Рішення № 8241280, 07.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/47207.04.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія» ДоАсоціації «Київцукор»

Про стягнення 130796,65 грн.

Зустрічним позовом визнання частково недійсним договору та зобов’язання до зарахування Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаБоков О.Г. Від відповідачаПетровський Ф.А., Мариновський Л.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 61179,54 грн., з яких 57552,42 грн. заборгованості з орендної плати, 803,93 грн. 3% річних та 2823,19 грн. штрафу.

В процесі розгляду справи Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою змінив предмет позову та просить суд стягнути з Відповідача: 47447,04 грн. заборгованості, 4135,87 грн. неустойки, 664,10 грн. 3% річних, 2750,99 грн. інфляційних витрат, 2478,55 грн. штрафу, а всього 57476,55 грн., а також 75021,12 грн. подвійної неустойки, 398,89 грн. інфляційних витрат, 900,09 грн. 3% річних, а всього 76320,10 грн.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує невиконанням Відповідачем свого зобов’язання щодо сплати орендної плати відповідно до умов договору від 28.08.01р. оренди приміщень для офісу за адресою: 04050, м. Київ, вул. Кравченка, 17, кв. 73 та не поверненням Відповідачем даного приміщення після розірвання судом зазначеного договору.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Позивач намагається стягнути орендну плату з серпня 2001 року, тоді як строк позовної давності закінчився 11.08.03р., оскільки Позивач звернувся з позовом до суду 11.08.06р.

Згідно з п.7.2. укладеного договору оренди Відповідач здійснив поліпшення орендованого приміщення за погодженим з Позивачем планом та роботами на суму 83600,99 грн., які мають бути зараховані в рахунок орендної плати.

10.10.08р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Відповідача про визнання недійсним п. 5.5 договору оренди від 28.08.01р., визнання права на зарахування вартості здійснених поліпшень орендованого приміщення в сумі 71803,70 грн. в рахунок орендної плати та спонукання Відповідача на проведення такого зарахування.

В процесі розгляду справи Відповідач подав заяву про уточнення позовних вимог, в які просить суд визнати право на зарахування вартості фактичних витрат, понесених на поліпшення орендованого приміщення в рахунок орендної плати за користування приміщенням в сумі 83600,99 грн.

Свої зустрічні вимоги Відповідач обґрунтовує тим, що згідно з п.7.2. укладеного договору оренди Відповідач здійснив поліпшення орендованого приміщення за погодженим з Позивачем планом та роботами на суму 83600,99 грн., які мають бути зараховані в рахунок орендної плати згідно з ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України.

Проте, спірний п.5.5. договору в порушення ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України встановлює обмеження передбачаючи проведення заліку після ремонту на підставі акту виконаних робіт шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди.

Оскільки даний пункт договору суперечить нормам закону він підлягає визнанню недійсним, а Позивача належить спонукати до проведення зарахування зроблених Відповідачем поліпшень в рахунок орендної плати.

Позивач проти зустрічного позову заперечив, мотивуючи тим, що п.5.5. договору не суперечить положенням ч.3 ст.778 Цивільного кодексу України, оскільки цим пунктом сторони встановили порядок та умови зарахування вартості зроблених Відповідачем поліпшень, та не передбачали їх заборону. Проте, між сторонами не було досягнуто домовленості про зміну порядку розрахунків за договором та здійснення Відповідачем спірних поліпшень.

Крім того, по вимозі Відповідача про визнання права на зарахування вартості здійснених поліпшень орендованого приміщення в сумі 71803,70 грн. в рахунок орендної плати сплив строк позовної давності, оскільки Відповідач довідався або міг довідатися про порушення свого порушеного права у вересні 2003р.

Ухвалою від 01.09.06р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 04.10.06р.

Ухвалою від 04.10.06р. провадження у справі було зупинено до набрання рішенням (ухвалою) Господарського суду м. Києва у справі №8/385 законної сили або його скасування у встановленому чинним законодавством порядку.

