Ухвала суду № 82402578, 13.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню)

13 червня 2019 року м. Житомир справа № 806/1943/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, оформлену листом від 30.03.2018 №12741/0-1742/0/22-18, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗ А 01.08) орієнтовною площею 45.0000 (сорок п`ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "для сінокосіння і випасання худоби» орієнтовною площею 45.0000 (сорок п`ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту.

Рішення набрало законної сили 24.10.2018, а 05.12.2018 було видано виконавчий лист №3351 2018 про "Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "для сінокосіння і випасання худоби» орієнтовною площею 45.0000 (сорок п`ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту".

Відділом документального забезпечення суду 02.01.2019 за вх. №46/19 зареєстровано заяву про визнання рішення таким, що не підлягає виконанню у порядку ст. 374 КАС України. В обґрунтування заяви зазначає, що наказом від 27.09.2018 №6-3845/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну" Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області передало спірні земельні ділянки до розпорядження Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області. Спірні земельні ділянки вже є комунальною власністю, а Головне управління Держгеокадастру не є розпорядником земель комунальної власності.

Головуючий суддя у період із 02.01.2019 по 04.01.2019 (включно) головуючий суддя перебувала у відпустці.

До суду 03.01.2019 надійшла апеляційна скарга відповідача на ухвалу суду від 13.12.2018,.

В судовому засіданні 10.01.2019 позивачу вручено заяву про визнання рішення таким, що не підлягає виконанню у порядку ст. 374 КАС України. Позивач власноручно вказав про отримання даної заяви та заяви про виправлення описки (том 2, а.с. 15, 18).

Враховуючи наявність апеляційної скарги на судове рішення, 11 січня 2019 року адміністративну справу було направлено до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

До суду 08.01.2019 (вх. №292/19) надійшла заява Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 03.01.2019 про виправлення описки. Просить вважати вірною прохальну частину заяви у порядку ст. 374 КАС України у наступній редакції: "Прошу суд визнати виконавчий лист на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/1943/18 від 04 червня 2018, таким що не підлягає виконанню".

У період із 15.01.2019 по 03.05.2019 адміністративна справа перебувала на розгляді Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Адміністративну справу №806/1943/18 передано судді ОСОБА_2 . 10 травня 2019 року.

Розгляд заяви Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області призначено на 21.05.2019.

У судове засідання, призначене 21.05.2019 прибули представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою суду від 21.05.2019 зупинено провадження в адміністративній справі при розгляді заяви Головного управління Держгеокадастру в порядку статті 374 КАС України та заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення у справі №806/1943/18 до вирішення питання про відвід судді. Передано справу №806/1943/18 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду 21.05.2019 надійшло заперечення на заяву Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області у порядку ст. 374 КАС України (т. 2 а.с. 193-199) у якій просить відмовити у задоволенні заяви у порядку ст. 374 КАС України.

Ухвалою від 24.05.2019 поновлено провадження у справі.

Призначено судове засідання на 03 червня 2019 року.

Судовий виклик у судове засідання на 03 червня 2019 року, щодо розгляду заяви заяви ГУ Держгеокадастру в порядку ст.374 КАС України, здійснено судовою повісткою, яка направлена сторонам 27 травня 2019 року та телефонограмами.

Інформацію про дату, час та місце розгляду заяви було розміщено на офіційному сайті Судова влада України (т. 3 а.с. 42-44)

Відповідно до відстеження Укрпошти, поштова кореспонденція із судовою повісткою, що направлялась на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у заяві, із 30.05.2019 по 12.06.2019 знаходилось у точці видачі та 12 червня 2018 року повернулось за зворотною адресою. (т. 3 а.с. 86-88)

У судове засідання, призначене на 03.06.2019 ОСОБА_1 та третя особа не прибули.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області 31.05.2019 подав до суду клопотання про розгляд заяви у порядку письмового провадження без участі представника.

Судом 04.06.2019 було зроблено запит до відділення поштового зв`язку №116 м. Київ Центру поштового зв`язку №1 Київська міська дирекція АТ "Укрпошта" АТ "Укрпошта" для надання інформації щодо поштового відправлення, що надсилалось судом на адресу ОСОБА_1 ..

У зв`язку із неявкою у судове засідання 03.06.2019 учасників судового процесу, розгляд заяви відкладено на 13 червня 2019 року.

Судовий виклик у судове засідання на 13 червня 2019 року, щодо розгляду заяви заяви ГУ Держгеокадастру в порядку ст.374 КАС України, здійснено судовою повісткою, яка направлена сторонам 04 червня 2019 року.

