Рішення № 82403497, 14.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2019 р. № 520/3704/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ., код НОМЕР_1 ) до Київського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під. 2, 3 пов., код ЄДРПОУ 41247819), третя особа Управління державної казначейської служби України в Київському районі м.Харкова (м. Харків, вул.Артема, 44, корп.А, код ЄДРПОУ 37999675) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: зобов`язати Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 11945.10 грн. відповідно до квитанції від 28.12. 2018 року № 1-2317 К.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що придбала у власність об`єкт житлової нерухомості – квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. При укладенні договору сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, проте, оскільки вона придбавала житло вперше, то відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. Звернулась до відповідача з заявою, в якій просила сформувати подання до Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні таких коштів. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, в якій просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмовий відзивна позов , де пояснив, що листом позивачку повідомлено, що законодавчо не визначено перелік документів, які б підтверджували, що особа придбала житло вперше. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014 р. №280, Пенсійний фонд не наділений повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та визначення осіб, які придбавають житло вперше. Отже, у відповідача немає підстав для повернення збору.

Третя особа в судове засідання не прибула, пояснення на адміністративний позов суду не надала.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018 р. позивачкою придбано у власність об`єкт житлової нерухомості – квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу від 28.12.2018 р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

Судом встановлено, що під час укладання договору від 28.12.2018 р. позивачкою сплачено 11945.10 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанціями № 1-2317К від 28.12.2018 року.

Позивачка звернулась до відповідача з заявою, в якій просила сформувати подання, в порядку передбаченому пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11945.10 грн.

За результатами розгляду заяви позивача, 18.03.2019 року відповідач направив лист №5456-47/03 яким повідомило про відсутність підстав для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки підтвердження первинності придбання особою нерухомого майна можливе лише в судовому порядку та роз`яснення в договорі обов`язку сплати збору на загальнообов`язкове державне страхування та підстави для звільнення від сплати.

Не погоджуючись із відмовою позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

Згідно з пунктом 151 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 153 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 166734128, сформованого 15.05.2019 за параметрами пошуку прізвище, ім`я та по-батькові, ідентифікаційний код позивача, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачкою квартири АДРЕСА_3 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2018 р., що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, доцільно зауважити, що станом на час виникнення спірних правовідносин та на час вирішення цієї справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації щодо повторності придбання об`єктів нерухомості.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Частиною другою статті 45 БК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Відмова Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 33455,49 грн., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачкою сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 11945.10 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 № 819/1730/17 та від 20.02.2018 № 819/1249/17, які використовуються судом при прийнятті рішення.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов`язати Київське об`єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під. 2, 3 пов., код ЄДРПОУ 41247819) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 11945.10 грн. відповідно до квитанції від 28.12. 2018 року № 1-2317 К

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ., код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ41247819) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.