14.08.08р. суд отримав клопотання Позивача про поновлення провадження у справі №38/472 у зв’язку з тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.08р. рішення Господарського суду м. Києва у справі 8/385 скасовано.

Ухвалою від 18.08.08р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений на 11.09.08р. Ухвалою від 11.09.08р. розгляд справи був відкладений на 23.09.08р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів. В судовому засіданні 11.09.08р представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 23.09.08р. розгляд справи був відкладений на 14.10.08р. у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

Ухвалою від 10.10.08р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду спільно з первісним, розгляд справи був призначений на 14.10.08р. У судовому засіданні 14.10.08р. оголошувалась перерва до 04.11.08р.

Ухвалою від 04.11.08р. у справі 38/472 було призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

05.03.09р. суд отримав висновок судової будівельно-технічної експертизи №11713 від 25.02.09р. разом з матеріалами справи.

Ухвалою від 05.03.09р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений на 17.03.09р. У судовому засіданні 17.03.09р. оголошувалась перерва до 24.03.09р. , 31.03.09р. та 07.04.09р.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          28.08.01р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди приміщень для офісу за яким Позивач зобов’язався передати, а Відповідач зобов’язався прийняти у тимчасове платне користування на умовах оренди приміщення, розташовані в квартирі №73 по вулиці Кравченка, 17 у м. Києві, загальною площею 102,3 кв.м.

          Відповідно до п.2.1. цього договору орендовані приміщення надаються Відповідачу для розміщення офісу.

          Згідно з п.1.3., 3.2. договору передача орендованих приміщень засвідчується двостороннім актом (акт прийому-передачі), з моменту підписання якого приміщення вважаються фактично переданими в оренду, стан орендованих приміщень на момент передачі вказується в акті прийому-передачі приміщення. Відповідно до п.4.1. термін оренди: договір укладається до 01.01.12р.

          Згідно з п.5.1. зазначеного договору орендна плата за всі орендовані приміщення за перший місяць користування приміщеннями складає : 781,00 грн., ПДВ –156,00 грн., всього –937,00 грн. Орендна плата за наступні місяці розраховується за формулою: 937хС, де С –індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.5.2. вказаного договору Відповідач самостійно (без виставлення Позивачем рахунків) сплачує Позивачу зазначену у п.5.2. даного договору орендну плату щомісячно в безготівковій формі не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

          Згідно з п.5.5. договору вартість ремонту орендованого приміщення зараховується в рахунок орендної плати. Зарахування провадиться після проведення ремонту на підставі кошторису, затвердженого Позивачем до початку виконання робіт, та акту виконаних робіт, затвердженого Позивачем після проведення ремонту, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п.7.1. договору Відповідач зобов’язується використовувати орендовані приміщення виключно за цільовим призначенням, як це передбачено у п.2.1. договору; своєчасно сплачувати орендну плату і нести всі витрати по експлуатації орендованих приміщень; проводити за свій рахунок поточний ремонт орендованих приміщень; не здійснювати без письмової згоди Позивача перебудову та перепланування орендованих приміщень; якщо Відповідач здійснює ремонт або переобладнання орендованих приміщень, він несе майнову відповідальність за якість робіт і за пошкодження орендованих приміщень.

Згідно з п. 7.2. договору Відповідач має право переобладнати приміщення під офіс згідно плану переобладнання, узгодженого з Позивачем.

Відповідно до п.8.1. договору після закінчення терміну оренди Відповідач зобов’язаний передати Позивачу орендовані приміщення протягом десяти діб з моменту закінчення строку оренди згідно з актом прийому-передачі.

Згідно з п.9.1. договору Відповідач несе наступну відповідальність по даному договору: у випадку прострочення сплати орендної плати та комунальних платежів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення внесення орендної плати і комунальних платежів; у випадку нецільового використання приміщень, передачі їх у суборенду без згоди Позивача або неповернення їх згідно умов даного договору Відповідач сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми фактично нарахованих орендних платежів за 6 останніх до встановлення факту порушення місяців.

