Постанова № 82408960, 14.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/541/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 304090200 Калашник С. І. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суду Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Фетісової Т.Л.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»;

відповідач - ОСОБА_1 ;

особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

13 січня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 листопада між АКІБ «Укрсиббанк», який в подальшому змінив назву на ПАТ «Укрсиббанк» та став правонаступником всіх прав та зобов`язань АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11049349000. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8204 доларів США, який зобов`язувався повернути у повному обсязі в строк до 05 листопада 2012 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.

В свою чергу Банк покладені на нього зобов`язання за вказаним договором кредиту виконав, надавши відповідачеві кредит в сумі 8204 дол. США. В той же час як позичальник умови договору не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 7978,03 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 12 грудня 2014 року є еквівалентом 125 340 грн. 45 коп.

Згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги заборгованості за вищевказаним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».

Враховуючи викладене ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором, в розмірі 7978,03 дол. США, що станом на 12 грудня 2014 року є еквівалентом 125 340 грн. 45 коп.

Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість яка складає 7978,03 дол. США, що станом на 12 грудня 2014 року є еквівалентом 125340 грн. 45 коп. Стягнуто 1253 грн. 40 коп. судового збору.

Мотивуючи задоволення позовних вимог суд послався на порушення відповідачем договірних зобов`язань, за укладеним кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості яку відповідно і просив на свою користь стягнути позивач.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду та дотримуючись при цьому порядку його оскарження ОСОБА_1 , 04 березня 2019 року подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також порушення при його постановленні норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що враховуючи, що в позовній заяві поданій у вказаній справі адреса його реєстрації вказано невірно, він відповідно повідомлення про виклик до суду не отримував, а тому не мав можливості вчасно надати суду усі наявні докази до початку розгляду справи по суті.

Зазначає, що у даній справі уже ухвалено судове рішення, що стосується того самого предмету спору за участю одних і тих самих сторін, що набуло законної сили та на підставі виконавчого листа звернено до виконання.

Так заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 серпня 2009 року позов АКІБ «Укрсиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року в сумі 43759 грн. 89 коп. Вирішено питання судових витрат.

09 вересня 2009 року АКІБ «Укрсиббанк» звернувся до Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження. В рамках вказаного провадження постановою державного виконавця Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ Оніщенком Н.С. винесена постанова про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 , а саме легковий автомобіль Daewwo, модель Т13110, ТЗ - легковий седан-В, 2006 р.в. сірого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 . Таким чином за переконанням скаржника ухвалене судове рішення після набрання останнім законної сили звернуто до примусового виконання та щодо його виконання здійснювалися виконавчі дії.

За викладених обставин вважає, що АКІБ «Укрсиббанк» яке в послідуючому змінило назву на ПАТ «Укрсиббанк» та стало правонаступником всіх прав та зобов`язань АКІБ «Укрсиббанк» використало своє право на дострокове стягнення з нього заборгованості за кредитом наслідком якого стало ухвалене 03 серпня 2009 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області заочне рішення.

Просив, враховуючи преюдиційне значення вищевказаного судового рішення, скасувати заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві поданому 24 квітня 2019 року представником позивача неналежне повідомлення відповідача по справі заперечувалося натомість він наголошував на небажанні за його переконанням, відповідача без поважних причин отримувати від суду рекомендовану поштову кореспонденцію, оскільки жодних доказів поважності причин неявки його в судові засідання матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими та непідтвердженими належними допустимими доказами, також переконаний що відповідач зловживає своїми процесуальними правами вживає заходів які перешкоджають фактичному стягненню боргу.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає в повній мірі вищезазначеним вимогам.

Так з матеріалів справи вбачається, що 06 листопада між АКІБ «Укрсиббанк», який в подальшому змінив назву на ПАТ «Укрсиббанк» та став правонаступником всіх прав та зобов`язань АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11049349000.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8204 доларів США.

Пунктом 1.2.2. визначений строк договору до 05 листопада 2012 року.

Процентна ставка за кредитом відповідно до його пункту 1.3.1 встановлена 11% річних, за певних умов договору вона може бути змінена.

