Рішення № 8241472, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/43523.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам"янський завод марочних вин»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»філії

«Компанія «Ронікс»

Про стягнення 13 261,02 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Собко Л.В. –за дов. № 232 від 21.09.2009

Від відповідача          не з’явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 13 261,02 грн. заборгованості за договором про дистриб'юцію № 701 від 14.08.2008, з яких 10012,04 грн. основного боргу, 255,95 грн. 3% річних, 1 021,23 грн. інфляційних витрат, 1 971,80 грн. пені.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань за вказаним договором позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2009 було порушено провадження у справі № 49/435 та призначено розгляд справи на 12.10.2009

Ухвалою господарського суду м. Києва суду від 12.10.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

          У судовому засіданні 23.11.2009 представник позивача надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 4012,04 грн. основного боргу, 255,95 грн. 3% річних, 1021,23 грн. інфляційних витрат, крім того 135,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши документи, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

17.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам"янський завод марочних вин»(далі –Фірма) та Філією «Компанії Ронікс в м. Донецьк було укладений Договір про дистриб'юцію № 701, відповідно до умов якого Фірма, на умовах викладених в даному договорі, передає, для реалізації товар Дистриб'юторові. Дистриб'ютор здійснює його продаж через власну систему гуртової торгівлі, проводить маркетинг та пряму дистрибуцію і своєчасно оплачує отриманий від Фірми товар. Товар передається Дистриб'ютору по накладним, в яких вказується кількість, асортимент і ціна товару, і які є невід'ємною частиною цього договору. Право власності на товар переходить до Дистриб'ютора в момент отримання товару по накладним.

Зазначений Договір був укладений філією від головного товариства.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, а також те, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до підпунктів 1, 2 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. У п. 4 ст. 64 Господарського кодексу зазначено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи, не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. А тому, враховуючи зазначене філія особисто не може бути відповідачем в суді, тому позивачем є головне товариство, що знаходиться за адресою, зазначеної у листі № 24 від 20.01.09 року.

На виконання умов Договору позивачем передано у власність відповідача товар, на загальну суму 19012,04 грн., що підтверджується податковою накладною № 1347 від 17.10.2008.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Відповідач повинен був розраховуватися за переданий товар впродовж 15 банківських днів з моменту відвантаження товару Відповідачем третім особам.

Крім того, позивач направляв відповідачу лист № 754 від 14.11.2008 з проханням сплатити заборгованість за поставлений товар, на яку отримав відповідь № 24 від 20.01.2009 у якій зазначив про те, що Філія «Компанії Ронікс в м. Донецьк не є платником податку на додаткову вартість та відповідач просив у податкових накладних зазначати реквізити головного управління.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме сплативши до порушення провадження 9000,00 грн., після порушення провадження - 6000,00 грн. та має заборгованість у розмірі 4012,04 грн.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач розрахувався частково з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 4012,04 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4012,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу з порушенням терміну оплати є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 255,95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 101,57 грн., за розрахунком суду.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1021,23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 409,23 грн., за розрахунком суду.

Відповідно до п. 7.2. Договору про дистриб'юцію № 701 за несвоєчасну оплату переданого товару передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,05% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1971,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 433,30 грн., за розрахунком суду.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Колорит», Філія «Компанія Ронікс» (02034, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 15А, п/р 26004959970028 в ДФ ПУМБ МФО 335537, код ЄДРПОУ 34476834), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Кам'янський завод марочних вин»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 620 п/р 2600001030516 в 23-я філія ВАТ «БМ Банк»МФО 380913, код ЄДРПОУ 34175002) 4956,14 грн. заборгованості за договором про дистриб'юцію № 701 від 14.08.2008, з яких 4012,04 грн. основного боргу, 101,57 грн. 3% річних, 409,23 грн. інфляційних витрат, 433,20 грн. пені, крім того 126,90 грн. державного мита та 221,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 27.11.2009