          01.10.01р. за актом прийому-передачі Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду приміщення під офіс за адресою: м. Київ, вул. Кравченка, 17, кв.73, загальна площа якого складає 102,39 кв. м. В цьому акті сторони погодили, що дане приміщення потребує ремонту та зазначили, які саме роботи погоджено зробити.

09.10.01р. сторонами був складений протокол обстеження та погодження обсягів ремонтних робіт орендованого приміщення в якому сторони погодили види робіт, які повинен був зробити Відповідач.

Після цього між Відповідачем та ТОВ «Кром» був складений кошторис проведення ремонтних робіт на суму 71803,70 грн., який був погоджений Позивачем, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №1487 від 27.02.07р., яким встановлено, що підпис на даному кошторисі належить керівнику Позивача.

Погодження Позивачем обсягу і кошторису вказаних ремонтних робіт встановлений також постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.08р. у справі 8/358 у спорі між тими ж сторонами.

На виконання умов укладеного договору та згідно з вказаними актом, протоколом та кошторисом погодженими Позивачем Відповідач здійснив поліпшення орендованого майна на суму 82700,99 грн., що підтверджується укладеними договорами, платіжними дорученнями, рахунками та іншими матеріалами справи, а також висновком судової експертизи №11713 від 25.02.09р. Дана сума вирахувана згідно з вказаним висновком судового експертизи 83600,99 грн. за відніманням 900,00 грн. витрат вартості дверного полотна, які були згідно з зазначеним висновком зроблені Відповідачем у 2009 році, тобто після розірвання договору оренди.

Проведені Відповідачем дані роботи є поліпшеннями орендованого приміщення,які неможливо відокремити без шкоди для його приміщень, що підтверджується висновком судової експертизи №1488 від 27.02.08р.

30.07.03р. Відповідач направив Позивачу акт виконаних робіт на суму 86574,74 грн. для зарахування їх в рахунок орендної плати, проте Позивача цей акт не підписав.

На виконання умов укладеного договору Відповідач користувався отриманим в оренду за вказаним договором приміщенням, проте орендну плату Позивачу не сплачував.

08.12.05р. Господарським судом м. Києва в зв’язку з цим було прийнято рішення у справі №2/518 про розірвання договору оренди приміщень для офісу від 28.08.01р. Вказаним рішенням позовні вимоги були задоволені повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили 06.04.06р. з дня прийняття постанови Вищим господарським судом України у справі №2/518.

Проте Відповідач після розірвання вказаного договору не повернув його Позивачу, а продовжував користуватись ним, та користується цим приміщенням до даного часу. Станом на час розірвання договору оренди заборгованість Відповідача по орендним платежам складала 53461,63 грн., що підтверджується розрахунком Позивача доданим до позову та іншими матеріалами справи.

          Спір у справі виник з причини несплати Відповідачем орендної плати, незгоди Позивача зарахувати витрати понесені Відповідачем на поліпшення орендованого приміщення в рахунок орендної плати та неповернення Відповідачем приміщення Позивачу.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісний позов та зустрічний підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

          Відповідно до ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

          Як встановлено судом 28.08.01р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди приміщень для офісу за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування на умовах оренди приміщення, розташовані в квартирі №73 по вулиці Кравченка, 17 у м. Києві, загальною площею 102,3 кв.м. Згідно з п.5.5. договору вартість ремонту орендованого приміщення зараховується в рахунок орендної плати. Зарахування провадиться після проведення ремонту на підставі кошторису, затвердженого Позивачем до початку виконання робіт, та акту виконаних робіт, затвердженого Позивачем після проведення ремонту, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Як встановлено судом 01.10.01р. за актом прийому-передачі Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду приміщення під офіс за адресою: м. Київ, вул. Кравченка, 17, кв.73, загальна площа якого складає 102,39 кв. м. В цьому акті сторони погодили, що дане приміщення потребує ремонту та зазначили, які саме роботи погоджено зробити. 09.10.01р. сторонами був складений протокол обстеження та погодження обсягів ремонтних робіт орендованого приміщення в якому сторони погодили види робіт, які повинен був зробити Відповідач. Після цього між Відповідачем та ТОВ «Кром»був складений кошторис проведення ремонтних робіт на суму 71803,70 грн., який був погоджений Позивачем.

