Рішення № 8240445, 25.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 р. Справа № 20/159

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром",

вул.Червоностудентська,50, м.Олександрія,

Кіровоградська область, 28000;

до відповідача Відкритого акціонерного товариства"Живиця",

вул.Заводська,4, смт.Вигода, 77522;

про стягнення заборгованості.

за зустрічним позовом

відповідача Відкритого акціонерного товариства"Живиця",

вул.Заводська,4, смт.Вигода, 77522;

до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром",

вул.Червоностудентська,50, м.Олександрія,

Кіровоградська область, 28000;

про заміну товару.

Представники:

Від позивача Омельяненко С.О.-представник, (довіреність б/н від 19.02.09р.);

Від відповідача Петраш Ю.Л.-представник, (довіреність б/н від12.01.10р.);

За участю:

Бідочко Д.В.- юрисконсульт ДП "Івано-Франківськстандартметрологія"

(довіреність №01-26/482 від 17.02.10р.);

Шаламай С.І.- інженер з метрології І категорії ДП"Івано-Франківськстандартметрологія"

(довіреність №06-01/485 від 17.02.10р.);

Качанівська З.М.- начальник юридичного відділу ВАТ "Укрнафта"

(довіреність №юр-28/д від 18.01.10р.).

          Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Учасникам процесу роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.30 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: за позовом - заявлено вимогу про стягнення з ВАТ "Живиця"

заборгованості за поставлений товар в сумі 506644,00грн., з яких:

415000,00грн. - основного боргу, 50914,00грн. - пені, 31955,00грн. -

інфляційних втрат, 8775,00грн. - 3% річних.

за зустрічним позовом - заявлено вимогу про заміну 105 тон неякісного

вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту, поставленого на адресу

Відкритого акціонерного товариства"Живиця" на 105 тон

вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту належної якості.

          В судовому засіданні 25.02.2010р. оголошувалась перерва до 15-00год 25.02.2010р.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду доповнення до позовної заяви № 22 від 10.02.2010р., в якій просить стягнути з ВАТ "Живиця" 506644,00грн. - заборгованості за поставлений товар, з яких: 415000,00грн. - основного боргу, 50914,00грн. - пені, 31955,00грн. - інфляційних втрат, 8775,00грн. - 3% річних.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до збільшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору поставки № 45 від 15.06.2009р.;

- поставку товару в асортименті ВАТ "Живиця" на підставі вище вказаного Договору. В підтвердження факту поставки подав суду підписані відповідачем та скріплені печаткою видаткові накладні на суму поставки, рахунки фактури та довіреність на отримання товару ;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору поставку, зокрема пунктів 1.2, .3.1, які передбачають порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 415000,00грн. - основного боргу;

- п. 8.1 Договору поставки, на підставі якого відповідачу нараховано пеню в сумі 50914,00грн.;

- приписи ст.625 Цивільного кодексу України, згідно яких відповідачу нараховано 31955,00грн. інфляційних втрат, 8775,00грн. - 3% річних.

          Посилається на ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12, 15, 21, 22, 54, 61, 64, 66 Господарського процесуального кодексу України.

          Проти зустрічного позову представник позивача заперечує, вказуючи при цьому на порушення відповідачем пунктів 20, 22, 28, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. Крім того, зазначає, що товар (вуглекислотний дрібно дисперсійний реагент), на який вказує відповідач в зустрічному позові є абсолютно іншим, аніж той товар (вуглелужний реагент дрібнодисперсний), який поставлено відповідачу на виконання умов спірного Договору поставки.

          Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві № 84 (вх.) від 13.01.2010р., в якій вказує на те, що якість поставленої продукції не відповідає умовам укладеного Договору поставки, сертифікатам якості, ТУ У 24.6-24709453-001-2001 та просить зобов"язати позивача замінити 105 тон неякісного вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту, поставленого на підставі Договору поставки № 45 від 15.06.2009р. на якісний.