Інформацію про дату, час та місце розгляду заяви було розміщено на офіційному сайті Судова влада України (т. 3 а.с. 95-96)

Відповідно до відстеження Укрпошти, поштова кореспонденція із судовою повісткою, що направлялась на адресу ОСОБА_1 , що вказана у заяві та у позовній заяві, із 07.06.2019 по 12.06.2019 знаходилось у точці видачі та 12 червня 2018 року повернулось за зворотною адресою. (т. 3 а.с. 89-91)

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 13.06.2019 ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся вчасно та всіма можлививми засобами такого повідомлення.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник - отримують ухвали суду, а конверти з судовими повістками про виклик до суду, які направляються за аналогічними адресами, залишаються без вручення у поштовому відділенні.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі.

Імперативними положеннями ч.1 ст.45 КАС України учасникам справи забороняється зловживання процесуальними правами.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб`єктів звернення.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Однак, у судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог статті 374 КАС України, суд розглядає заяву у десятиденний строк з дня її надходження.

Враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії заяв, неявку у судове засідання заявника, представника відповідача та представника третьої особи, суд вважає за можливе розглядати заяву Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (у порядку ст. 374 КАС України) у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області у заяві, що надійшла до суду 08.01.2019 за вх. №292/19 невірно вказав дату рішення суду, замість 06 червня 2019 року вказано 04 червня 2019 року. Однак суд вважає, що заявником допущено описку, яка не впливає на суть заяви та не є такою обставиною, що унеможливлює розгляд заяви по суті, оскільки у адміністративній справі №806/1943/18 ухвалено одне рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, яку подано у порядку ст. 374 КАС України, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Приписами ч.2 ст.374 КАС України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у разі:

- якщо його було видано помилково. Помилка може стосуватися особи, якій видано виконавчий лист, і яка не має права на його одержання (були відсутні повноваження, не було заяви стягувача), боржника, законної сили судового рішення тощо;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

- з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов`язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3845/14-18-СГ від 27.09.2018 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Мартинівської сільської об`єднаної територіальної громади Пулинського району Житомирської області, передані Мартинівській сільській раді (т. 2 а.с. 43).

Відповідно до акту приймання-передачі, Мартинівській сільській раді передана земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1 ( 1 а.с. 225) та НОМЕР_2 , до складу яких увійшли земельні ділянки, які розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області, і щодо яких позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства .

Крім того, з наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на вказану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 з 01.10.2018 зареєстровано право власності за Мартинівською сільською радою, з формою власності - комунальна (т. 2 а.с. 149).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на вказану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 з 04.10.2018 зареєстровано право власності за Мартинівською сільською радою, з формою власності - комунальна (т. 2 а.с. 149 на звороті).

Вказане свідчить про те, що право власності на земельну ділянку щодо якої позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства перейшло до Мартинівської сільської ради.

Суд зазначає, що у зв`язку з передачею земельної ділянки Мартинівській сільській раді змінилася форма власності земельної ділянки з державної на комунальну.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності-це повноваження Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Отже, земельна ділянка щодо якої позивач звертався до відповідача із заявою передана у власність Мартинівської сільської ради, тому, розпорядником такої відповідач не є.

Таким чином, у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 01.10.2018 відносно вказаних земельних ділянок відсутні як права на розпорядження та і обов`язки по прийняттю будь-яких рішень щодо них, оскільки вони вибули із земель державної власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа №3351 2018 від 05.12.2018 таким, що не підлягає виконанню.

Щодо заяви представника позивача (вх. №12200/19 від 21.05.2019) про коменсацію витрат на переїзд до іншого населеного пункту для участі у судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Так, 21 травня 2019 року судом розглядалась заява Головного управління Держгеокадастру у порядку ст. 374 КАС України. У судове засідання прибула Аваєва Наталія Валеріївна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 згідно довіреності.

Статтею 135 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що заяву Головного управління Держгеокадастру в Житомисрькій області у порядку ст. 374 КАС України задоволено, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про компенсацію ОСОБА_3 , представнику ОСОБА_1 витрат, пов`язані із прибуттям до суду.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий лист № 3351 2018 від 05.12.18, виданий в адміністративній справі № 806/1943/18 , таким, що не підлягає виконанню.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 (вх. №12200/19 від 21.05.2019) про компенсацію витрат, повязаних з прибуттям до суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 13 червня 2019 року.

Суддя О.В. Лавренчук