Як встановлено судом на виконання умов укладеного договору та згідно з вказаними актом, протоколом та кошторисом погодженими Позивачем Відповідач здійснив поліпшення орендованого майна на суму 82700,99 грн. Проведені Відповідачем дані роботи є поліпшеннями орендованого приміщення, які неможливо відокремити без шкоди для його приміщень.

Як встановлено судом 30.07.03р. Відповідач направив Позивачу акт виконаних робіт на суму 86574,74 грн. для зарахування їх в рахунок орендної плати, проте Позивача цей акт не підписав, та вартість зроблених робіт у рахунок орендної плати не зарахував.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач за погодженням з Позивачем зробив поліпшення орендованого майна, які не можна відокремити від цього майна без його пошкодження на суму 82700,99 грн., а Позивач з часу здійснення цих поліпшень по даний час неправомірно не зараховує ці поліпшення у рахунок орендної плати.

За вказаних обставин вимога Відповідача про зобов’язання Позивача зарахувати витрати, понесені ним на поліпшення орендованого приміщення в рахунок орендної плати обгрунтваною та підлягає задоволенню в сумі 82700,99 грн.

Судом не може бути задоволена друга зустрічна позовна вимога Відповідача про визнання п.5.5. договору оренди недійсним з підстав порушення ч.3 ст.778 Цивільного кодексу України, оскільки даний пункт встановлює обмеження передбачаючи проведення заліку після ремонту на підставі акту виконаних робіт шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди.

          Як встановлено судом 28.08.01р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди приміщень для офісу за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування на умовах оренди приміщення, розташовані в квартирі №73 по вулиці Кравченка, 17 у м. Києві, загальною площею 102,3 кв.м. Згідно з п.5.5. договору вартість ремонту орендованого приміщення зараховується в рахунок орендної плати. Зарахування провадиться після проведення ремонту на підставі кошторису, затвердженого Позивачем до початку виконання робіт, та акту виконаних робіт, затвердженого Позивачем після проведення ремонту, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Як встановлено судом 08.12.05р. Господарським судом м. Києва в зв’язку з цим було прийнято рішення у справі №2/518 про розірвання договору оренди приміщень для офісу від 28.08.01р. Вказаним рішенням позовні вимоги були задоволені повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили 06.04.06р. з дня прийняття постанови Вищим господарським судом України у справі №2/518.

З наведених обставин вбачається, що спірний договір був укладений сторонами під час дії Цивільного кодексу УРСР. При цьому відповідність чи невідповідність спірного договору вимогам законодавства оцінюється господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірного договору. Даний висновок підтверджується п.10 роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111.

Отже, зазначена Відповідачем невідповідність спірного пункту 5.5. договору оренди ч.3 ст.778 Цивільного кодексу України, який був прийнятий після укладення спірного договору, не є підставою для визнання даного пункту договору недійсним. Підстав суперечності спірного договору іншим нормам законодавства, зокрема Цивільного кодексу УРСР Відповідач не наводить.

За цих обставин суд вважає, що у позовній вимозі про визнання п.5.5. договору оренди недійсним Відповідачу слід відмовити.

Згідно з ст.598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.601 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

          Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Як встановлено судом на виконання умов укладеного договору Відповідач користувався отриманим в оренду за вказаним договором приміщенням, проте орендну плату Позивачу не сплачував. Станом на час розірвання договору оренди заборгованість Відповідача по орендним платежам складала 53461,63 грн.