          Посилається на ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 599, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 175, 264, 265, 269 Господарського кодексу України.

Відповідач по справі - Відкрите акціонерне товариство "Живиця" в судовому засіданні подав клопотання від 22.02.2010р., в якому просить суд зупинити провадження у справі та призначити судову товарознавчу експертизу на предмет визначення відповідності товару, поставка якого проведена згідно накладних від 06.07.09р. №0000047, від 06.07.09р. №0000048, від 06.07.09р. №0000049, від 07.07.09р. № 0000045, від 08.07.09р. № 0000050, від 10.07.09р. № 0000052, від 10.07.09р. № 0000053, від 10.07.09р. № 0000054 та вимогам ТУ 24.6-24709453-001-2001.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

          Відповідач по справі - Відкрите акціонерне товариство "Живиця", звернувся до суду з зустрічною позовною вимогою до позивача про зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром" вчинити дії на користь ВАТ "Живиця", а саме замінити 105 тон неякісного вуглекислотного дрібнодисперсійного реагенту, поставленого на адресу ВАТ "Живиця", згідно накладних від 06.07.09р. №0000047, від 06.07.09р. №0000048, від 06.07.09р. №0000049, від 07.07.09р. № 0000045, від 08.07.09р. № 0000050, від 10.07.09р. № 0000052, від 10.07.09р. № 0000053, від 10.07.09р. № 0000054 - на 105 тон вуглекислотного дрібно- дисперсійного реагенту належної якості, на протязі 20 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

          Як на підставу заявлення зустрічного позову відповідач посилається на порушення позивачем умов Договору поставки №45 від 15.06.09р. та вимог діючого законодавства, внаслідок чого йому поставлено неякісну продукцію - а саме 105 тон неякісного вуглекислотного дрібнодисперсійного реагенту.

          Як вбачається з Договору поставки № 45 від 15.06.09р. (а.с. 10) та видаткових накладних (а.с. 12-22 ) предметом Договору є вуглелужний реагент дрібнодисперсний, який не є тотожним із реагентом заявленим у зустрічній позовній вимозі та у Договорі, тобто є іншим. За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави вимагати від позивача заміни неякісного вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту, оскільки позивач не здійснював поставку саме такого реагенту.

          За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

          Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення ( ч.2 ст.265 ГК України).

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договорм, законом або не випливає з характеру відносин ( ч.2 ст.712 ЦК України).

          Продавець повинен передати покупцеві товар , якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу ( ч.1 ст.673 ЦК України).

          Товар , який продавець передає або зобов"язаний передати покупцеві , має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві , якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу ( ч.1 ст.675 ЦК України).

          У разі істотного порушення вимог щодо якості товару ( виявлення недоліків , які не можна усунути, недоліків , усунення яких пов"язане з непропорційними витратами або затратами часу , недоліків , які виявилися неодноразово чи з"явилися знову після їх усунення ) покупець має право за своїм вибором вимагати заміни товару ( ч.2 ст.678 ЦК України) .

          Продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе , що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту ( ч.1 ст.679 ЦК України).

          Якість товарів , що поставляється , повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації , яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам , якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч.1 ст.268 ГК України), постачальник повинен засвідчити якість товарів , що поставляються , належним товаросупровідним документом , який надсилається разом з товаром , якщо інше не передбачено в договорі ( ч.4 ст. 268 ГК України).

          Приймання товару по якості регулюється технічними умовами ТУ 24.6-24709453-001-2001, Інструкцією, підтверджується сертифікатом якості "Продавця" (позивач по справі), (п.2.1. Договору).

          "Покупець"(відповідач) має право пред"явити претензію по якості Товару не пізніше 15 (п"ятнадцяти) днів з дати отримання товару (п.2.2. Договору).

          Приймання товару по кількості та якості проводиться згідно з супровідними документами і сертифікатами (п.4.4. Договору).

          З аналізу викладених вище правил, визначених законом та договором , випливає , що за договором поставки позивач взяв на себе зобов"язання поставити належної якості товар , а відповідач , в свою чергу зобов"язаний у випадку невідповідності якості товару вимогам , які ставляться до нього, дотримуючись правил приймання товару по якості , які встановлені законом та договором , належним чином документально оформити неякісну поставку товару.

Як вбачається з матеріалів справи , умов Договору та пояснень сторін -поставка Товару здійснювалась на умовах самовивозу. Кожна партія оформлялась видатковими накладними та рахунками-фактурами. Якісь підтверджувалась сертифікатами якості ( а.с. 50-51 ,56-57).

В силу статті 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу, зокорема , щодо якості товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Між тим , сторони в договорі не визначили порядок приймання товару по якості, а тому в даному випадку слід застосувати правила прийняття продукції за якістю визначені Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання по якості" П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при СМ СРСР від 25.04.1966р. , Технічних умов зі змінами У 24.6-24709453-001-2001.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що фактичне приймання відповідачем товару по якості, здійснено з порушенням вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання по якості" П-7, зокрема пунктів 16,17,18,19,20,22,24,26,27,28,29,30,32,35,40.

Приймання продукції за якістю проводилось відповідачем у відсутності позивача ( повідомлення позивачу не відправлялось , що не заперечується відповідачем) , при участі тільки працівників відповідача та депутата , компетентність якого ( за освітою чи видом діяльності ) в питаннях визначення якості товару не доведена перед судом та скерованого ( скерування № 328 від 07.07.09р., а.с.77) для участі в комісії по прийманню продукції в кількості тільки 23 т. За результатами приймання товару по якості складено акти приймання продукції за якістю № 004, 005 , від07.07.09р., № 006 від 09.07.09 р.,№ 007 від 13.07.09 р., (наявні в матеріалах справи, а.с.74-93), а правилами Інструкції , п.29 передбачено складання акту про фактичну якість і комплектність продукції з певними вимогами до нього, чого не було дотримано в даному спірному випадку.

Відбір проб та заключення про невідповідність вуглелужного реагенту дрібнодисперсного вимогам Технічних умов ( а. с.78-79,84-85, 89-90,94-95) здійснено лабораторією ТзОВ "Живиця Плюс" , неатестованою на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду вуглелужного реагенту дрібнодисперсного , як вбачається із Свідоцтва про атестацію ( а.с.96-98) . В судовому засіданні поясненнями спеціалістів Науково-дослідного і проектного інституту ВАТ " Укрнафта"та Івано-Франківського науково-виробничого центру стандартизації , метрології та сертифікації" , викликаними на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України для дачі спеціальних пояснень , підтверджено неправомірність проведення вимірювань вуглелужного реагенту дрібнодисперсного лабораторією ТзОВ " Живиця Плюс" , а отже і надання висновків щодо якості зазначеного реагенту , до того ж однозначно підтвердили , що вимога зустрічного позову стосується іншого реагенту , ніж той , який поставлений позивачем.

Один з відібраних зразків проб не відсилався позивачу , що є порушенням п.28 Інструкції.У всіх випадках передбачених стандартами, технічними умовами , іншими обов"язковими правилами і договором, відбираються додаткові проби для направлення на аналіз чи випробовування в лабораторії чи науково -дослідному інституті ( п. 28 Інструкції ).Технічними умовами У 24.6-24709453-00102001 зі змінами передбачено проведення повторних випробувань у випадку незадовільних результатів хоча б по одному показнику ( п. 8.3.2) Доказів в підтвердження факту відправлення позивачу одного з відібраних зразків проб , як і факту проведення повторних випробувань відповідачем не подано.

Таким чином суд приходить до висновку , що доводи відповідача про поставку позивачем неякісного реагенту не доведено в судовому порядку та не підтверджено належними і допустимими доказами , як цього вимагає закон. До того ж , обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ГПК України) . Враховуючи викладене вище у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог зустрічного позову.

