013 року і вважає, що відновлення втраченого судового провадження в цій частині буде відповідати заявленій меті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 488-495 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 435/5747/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині повного тексту заочного рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 31 липня 2013 року:

«Справа № 435/5747/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:

Головуючого судді Кузьменко А.М.

при секретарі Нечай Т.Б

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року АТ “РОДОВІД БАНК” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, посилаючись на ту обставину, що 19 червня 2008 р. Відкрите акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК”, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Ск-1163-011844/6-2008, у відповідності до умов якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 з оформленням платіжної картки Visa Electron № 4870180000976091 та надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 10 909,00 грн. строком до 19.06.2010 р. включно, а відповідач зобов`язалась повністю повернути споживчий кредит до 19.06.2010 р. включно; щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 0,10 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,70 процента від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком (додатком № 1 до кредитного договору), а у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту - сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

Враховуючи те, що відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, в визначені кредитним договором строки та на момент подання цієї позовної заяви кредитну заборгованість в повному обсязі не погасила, банк просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № Ск-1163-011844/6-2008 від 19.06.2008 р., яка станом на 30.04.2013 р. становить 84 884, 66 гривень та складається з: прострочений кредит – 7 264, 43 грн., прострочені проценти за користування кредитом – 9, 56 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту – 4 712,64 грн., пеня за прострочення кредиту – 42 424, 28 грн., пеня за прострочення процентів – 55, 84 грн., пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту – 27 521, 82 грн., 3% річних за прострочення кредиту – 756, 43 грн., 3% річних за прострочення процентів - 0,95 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту – 479, 98 грн., інфляційні витрати за прострочення кредиту – 1 021, 88 грн., інфляційні витрати за прострочення процентів – 1,31 грн., інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту – 635, 54 грн., а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 848, 85 грн.

У судовому засіданні представник Банку позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачка у судове засідання не з”явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 37), причину неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача у справі, встановив наступне.

19 червня 2008 р. Відкрите акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК”, та ОСОБА_1 уклали договір № Ск-1163-011844/6-2008.

У відповідності до п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.7 кредитного договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 з оформленням платіжної картки Visa Electron № 4870180000976091 та надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 10 909,00 грн. строком до 19.06.2010 р. включно.

Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку банку № НОМЕР_2 .

Згідно з п. п. 1.1.5, 2.5, 2.14, 4.1.9, 4.1.23, 4.1.24, 4.1.25, 5.2.16 кредитного договору відповідач зобов`язалась повністю повернути споживчий кредит до 19.06.2010 р. включно; щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 0,10 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,70 процента від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком (додатком № 1 до кредитного договору); у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту - сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем були передані у заставу майнові права на грошові кошти, які надходять на вищевказаний картковий рахунок.

Відповідно до п. п. 1.5, 5.2.14, 5.2.15 кредитного договору, банк має право звернути стягнення на заставлені права у разі порушення умов договору, а якщо сума, отримана від реалізації прав недостатня для погашення зобов`язань відповідача, отримати відповідну суму коштів за рахунок іншого майна відповідача.

Таким чином, відповідач відповідає перед банком за зобов`язаннями, що випливають з кредитного договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що їй належать на праві власності і на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, в визначені кредитним договором строки та на момент розгляду справи по суті кредитну заборгованість в повному обсязі не погасила, що підтверджується випискою з рахунку банку за кредитним договором № 37393000067002.980 та розрахунком заборгованості.

Станом на 30.04.2013 р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 84 884, 66 грн., яка складається з: прострочений кредит – 7 264, 43грн., прострочені проценти за користування кредитом – 9, 56 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту – 4 712, 64 грн., пеня за прострочення кредиту – 42 424, 28 грн., пеня за прострочення процентів – 55, 84 грн., пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту – 27 521, 82 грн., 3% річних за прострочення кредиту – 756, 43 грн., 3% річних за прострочення процентів - 0,95 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту – 479,98 грн., інфляційні витрати за прострочення кредиту – 1 021, 88 грн., інфляційні витрати за прострочення процентів – 1, 31 грн., інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту – 635, 54 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України). У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

При цьому, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Банк та відповідач досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі і щодо відповідальності сторін за невиконання або неналежне (несвоєчасне) виконання своїх зобов`язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. п. 4.1.23, 5.2.16 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів та плати за обслуговування кредиту, банк нарахував пеню у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як вони знайшли своє підтвердження у судовому засіданні з досліджених доказів. Між позивачем та відповідачем існували договірні відносини, підставою для виникнення яких стали договір кредиту. Відповідач своє зобов”язання відповідно до умов договору не виконала належним чином, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до закону України “Про судовий збір” суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у сумі 848,85 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 258, 525, 526, 543, 549, 550-551, 553-554, 610-612, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” кредитну заборгованість в розмірі 84 884 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” судовий збір в розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ А.М. КУЗЬМЕНКО»

Із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І. Суський