У забезпечення зобов`язання позичальника за даним договором між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого останній передав у заставу автомобіль Daewwo, модель Т13110, ТЗ - легковий седан-В, 2006 р.в. сірого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1,3 л.

Відповідно до п.4.9. кредитного договору у разі порушення термінів повернення кредиту, Позичальник зобов`язується, зокрема достроково погасити наданий банком кредит та проценти по ньому, у випадку не виконання Позичальником вказаних вимог Договору та за умови реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту та сплати процентів, комісій згідно умов розділу 11 Договору. Вказаний розділ регулює порядок саме дострокового стягнення кредиту.

На ряду з викладеним, судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 серпня 2009 року заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області позов АКІБ « Укрсиббанк » задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року в сумі 43759 грн. 89 коп. Вирішено питання судових витрат.

Згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги заборгованості за вищевказаним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».

В свою чергу ПАТ «Дельта Банк» 13 січня 2015 року звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість в розмірі 7978,03 дол. США в еквіваленті на момент постановлення рішення. При цьому звертаючись до суду позивач не надав будь-яких розрахунків зазначеної заборгованості, та обґрунтування її виникнення саме в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до вимог ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

При цьому припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалися та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За викладених обставин суд задовольняючи вказаний позов та ухвалюючи заочне рішення, що стало предметом даного оскарження допустив суттєві порушення норм процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи не врахувавши преюдиційність ухваленого 03 серпня 2009 року заочного рішення Чорнобаївського районного суду у справі за позовом АКІБ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про дострокове витребування кредиту, процентів та стянегнення неустойки, яким відповідно стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року в сумі 43759 грн. 89 коп.

Враховуючи що вказане рішення набуло законної сили, пред`явлено до примусового виконання, та проводилися відносно нього відповідні виконавчі дії направлені на повне фактичне його виконання, про що зокрема свідчать наявні в матеріалах справи докази у АКІБ «Укрсиббанк», яке в послідуючому змінило назву на ПАТ «Укрсиббанк», використало своє право на звернення про дострокове стягнення в судовому порядку суми заборгованості за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року з ОСОБА_1

На ряду з викладеним колегія суддів констатує той факт, що з наявних в матеріалах даного провадження доказів є не зрозумілим в якому саме розмірі ПАТ «Укрсиббанк» продав право вимоги за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року ПАТ «Дельта Банк», оскільки зі змісту належно завіреної фотокопії Акту прийому-передачі Документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року вбачається лише прізвище боржника ОСОБА_1 номер кредитного договору № 11049349000 від 06 листопада 2006 року та номер договору застави № 39294, в той час як інші відомості, в тому числі і розмір заборгованості за кредитним договором - відсутні. Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який Банк просить стягнути з відповідача, а також не наведений він і у рішення суду, яке оскаржується.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Таким чином в результаті ухвалення заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 серпня 2009 року яким позов АКІБ «Укрсиббанк» відповідно задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11049349000 від 06 листопада 2006 року в сумі 43759 грн. 89 коп., а також вирішено питання судових витрат АКІБ «Укрсиббанк» яке в послідуючому змінило назву на ПАТ«Укрсиббанк», реалізувало своє право на дострокове стягнення суми заборгованості та створило преюдицію, яка виключає повторне звернення до суду із зазначеними вимогами, ПАТ «Дельта Банк».

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, відповідно до скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 13 цієї ж статті регламентовано зміну розподілу судових витрат у випадку, зокрема зміни, або ухвалення нового рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати які полягають у сплаті судового збору за подачу ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення від 06 серпня 2015 року в розмірі 350 грн. та судового збору за подачу апеляційної скарги на вказане заочне рішення в розмірі 1880 грн. 10 коп. підлягають стягненню з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 в загальному розмірі 2230 грн. 10 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Заочне рішення Чорнобаївського районного суду від 06 серпня 2015 року, скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1880 гривень 10 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: Н.І. Гончар

В.В. Пономаренко

Т.Л. Фетісова