Рішення № 82403506, 10.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. № 520/11491/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Блудової А.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/11491/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 3124/31/тр від 07.06.2018 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем транспортний податок за податковий період 2018 рік у сумі 18750,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, оскільки відповідачем не враховано технічний стан автомобіля, придбаного позивачем та його фактичну вартість.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 520/11491/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення -рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 зупинено провадження в адміністративній справі № 520/11491/18 - до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 520/8547/18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 поновлено провадження в адміністративній справі № 520/11491/18.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні податкового повідомлення - рішення № 3124/31/тр від 07.06.2018 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 є власником автомобіля засіб марки AUDI модель Q7, 2017 року випуску з об`ємом двигуна 2995 куб. см., тип пального – бензин, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 04.04.2018 року, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Згідно копії вантажно – митної декларації № UA500650/2017/008214 від 27.10.2017, вказаний автомобіль марки AUDI модель Q7, 2017 року випуску ОСОБА_2 задекларовано (електронне декларування) та ввезено на митну територію України 27.10.2017 року. Вартість вказаного автомобіля склала 26200,00 USD (за офіційним курсом на день митного оформлення 702857,42 грн), яка обумовлена наявністю певних пошкоджень, детальний перелік яких міститься у ВМД.

Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ф» № 3124/31/тр від 07.06.2018, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за період 2018 рік у розмірі 18750,00 грн, яке позивачем отримано 13.08.2018.

14.08.2018 ОСОБА_2 звернулась до відповідача з листом, в якому просила здійснити перерахунок визначеної податковим повідомленням - рішенням № 3124/31/тр від 07.06.2018 суми транспортного податку за 2018 рік у розмірі 18750,00 грн згідно ст. 267 ПК України та скасувати вказане рішення, оскільки автомобіль вона придбавала не новий, його вартість на момент придбання становила 702857,42 грн, тому такий автомобіль не є об`єктом оподаткування, тоді як податковим органом розраховано транспортний податок за 2018 рік із розрахунку вартості нового автомобілю марки AUDI модель Q7.

Листом ГУ ДФС у Харківській області № 9220/Б/20-40-13-08-23 від 28.08.2018 повідомлено, що відповідно до даних органів внутрішніх справ за позивачем лічиться зареєстрований в Україні легковий автомобіль марки AUDI модель Q7, 2017 року випуску з об`ємом двигуна 2995 куб. см., тип пального – бензин, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 04.04.2018, який згідно ст. 267 ПК України та переліку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України підлягає оподаткуванню, що слугувало підставою для винесення у відношенні позивача податкового повідомлення – рішення форми «Ф» № 3124/31/тр від 07.06.2018 про сплату суми транспортного податку за 2018 рік в розмірі 18750,00 грн, яке є правомірним та не підлягає скасуванню.

26.09.2018 ОСОБА_2 звернулась зі скаргою до ДФС України, в якій просила скасувати податкове повідомлення – рішення № 3124/31/тр від 07.06.2018 на суму 18 750,00 грн, оскільки автомобіль позивача марки AUDI модель Q7, 2017 року випуску на момент придбання був з пошкодженнями та не був в належному технічному стані та не може бути визнаний як ідентичний новому легковому автомобілю марки AUDI модель Q7, дані про який розміщені на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Окрім того, його задекларована вартість (702857,42 грн) на момент ввезення на територію України ставила менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, тому він не є об`єктом оподаткування транспортним податком згідно ст. 267 ПК України.

Рішенням ДФС України № 18350/Б/99-99-11-02-01-14 від 23.11.2018 скаргу позивача від 26.09.2018 залишено без розгляду.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Харківській області щодо не здійснення перерахунку транспортного податку за 2018 рік, позивач звернувся до суду з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 по справі № 520/8547/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 заяву ОСОБА_2 про відмову від позову - задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії по справі № 520/8547/18. Визнано нечинним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 по справі № 520/8547/18. Закрито провадження по справі № 520/8547/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт НОМЕР_3 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі – Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 визначена у розмірі 3723 грн, відповідно, об`єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких станом на 01.01.2018 становить понад 1396125 грн (375х3723).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм слідує, що об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які відповідають таким критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) повинен бути зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Суд зазначає, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від ОСОБА_3 інформації про автомобілі.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Суд звертає увагу на те, що розрахунок вартості автомобіля здійснюється Мінекономрозвитку в межах компетенції цього органу виконавчої влади, в той час, як відповідач наділений повноваженням прийняти інформацію від Мінекономрозвитку та визначити на її підставі податкове зобов`язання.

Вказана позиція визначена у постанові Верховного суду від 23.10.2018 по справі № 26/14499/16, від 29.03.2018 по справі № 820/4876/17.

Ухвалою суду від 16.01.2019 витребувано від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформацію щодо середньоринкової вартості автомобіля марки AUDI, модель - Q7, об`єм двигуна 2995 куб. см., рік випуску 2017, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , станом на 07.06.2018.

Листом № 3805-05/5364-05 від 06.02.2019 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило наступне: враховуючи, що 1000 куб. см. є еквівалент 1 літру, а тому, об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2995 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Автомобіль AUDI з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра з дизельним та бензиновим типом пального, відповідно до 3 та 5 років експлуатації (включно) було включено до Переліку. Інформацію щодо Переліку можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку http://www.me.gov.ua. Розрахована у 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля AUDI Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2017 року випуску становила: з дизельним типом пального 1907063,32 грн (з ПДВ), з бензиновим типом пального - 2434970,64 грн (з ПДВ).

Суд критично ставиться до посилань представника позивача на те, що автомобіль ОСОБА_2 марки AUDI модель Q7 не може бути об`єктом оподаткування у 2018 році, оскільки він був придбаний не новий, з певними пошкодженнями, які значаться у митній декларації № UA500650/2017/008214 від 27.10.2017, придбавши його у жовтні 2017 року позивач сплатив за нього 702857,42 грн., що є значно менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що Податковим кодексом України чітко передбачена процедура визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню. При цьому зазначений Кодекс не містить застережень, що при визначенні автомобіля як об`єкта податку на транспорт існує необхідність визначати чітку вартість транспортного засобу з врахуванням його індивідуальних, якісних характеристик, в тому числі з урахуванням дефектів, пошкоджень, стану лако-фарбового покриття, стану салону чи будь-яких інших особливостей конкретного транспортного засобу. Визначальною для віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування є саме його середньоринкова вартість, яка визначається відповідно до Методики.

Також суд вважає, що митна декларація не може слугувати належним доказом реальної вартості автомобіля, оскільки даний документ лише підтверджує вчинення договору-купівлі продажу товару за певну ціну в межах іншої країни. При цьому вартість автомобіля може змінюватись при переміщенні його з одного економічного ринку в інший.

Таким чином, оскільки фактична вартість зареєстрованого 04.04.2018 автомобіля позивача марки AUDI модель Q7 понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати та складає 2434970,64 грн, рік 2017 року випуску, з якого минуло не більше п`яти років (включно), такий транспортний засіб є об`єктом оподаткування у відповідності до ст. 267 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення № 3124/31/тр від 07.06.2018.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко