Рішення № 8240469, 02.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. Справа № 1/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання Кузишин У.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівський хімічний завод” 79070, м. Львів, вул. Рахівська, 16

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Роксолана”

1)          77000, с. Путятинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область;

2)          76014, м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 10а

про стягнення з відповідача 29913грн. 59коп., в тому числі 25915грн. 50коп. основного боргу, 3101грн. 34коп. пені, 896грн. 75коп. 3% річних,

За участі представників:

від позивача: Прімєрова Н.Г. - юрисконсульт, (довіреність № 12/ор/43 від 11.01.10.)

від відповідача: представники не з'явились

          Відкрите акціонерне товариство“Львівський хімічний завод” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Роксолана” 29913грн. 59коп., в тому числі 25915грн. 50коп. основного боргу, 3101грн. 34коп. пені, 896грн. 75коп. 3% річних.

          Ухвалою від 04.02.10 порушено провадження по справі, розгляд призначено на 02.03.10.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 1408 “ЦРВ” від 02.01.08 та додаткових угод від 24.01.08, № 2 від 09.06.08 щодо оплати за отриманий, згідно накладних, товар в розмірі 25915грн. 50коп.

          Відповідач в судове засідання не з”явився, причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву та будь-яких заперечень проти заявлених вимог не подав. Так, ухвала суду від 04.02.10 направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресами: с. Путятинці, Рогатинський район; м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 10а. Факт отримання відповідачем вказаної ухвали за двома адресами підтверджується представленими в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 14327093, №14326283 (а.с. 2).

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

          За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

          Відповідно до укладеного між сторонами Договору № 1408 “ЦРВ” від 02.01.08 та додаткових угод від 24.01.08, № 2 від 09.06.08 позивач взяв на себе обов'язок передавати у власність відповідача, а відповідач приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

          Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

          Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          На виконання умов Договору від 02.01.08 позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями накладних та довіреностей на право отримання товару (а.с. 20-31)

          Згідно п. 2 додаткової угоди від 24.01.08 до договору № 1408, розрахунки за кожну партію продукції здійснюються протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки продукції.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконував, в повному обсязі за отриманий згідно накладних товар у встановлені договором строки не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку становить 25915грн. 50коп. (а.с. 12), що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.07 по 31.08.09, підписаного сторонами (а.с. 18), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

          З метою досудового врегулювання спору позивач 17.08.09 звертався з письмовою претензією № 12/3296 (а.с. 10-11) до відповідача про оплату заборгованої суми, доказів погашення якої відповідачем не подано.

          За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 25915грн. 50коп. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Пунктом 2 додаткової угоди від 24.01.08 встановлено відповідальність відповідача у випадку прострочення платежу за отриману продукцію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки платежу.

          В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого розрахунку (а.с. 12) відповідачу нараховано 3101грн. 34коп. пені, 896грн. 75коп. 3% річних.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за Договором № 1408 “ЦРВ” від 02.01.08, додатковими угодами від 24.01.08, № 2 від 09.06.08 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3101грн. 34коп. пені, 896грн. 75коп. 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.          

          Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

          позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Роксолана” 1) 77000, с. Путятинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область. 2) 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 10а (код ЄДРПОУ 30907546) на користь відкритого акціонерного товариства “Львівський хімічний завод” 79070, м. Львів, вул. Рахівська, 16 (код ЄДРПОУ 05761873) –25915 (двадцять п”ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять)грн. 50коп. основного боргу, 3101 (три тисячі сто одна)грн. 34коп. пені, 896 (вісімсот дев'яносто шість)грн. 75коп. 3% річних, 299 (двісті дев'яносто дев'ять)грн. 13коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                      Соботник В. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.03.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 03.03.10