Постанова № 82408933, 11.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/779/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Середа Л.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., Сіренка Ю.В.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року, ухваленої у складі судді Середи Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних від простроченої суми, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування своєї заяви зазначала, що в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних від простроченої суми в сумі 207 241 гривня 29 копійок, та в забезпечення позову ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту на належне їй майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та на ? частину житлового будинку АДРЕСА_2 .

05 березня 2019 року постановою апеляційного суду Черкаської області рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2017 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 3 % річних в сумі 14 179 гривень 21 копійки та інфляційних втрат в сумі 143 114 гривень 47 копійок змінено, у справі прийнята нова постанова, якорю з неї на користь ОСОБА_1 стягнуто 3% річних в сумі 13 087 гривень 18 копійок та судові витрати в сумі 130 гривень 87 копійок. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року по вказаній справ набрала законної сили, однак заходи забезпечення позову скасовані не були, хоча у зв`язку з прийняттям судового рішення апеляційним судом від суттєво зменшилася сума стягнення ( з157293.68 грн. до 13087.18грн.). а відтак, не існує ніяких загроз ефективному захисту чи поновленню майнових прав й інтересів ОСОБА_1 на стягнення вказаних коштів. Вказує, що вона має намір виконати судове рішення в найкоротші терміни (після отримання платіжних реквізитів зі сторони позивача).

Просила суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року про арешт нерухомого майна.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року заяву задоволено. Скасовано арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та на 1/4 частину будинку із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та просив суд скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що обставини, з моменту винесення ухвали суду про забезпечення позову та на день вирішення спору не змінилися, адже відповідач повинна сплатити на користь позивача значну суму відповідно до постанови, а тому потреба в забезпеченні позову залишається.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Оскільки представник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи апеляційним судом, не вказав поважності причин неявки в судове засідання, сама ОСОБА_1 повідомлена належним чином про день та час розгляду справи, , колегія суддів підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних від простроченої суми в сумі 207 241 гривня 29 копійок, та в забезпечення позову ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту на належне їй майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та на ? частину житлового будинку АДРЕСА_2 .

05 березня 2019 року постановою апеляційного суду Черкаської області рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних в сумі 14 179 гривень 21 копійки та інфляційних втрат в сумі 143 114 гривень 47 копійок змінено, у справі прийнята нова постанова, якою з останньої на користь ОСОБА_1 стягнуто 3% річних в сумі 13 087 гривень 18 копійок та судові витрати в сумі 130 гривень 87 копійок. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року по вказаній справ набрала законної сили. Заходи забезпечення позову судом скасовані не були.

Відповідно до положень статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на сьогодні відпали всі підстави для існування такого обтяження, оскільки справа розглянута, а рішення по ній набрало законної сили. Подальше існування обтяження обмежує права заявника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Частиною 2 статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови від 22 грудня № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову , суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звертається з такою заявою, позовними вимогами.

Тобто, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, справа, в рамках якої були застосовані вказані вище заходи забезпечення позову, вирішена по суті, рішення суду набрало законної сили, а заходи забезпечення позову є неспівмірними із сумою, яка підлягає стягненню із відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних від простроченої суми - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова

Ю.В. Сіренко

Повний текст постанови складений 14 червня 2019 року.