Рішення № 8240330, 01.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10 Справа № 22/40/10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захист, ЛТД” (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 2-а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Екохимпромстрой” (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18, оф. 138)

про стягнення 260266,94грн. за договором безпроцентної позики № 75Л від 21.08.2009р.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Ємельянова О.О.- довіреність б/н від 20.02.2010 р.

від відповідача: не з’явився

Заявлені позовні вимоги про стягнення 200000 грн. основного боргу, 5855,98 грн. втрат від інфляції, 20000 грн. 10% штрафу, 34410,96 грн. 40% річних за Договором безпроцентної позики № 75Л від 21.08.2009р.

Ухвалою суду від 10.02.2010 р. порушено провадження у справі № 22/40/10, судове засідання призначено на 01.03.2010 р.

У судовому засіданні 01.03.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Представник відповідача в судове засідання 01.03.2010р. не прибув, проти позову не заперечив, письмовий відзив на позов, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про причини можливої неявки уповноваженого представника суд не попередив. Заяв про розгляд справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.02.2010р.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 093530, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКОХИМПРОМСТРОЙ” зареєстроване за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18 кв. 138, як було зазначено в позовній заяві.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 21.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Захист, ЛТД” (позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “ЄКОХИМПРОМСТРОЙ” (відповідач у справі) було укладено Договір безпроцентної позики № 75Л (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а позичальник зобов’язався повернути їх позикодавцю.

Згідно з п. 2.1. Договору, сума позики за Договором становить 200000грн., включаючи ПДВ.

Строк повернення позики становить тридцять календарних днів з моменту надання суми позики (п. 4.1. Договору).

Позивачем зобов’язання за Договором виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 27.08.2009р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач зобов’язання за договором, не виконав, суму позики не повернув, у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 200000,00 грн.

В матеріалах справи міститься копія акту звірки розрахунків, який не містить підпису відповідача. Відповідно до акту звірки станом на 24.02.2010р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 200000,00 грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 200000,00 грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 200000,00 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10% штрафу у розмірі 20000грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 6.1. Договору, при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми позики, за кожний день прострочки.

Наданий позивачем розрахунок штрафу перевірений та визнаний судом обґрунтованим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 10% штрафу підлягає задоволенню в сумі 20000 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції з жовтня 2009р., по січень 2010р. в сумі 5855,98 грн. та 40% річних за період часу з 28.09.2009 р. по 31.01.2010 р. в сумі 34410,96 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. Договору при простроченні повернення позики (її частини) позичальник додатково до штрафу, передбаченого п. 6.1. Договору, сплачує проценти в розмірі 40% річних від неповерненої суми за весь строк прострочення.

Судом наданий позивачем розрахунок перевірений та визнаний обґрунтованим.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 5855,98 грн. втрат від інфляції та суми 34410,96 грн. –40% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екохимпромстрой” (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18, оф. 138, р/р 26002136154 в ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 35595671) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Захист, ЛТД” (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 2-а, р/р 26009055701808 в ЗРУ КБ Приватбанк м. Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ 30164945) 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості; 5855 (п’ять тисяч вісімсот пятдесят п’ять) грн. 98коп. втрат від інфляції, 20000 (двадцять тисяч) грн. 00коп. 10% штрафу, 34410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн. 96коп. 40% річних, 2602 (дві тисячі шістсот дві) грн. 67 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя