Ухвала суду № 82403520, 13.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 червня 2019 р. справа № 520/5888/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Керівника Головного управління ДФС у Харківській області - Рибакова Миколи Володимировича, Заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області Хачатуряна Баграта Олеговича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області Хачатурян Баграт Олеговича щодо запису ОСОБА_2 на прийом до начальника Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м.Харків, пр. Науки, 9;

- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибакова Миколи Володимировича з підстав неприйняття ОСОБА_1 на особистому прийомі та ненадання відповіді на її адресу щодо запису ОСОБА_1 на особистий прийом;

- зобов`язати начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибакова Миколу Володимировича прийняти ОСОБА_1 або її представників, які діють в її інтересах на особистому прийомі;

- судові витрати покласти на відповідача, ГУ ДФС у Харківській області.

Вирішуючи питання в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є три пов`язані, похідні вимоги немайнового характеру, отже у цьому випадку судовий збір сплачується як за одну позовну вимогу в сумі 768,40 грн.

При зверненні до суду позивач не надав доказів сплати судового збору.

Разом з цим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу адміністративного позову, обґрунтоване скрутним матеріальним становищем позивача, яке, на її думку, підтверджується довідкою про заробітну плату з місця роботи, а також тим, що вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому суд зазначає, що майновий стан фізичної особи охоплює всі види її доходів та наявні заощадження.

Відповідно, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні докази, які свідчили б про скрутне становище (податкову декларацію про доходи, довідку від податкового органу про суму отриманих доходів за 2018 рік, довідку про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї тощо).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

В даному випадку з наданих заявником документів щодо рівня її доходів за 2018 рік судом встановлено, що сума судового збору є меншою, ніж 5% її доходів за місцем основної роботи. При цьому наявність або відсутність доходів з інших джерел може бути встановлена на підставі довідки від податкового органу про суму отриманих доходів за 2018 рік та першого кварталу 2019 року.

Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків що до суми виплачених доходів та утриманих податків, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області щодо доходу за 2018 рік ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 , згідно примітки потребує уточнення у податкових агентів (джерел доходу), а отже, не є вичерпною та може піддаватися сумніву.

Крім того, як вбачається зі свідоцтв про народження дітей, позивач не є матір`ю-одиначкою, отже вказані свідоцтва не доводять те, що позивач утримує своїх дітей одна. Також позивач не має соціального статусу (особа з інвалідністю, пенсіонер, внутрішньо переміщена особа, малозабезпечена особа тощо), який би дозволяв не сплачувати судовий збір.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану, у зв`язку з чим суддя залишає клопотання про звільнення від сплати судового збору без задоволення.

Окрім того, частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує протиправні дії та бездіяльність посадових осіб ДФС, що мали місце в листопаді 2018 року. Разом з тим, позовну заяву подано до суду 11.06.2019 року, з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

Позивачем надано до позовної заяви клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого остання вказує, що вона вперше звернулася з даним позовом до суду 26.02.2019 року (в межах встановленого КАСУ строку звернення до суду), однак, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року по справі №520/1900/19 позовну заяву було повернуто позивачу.

Копію Харківського окружного адміністративного суду ухвали від 08.04.2019 року по справі №520/1900/19 отримано позивачем 18.04.2019 року.

Жодних пояснень та доказів неможливості звернення до суду в період з 18.04.2019 року по 11.06.2019 року ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не вказує.

Таким чином, суддя доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність в повній мірі доводів в обґрунтування заявленого позивачем клопотання, а тому відмовляє у його задоволенні.

Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з належними доводами та належним обґрунтуванням.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. або докази її скрутного майнового стану та заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.4 та ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неусунення вищевказаних недоліків позовної заяви остання буде повернута позивачу. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановити строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви, однак, не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Керівника Головного управління ДФС у Харківській області - Рибакова Миколи Володимировича, Заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області Хачатуряна Баграта Олеговича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, однак, не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху а саме: позивачу необхідно надати до суду:

1) оригінал квитанції про сплату судового збору в належній сумі, за наступними реквізитами: отримувач – УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999628, МФО 899998, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу - "*;101; судовий збір; код ЄДРПОУ платника, за позовом____, Харківський окружний адміністративний суд "або докази її скрутного майнового стану;

2) заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Панченко