Заявлене відповідачем клопотання про призначення судової експертизи судом відхиляється . Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних , що входять до предмета доказування , тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651). Товар по Договору поставки, який на думку відповідача є неякісним , поставлено 07.07.2009р.;09.07.2009р.;13.07.2009 р. Відповідач мав можливість, у встановленому законом порядку , належним чином дослідити реагент ( вуглелужний дрібнодисперсний) на відповідність вимогам , встановленим технічними умовами , щодо якості цього реагенту .

          Що стосується заявлених позовних вимог суд вказує наступне.

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехпром" та Відкритим акціонерним товариством "Живиця", 15.06.2009р. укладено договір поставки № 45, згідно умов якого продавець (позивач) зобов"язується виготовити та передати покупцю (відповідачу) в 2009р. вуглелужний реагент дрібнодисперсний - товар в кількості 250 тонн (п.1.1 Договору).

          На виконання умов вище вказаного Договору, позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджується: рахунками-фактурами, видатковими накладними , які відповідають вимогам , встановленим діючими правилами та довіреністю на отримання товару представником відповідача № 000030 від 22.06.2009р. (а.с. 11-22).

          Відповідно до п.1.2 Договору покупець зобов"язувався прийняти та оплатити вартість товару в зазначений строк.

          Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу до 15.07.2009р., шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця (п.3.1 Договору.)

          Станом на 25.02.2010р., матеріали справи не містять відомостей про погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 415000,00грн., а отже в наявності факт порушення відповідачем по справі, умов спірного договору, які передбачають порядок розрахунків між сторонами.

          В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Таким чином враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 415000,00грн. заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договору поставки.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Враховуючи вище викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних, що складає 8775,00грн. (за період з 16.07.2009р. по 25.02.2010р.) та 31955,00грн. - інфляційних втрат (за період з вересня 2009р. по лютий 2010р.).

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          З огляду на ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Відповідно до вимог п.8.1 спірного Договору, у випадку прострочки в оплаті покупцем всієї суми або її частин за поставлений продавцем товар, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від неотриманогої суми за кожен день прострочки, діючої в період за який нараховується пеня.

          Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 50914,00грн. за період з 16.07.2009р. по 15.01.2010р. (а.с.119).           

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          За таких обстави, вимоги по первісному позову про стягнення заборгованості за поставлений товар - 506644,00грн., з яких: 415000,00грн. - основного боргу, 50914,00грн. - пені, 31955,00грн. - інфляційних втрат, 8775,00грн. - 3% річних слід задовольнити, в задоволенні зустрічних позовних вимог про заміну 105 тон неякісного вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту, поставленого на адресу Відкритого акціонерного товариства"Живиця" на 105 тон вуглекислотного дрібно дисперсійного реагенту належної якості - відмовити.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 629, 673. 675, 678, 679, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 265, 268 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТзОВ " Автотехпром" - задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства"Живиця", вул.Заводська,4, смт.Вигода, 77522 (код ЄДРПОУ 13652508, р/р 26001005918980 в КБ "Фінанси та Кредит" м.Івано-Франківськ, МФО 336235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром", вул.Червоностудентська,50, м.Олександрія, Кіровоградська область, 28000 (код ЄДРПОУ 24709453, р/р 26006001020031 в ОФ АКБ "АвтоКразБанк", МФО 323679) - 506644,00грн. (п"ятсот шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 00коп.)- заборгованості за поставлений товар, з яких: 415000,00грн. (чотириста п"ятнадцять тисяч грн. 00коп.) - основного боргу, 50914,00грн. (п"ятдесят тисяч дев"ятсот чотирнадцять грн. 00коп.) - пені, 31955,00грн. (тридцять одна тисяча дев"ятсот п"ятдесят п"ять грн. 00коп.) - інфляційних втрат, 8775,00грн. (вісім тисяч сімсот п"ятдесят п"ять грн. 00коп.) - 3% річних; 5066,44грн. (п"ять тисяч шістдесят шість грн. 44коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ "Живиця"- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 02.03.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

02.03.2010р.