Рішення № 8240440, 23.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. Справа № 1/7

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн»

83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 31

79056, м. Львів, вул. Поліська, 10

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бовісан»

77300, м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 30/82

про стягнення з відповідача 47774 грн. 45 коп., в тому числі:

40208 грн. 63 коп. основного боргу, 1457 грн. 60 коп. інфляційних втрат,

753 грн. 29 коп. 3% річних, 5354 грн. 93 коп. пені

За участі представників:

від позивача: Терешкевич М.В. - представник, ( довіреність № б/н від 11.01.10.)

від відповідача: Тимчишин В.В. - генеральний директор ТзОВ "Бовісан",

(паспорт серія СС - № 484336, наказ № 2 від 23.01.08.)

Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача 47774 грн. 45 коп., в тому числі: 40208 грн. 63 коп. основного боргу, 1457 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 753 грн. 29 коп. 3% річних, 5354 грн. 93 коп. пені.          

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задоволити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору поставки № 06/ПП/215, а саме, не здійснена проплата за отриманий товар, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 40208 грн. 63 коп.

          Відповідач визнає позов повністю, жодних заперечень по суті заявлених вимог не навів.

          Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 28.10.08. укладено договір № 06/ПП/215, відповідно до якого позивач зобов»язався постачати відповідачу комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1.).          

          Позивач виконав свої договірні зобов»язання в повному обсязі, що пітверджується видатковими накладними: № ВД-0000571 від 18 травня 2009 року та № ВД-0000305 від 24 березня 2009 року (а.с.17,19).

          Товар отримано - Тимчишином В.В., згідно довіреностей: серія ЯПР № 149011 від 18.05.09. та серія ЯПР № 149004 від 17.03.09. (а.с. 18, 20).          

          Порядок та умови проведення розрахунків сторони врегулювали пунктом 2.4. Договору, згідно з яким покупець здійснює 100% передплату за товар протягом трьох календарних днів, згідно виставленому рахунку-фактурі.          

          Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов"язання, виникла заборгованість в сумі 40208 грн. 63 коп., що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем в судовому засіданні; відповідачем також підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.09. по 03.09.09. (а.с. 12).

          Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

          - договір є обов»язковим для виконання сторонами (стаття 629);

          - одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525);

          - зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526).

          Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.                    

          Доказів погашення боргу сторонами суду не подано, наявність такого боргу відповідач визнає.          

          З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та з огляду на наведені законодавчі приписи, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 40208 грн. 63 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.                    

          Згідно пункту 5.3 договору у випадку порушення покупцем порядку та строків оплати, передбачених п. 2.4 договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу до моменту належного виконання.

          Отже, з урахуванням умов договору, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 5354 грн. 93 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

          Факт порушення виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 753 грн. 29 коп. та 1457 грн. 60 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

          позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бовісан», 77300, м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 30/82 (код 34877641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн», 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 31 (код 30340619) – 40208 (сорок тисяч двісті вісім) грн. 63 коп. основного боргу, 1457 (одна тисяча чотириста п»ятдесят сім) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 753 (сімсот п»ятдесят три) грн. 29 коп. 3% річних, 5354 (п»ять тисяч триста п»ятдесят чотири) грн. 93 коп. пені, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                     В.В. Соботник

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.03.10.

          Виготовлено в АС "Діловодство суду"

          ______ 03.03.10.