Рішення № 8240725, 05.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2010 р. Справа № 14/98

за позовом Фірми "Західтранссервіс"

бульвар Лесі Українки,4, м.Коломия, Коломийський район,

Івано-Франківська область,78200

до відповідача ПАФ "Незалежність"

вул.Незалежності,1, с.Старий Гвіздець, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78261

Представники:

Від позивача: Сендега Т.Р. - представник, (довіреність б/н від 21.01.10);

Від відповідача: Костюк Р.М. - директор, (довідка ЄДРПОУ АБ № 082080 від 02.02.09).

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за договором надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги в розмірі 74 971,95грн.

В засіданнях суду 29.01.10, 16.02.10, 23.02.10, 02.03.10 та 05.03.10 проводився запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" (диск СD-R, серійний номер 3113 МС171LH12751) та оголошувалась перерва 02.03.10 до 05.10.05.

Ухвалою суду від 29.01.10 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору до 26.02.10.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві та доповненнях до позовної заяви (вх.№526 від 29.01.10), при цьому вказує на:

-укладення між сторонами 11.05.04 договору надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги;

- п.3.1 договору, відповідно до котрого позивач перерахував відповідачу 133 649,70грн. (в період з 11.05.04 по 21.08.04);

- неналежне виконання відповідачем п. 4.1 договору, а саме: в період з 03.06.04 по 25.08.04 повернув позивачу частково кошти на загальну суму 58 677,75грн., в результаті чого виникла заборгованість у відповідача перед позивачем, що становить 74 971,95грн.;

-ст.526 Цивільного кодексу України, котрою встановлено загальні умови виконання зобов"язання.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №414 від 26.01.10), письмових поясненнях, запереченнях (вх. №1092 від 16.02.10, вх. №1093 від 16.02.10, вх.№1253 від 23.02.10та вх.№1677 від 05.03.10). Свою правову позицію мотивує наступним:

-тим, що накладні про отримання товару не можуть підтвердити перерахування коштів згідно договору, оскільки предметом договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги є грошові кошти;

-банківські виписки з розрахункового рахунку відповідача не можуть підтверджувати повернення коштів позивачу;

-акт звірки не може використовуватись, як письмова форма доказу визнання боргу;

-сплив позовної давності в розумінні ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача (вх.№1533 від 02.03.10) про призначення почеркознавчої експертизи суд зазначає наступне. З"ясувавши всі обставини, на яких грунтується подане клопотання, суд приийшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що відповідачем не вказано обгрунтованих та підтверджених підстав для призначення експертизи, як цього вимагають приписи ст.41 ГПК України.

Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Між сторонами 11.05.04 укладено договір надання безповоротної безпроцентної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору, з метою фінансової підтримки позичальника (відповідача) позикодавець (позивач) надав позичальнику (відповідачу) поворотну безпроцентну фінансову допомогу в сумі 74 971,95грн., а позичальник (відповідач) зобов"язався повернути допомогу у визначений договором термін .

Термін надання допомоги визначається з моменту внесення грошей в касу або на розрахунковий рахунок відповідача і становить 5 років - до 11.05.09 (п.3.1 договору).

На виконання даного договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 133 649,70грн. в період з 11.05.04 по 21.08.04. Даний факт підтверджується платіжними дорученнями, накладними та актом звірки взаємних розрахунків від 01.10.04, котрі знаходяться в матеріалах справи.

Розділом 6 договору сторонами врегульовано порядок повернення допомоги, а саме: після закінчення 5-ти річного терміну, позичальник (відповідач) зобов"язався повернути суму допомоги протягом 30 днів (4.1 договору).

Проте, відповідач на виконання умов договору, в період з 03.06.04 по 25.08.04 повернув позивачу частково кошти на загальну суму 58 677,75грн., про що свідчать банківські виписки з розрахункового рахунку відповідача (р/р26007355011291 в КВ АКБ "Ощадбанк").

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 74 971,95грн.

Як наслідок, позивач надіслав відповідачу претензію №17/05 від 26.05.09 з вимогою перерахувати існуючу заборгованість в розмірі 74 971,95грн.

Відповідач на претензію не прореагував, відповіді не надав, боргу не погасив.

Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 11.05.04 - є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Розділом 4 договору встановлено порядок повернення допомоги, а саме: після закінчення 5-ти річного терміну, позичальник (відповідач) зобов"язався повернути суму допомоги в розмірі 133 649,70грн. протягом 30 днів (4.1 договору).

Проте, відповідачем в порушення п.4.1 договору частково повернув позивачу кошти в розмірі 58677,75грн.

Таким чином, станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача становить

74 971,95грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, враховуючи положення норм ст.ст.32,33,34,43 ГПК України, та оцінюючи усі докази в сукупності, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ від 21.01.93 № 7-93 "Про державне мито" суд повертає позивачу з державного бюджету зайво сплачене держмито в сумі

6 747,48грн. (згідно платіжного доручення № 239 від 12.06.09).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,202,204,509,629,526Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватної агрофірми "Незалежність", Івано-Франківська обл., Коломийський р-н., с.Старий Гвіздець, вул.Незалежності,1 (р/р26007355011291 в КВ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 336020, код ЄДРПОУ 31443869) на користь Приватного підприємства Фірми "Західтранссервіс", Івано-Франківська обл., м.Коломия, Бульвар Лесі Українки,4 (р/р26005000101386 в ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 336677, код ЄДРПОУ 22182148)

74 971,95грн. заборгованості (сімдесят чотири тисячі дев"ятсот сімдесят одна гривня 95 коп.), 749,71грн. (сімсот сорок дев"ять гривень 71 коп.) держмита та 312,50грн. (триста дванадцять гривень 50 коп) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу, Приватному підприємству Фірмі "Західтранссервіс" (Івано-Франківська обл., м.Коломия, Бульвар Лесі Українки,4) зайво сплачене держмито в розмірі 6 747,48грн., про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 10.03.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 10.03.10