Як встановлено судом Відповідач за погодженням з Позивачем зробив поліпшення орендованого майна, які не можна відокремити від цього майна без його пошкодження на суму 82700,99 грн., а Позивач з часу здійснення цих поліпшень по даний час неправомірно не зараховував ці поліпшення у рахунок орендної плати.

          За вказаних обставин суд вважає, що зобов’язання Відповідача по сплаті Позивачу орендної плати по мірі їх виникнення повинні були припинятись Позивачем шляхом зарахування за рахунок зроблених Відповідачем поліпшень, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості та нарахувань на неї у вигляді неустойки, річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом згідно з п.9.1. договору у випадку неповернення приміщень згідно умов даного договору Відповідач сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми фактично нарахованих орендних платежів за 6 останніх до встановлення факту порушення місяців.

З наведеного вбачається, що сторони у договорі по іншому врегулювали свої відносини щодо відповідальності Відповідача за неповернення приміщення Позивачу після припинення дії договору оренди у вигляді сплати Відповідачем неустойки у розмірі 50 відсотків від суми фактично нарахованих орендних платежів за 6 останніх до встановлення факту порушення місяців.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача неустойки за неповернення приміщення підлягають задоволенню частково в розмірі 50 відсотків від суми фактично нарахованих орендних платежів за 6 останніх місяців, що становить 2831,61 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма передбачає відповідальність за порушення грошового договірного зобов’язання у вигляді сплати боржником встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, які нараховуються на суму основного грошового зобов’язання.

В той же час як вбачається з матеріалів справи Позивач нараховує індекс інфляції та трьох відсотків річних не на основне грошове зобов’язання Відповідача, а на додаткове у вигляді штрафу за неповеренння приміщення Позивачу, що ст.625 Цивільного кодексу України не передбачено, тому дані вимоги Позивача задоволенню не підлягають.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Позивача про пропущення Відповідачем строку позовної давності з наступних підстав.

Відповідач не вимагає від Позивача відшкодування витрат на поліпшення речі, а вимагає зарахування цих витрат у рахунок орендної плати, тому норми ст.267 Цивільного Кодексу України, які передбачають позовну давність в один рік до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі, до спірних відносин не застосовуються.

Згідно зі ст.257, 261 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлений у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивачем не подано суду доказів, що Відповідач знав про не зарахування Позивачем зроблених Відповідачем поліпшень з часу здійснення цих поліпшень Відповідачем. Відповідач направив Позивачу акт виконаних робіт на суму 86574,74 грн. для зарахування їх в рахунок орендної плати, проте Відповідач міг не знати, що Позивач в дійсності не зараховує ці поліпшення в рахунок орендної плати.

Доказом підтверджуючим обізнаність Відповідача про фактичне не зарахування Позивачем вказаних поліпшень у рахунок орендної плати є рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.05р. у справі №2/518 про розірвання договору оренди приміщень для офісу від 28.08.01р. внаслідок не сплати Відповідачем орендних платежів. Отже з цього часу почався перебіг строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справ Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом 10.10.08р., тобто в межах трирічного строку позовної давності.

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Асоціації «Київцукор»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14; 04050, м. Київ, вул. Кравченка, 17, оф. 73; код 00372411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, кв.22; код 25636035) неустойку в розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 61 коп., державне мито в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2 (дві) грн. 54 коп.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, кв.22; код 25636035) зарахувати вартість зроблених Асоціацією «Київцукор»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14; 04050, м. Київ, вул. Кравченка, 17, оф. 73; код 00372411) поліпшень в сумі 82700 (вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 99 коп. в рахунок орендної плати за договором оренди приміщень для офісу від 28.08.2001 року.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, кв.22; код 25636035) на користь Асоціації «Київцукор»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14; 04050, м. Київ, вул. Кравченка, 17, оф. 73; код 00372411) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп.

6. В іншій частині первісного та зустрічного позовів відмовити.

Суддя                                                                                 Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.04.2009р.