Рішення № 8240397, 10.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.10 Справа № 09-07/1561-28/21/10

Суддя

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

До відповідача: Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Лань О.Ю., довіреність №61/10 від 28.12.2009р.

від відповідача: Кіктенко О.В., довіреність №03 від 29.01.2010р.

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором поставки природного газу № 06/09-296 від 25.02.2009р. у розмірі 9.082.337.грн.86коп., що складається з суми основного боргу –8.123.075грн.98коп., пені у розмірі 610.628грн.66коп., суми втрат від інфляції 267.730грн.63коп., три відсотки річних в сумі 80.902грн.59коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2009р. № 09-07/1561 про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 10 ст. 63 ГПК України скасовано, позовну заяву передано для розгляду.

Ухвалою суду від 14.01.2010р. справу № 09-07/1561 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та присвоєно № 09-07/1561-28/21/10, судове засідання призначено на 03.02.2010р.

З метою встановлення фактичних обставин справи та необхідністю витребування у сторін відповідних документів, в судовому засіданні 03.02.2010р. оголошено перерву до 17.02.2010р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду телеграму з клопотанням про відкладенням розгляду справи, в зв’язку з неможливістю направити в судове засідання 17.02.2010р. уповноваженого представника.

Відповідач, згідно з відзивом, визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу –4.506563 грн. 69 коп. та просить суд розстрочити виконання рішення по даній справі і враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, зменшити розмір пені. В судовому засіданні 17.02.2010р. представник відповідача надав суду платіжне доручення №732 від 15.02.2010р., яке свідчить про додаткову оплату частини боргу відповідачем у розмірі 500.000грн.00коп.

З метою надання додаткових доказів, витребування необхідних документів та неявкою представника позивача, судове засідання було відкладено на 03.03.2010р.

В судовому засіданні 03.03.2010р. представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з КП «ЗТМК»4.506.563грн.71коп. основного боргу, 599.099грн.48коп. пені, 602.617грн.79коп. інфляційних втрат та 152.681грн.29коп. 3% річних.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Представник відповідача проти наявності боргу не заперечує. В той же час, просить суд у відповідності до ст. 83 ГПК України розстрочити виконання судового рішення. Також було надано докази про часткову сплату заборгованості у розмірі 400.000грн.00коп.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 25.02.2009р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(покупець) було укладено договір на постачання природного газу №06/09-296 , за умовами якого постачальник зобов’язується передати покупцю протягом січня-квітня, червня 2009р. природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та платити газ на умовах даного договору.

Пунктом 4.4 договору сторони встановили, що приймання-передачу газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Розділом 5 договору встановлена ціна газу та тариф на його транспортування. Так сторонами узгоджено, що до сплати за 1000куб.м. природного газу підлягає –2.021грн.25коп., ПДВ –20%, всього з ПДВ –2.425грн.50коп.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5-ть банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Протягом березня-квітня 2009р. сторони підписали ряд додаткових угод до договору на постачання природного газу №06/09-296 від 25.02.2009р.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним. Домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач протягом січня –квітня, червня 2009р. здійснив поставку відповідачу природного газу на загальну суму 21.382.192грн.61коп., про що свідчить акти прийому-передачі природного газу за спірний період.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий природний газ у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 16.875.628рн.90коп., чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за договором складає 4.506.563грн.71коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 900.000грн.00коп.

Таким чином, сума боргу за надані послуги з постачання газу за період січня –квітня, червня 2009р. на момент розгляду справи становить 3.606.563грн.71коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 900.000грн.00коп. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Факт наявності заборгованості у розмірі 3.606.563грн.71коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача щодо сплати отриманого природного газу не припинено.

На день розгляду спору відповідач зобов’язання за договором в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 3.606.563грн.71коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем заявлена вимога про стягнення з КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 599.099грн.48коп. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 258, 549-551 ЦК України, п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідача зобов’язано сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передує моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені за період прострочення з 11.02.2009р. по 11.08.2009р. (181 день) складає 599.099грн.48коп.

Дані вимоги заявлена позивачем обґрунтовано.

Разом з тим, нормами ст. 83 ГК України зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищенаведені норми закону та приймаючи до уваги фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе суму пені зменшити, на підставі чого з відповідача слід стягнути пеню у розмірі 299.549грн.74коп.

За порушення відповідачем грошового зобов’язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 602.617грн.79коп. інфляційних втрат та 152.681грн.29коп. 3% річних.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період з лютого 2009р. по січень 2010р. складає 602.617грн.79коп., сума 3% річних за період з 11.02.2009р. по 01.02.2010р. складає 152.681грн.29коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних втрат та річних документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно із п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги клопотання відповідача про надання йому розстрочення виконання судового рішення у справі на три місяці, починаючи з 01.03.2010р. і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, розстрочивши виконання судового рішення у справі про стягнення з КП «ЗТМК», м. Запоріжжя на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»м. Київ заборгованості в сумі 3.606.563 грн. 71коп., пеню у розмірі 299.549грн.74коп., інфляційних втрат в сумі 602.617грн.79коп та 3% річних –152.681грн.29коп. на три місяці, із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 1.553.804 грн. 18коп. у березні 2010р. та квітні 2010р., в останньому місяці травні 2010 –1.553.804грн.17коп., про що зазначити у судовому рішенні.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26009099800028 в Запорізькій філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 373135) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465) 3.606.563(три мільйони шістсот шість тисяч п’ятсот шістдесят три)грн.71коп. основного боргу, 299.549(двісті дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот сорок дев’ять)грн. 74коп. пені, 602.617(шістсот дві тисячі шістсот сімнадцять)грн.79коп. інфляційних втрат, 152.681(сто п’ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят одна)грн.29коп. 3% річних, розстрочивши виконання судового рішення на три місяці, із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 1.553.804 грн. 18коп. починаючи з березня 2010р. по квітень 2010р., в останньому місяці травні 2010 –1.553.804грн.17коп.

Видати наказ.

Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26009099800028 в Запорізькій філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 373135) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465) 25.500(двадцять п’ять тисяч п’ятсот)грн.00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 900.000грн.00коп. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті заявлених вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 11 березня 2010р.