Рішення № 8240255, 25.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа № 16/239/09

Суддя

За позовом обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація”, м.Запоріжжя

до відповідача - державного комунального підприємства “Центральна районна аптека № 95”, смт Чернігівка Запорізької області

про стягнення 27782,31 грн.

                                                                                          Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача : не з’явився

від відповідача: керівник Борода О.А. (довідка Запорізького обласного управління статистики №24/3212)

СУТЬ СПОРУ:

Обласним комунальним підприємством “Аптечне об’єднання “Фармація”, м.Запоріжжя подано позов до державного КП “Центральна районна аптека № 95”, смт Чернігівка Запорізької області про стягнення 47082,31 грн., з яких 44042,67 грн. - основна заборгованість за договором поставки № 109 від 18.06.2009, 276,81 грн. –втрати від інфляції, 112,71 грн. –3% річних, 1375,86 грн. –пеня за період з 07.07.2009 по 01.10.2009 та 1274,26 грн. –пеня за період з 18.06.2009 по 07.07.2009.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.09 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/239/09 з призначенням судового засідання на 19.11.2009. Розгляд справи відкладався до 17.12.2009, до 28.01.2010, до 25.02.2010. Ухвалою від 17.12.2010, крім того, за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено на 2 місяці, до 28.02.2010. В засіданні 25.02.2010 за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені вимоги обґрунтовані позивачем ст.ст.509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України та умовами укладеного сторонами договору поставки № 109 від 18.06.2009.

Поданою суду заявою від 17.12.2009 вих.№01-408 позивач, посилаючись на часткове погашення заборгованості відповідачем, зменшив розмір позовних вимог до суми 27782,31 грн., з яких 24742,67 грн. –основний борг, 276,81 грн. –втрати від інфляції, 112,71 грн. –3% річних, 2650,12 грн. –пеня.

У відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог прийнято судом. Щойнонаведені вимоги є предметом розгляду справи.

Відповідач проти позову не заперечив. В засіданні 17.12.2009 подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, а також клопотання про звільнення від сплати пені. В засідання 28.01.2010 подав клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню.

На обґрунтування клопотань відповідач вказав на його сьогоденне скрутне фінансове становище, викликане економічною кризою, яка в свою чергу негативно вплинула на фінансово-господарську діяльність підприємства, а також відзначив, що примусове виконання рішення в повному обсязі призведе до блокування усіх рахунків підприємства виконавчою службою і, як наслідок, до неналежного функціонування підприємства в частині забезпечення населення Чернігівського району медикаментами.

Клопотання прийняті судом до розгляду.

Відповідач, в свою чергу проти заявлених відповідачем клопотань заперечив. Зазначив, що ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість зменшення розміру неустойки тільки у виключних випадках, але посилань на скрутне фінансове становище як на підставу зменшення розміру пені ця норма не містить. Заперечуючи проти розстрочення виконання рішення вказав на те, що ОКП “АО “Фармація” є комунальним підприємством, також знаходиться у скрутному фінансовому становищі і для того, щоб погашати свою кредиторську заборгованість має стягувати суми боргів зі своїх боржників. Також позивач висловив свою думку про безвідповідальність відповідача, пояснюючи це частковим погашенням заявленої за позовом заборгованості лише після пред’явлення позову, непідписанням направлених позивачем актів звірки розрахунків.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

          18.06.2009 сторонами у справі укладено договір поставки № 109 (далі –Договір), за яким позивач, як постачальник, зобов’язався передати у власність відповідача –покупця товар (медикаменти), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити на умовах Договору. При цьому найменування, асортимент, кількість, асортимент та інші необхідні характеристики товару вказуються у вимогах покупця, оформлених у встановленому порядку, у випадках, прямо передбачених діючим законодавством. В інших випадках найменування, асортимент, кількість, асортимент та інші необхідні характеристики товару вказуються в заявках покупця, а також у видаткових накладних постачальника, які є невід’ємними частинами Договору.

          За п.2.1 Договору поставка має відбутися протягом п’яти днів з дати надходження вимоги покупця.

          Відповідно до п.4.2 Договору оплата по Договору здійснюється за фактично отриманий товар по кожній видатковій накладній протягом п’яти банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника з дати отримання товару.

          Датою отримання товару згідно з п.2.3 Договору вважається дата підписання матеріально-відповідальною особою покупця видаткових документів постачальника.

          Пунктом 7.2 Договору за прострочення платежів сторони передбачили сплату покупцем постачальнику пені в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення, але не більше однієї подвійної ставки НБУ, яка діє в період , за який сплачується пеня, починаючи з наступного за граничним строком платежу дня по день сплати.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи, зокрема представлених суду видаткових накладних (копії містяться у справі) слідує, що в період з 18.06.2009 по 07.07.2009 на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (медикаменти) на загальну суму 30715,65 грн., вартість якого відповідач сплатив, однак з простроченням платежів.

В період з 07.07.2009 по 10.09.2009 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 44042,67 грн., проте оплату цієї вартості товару станом на 29.10.2009 (день пред’явлення позову) не здійснив, що відповідачем не заперечується.

Крім того, сторонами підписано акт звірки за Договором станом на 30.09.2009, згідно з яким відповідачем підтверджено існуючу перед позивачем заборгованість в розмірі 44042,67 грн.

Позивачем, зі зменшенням розміру позовних вимог заявою від 17.12.2009 вих.№ 01-408, заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 24742,67 грн.

Після того відповідач за платіжними дорученнями від 25.01.2010 № 17 на суму 2000,00 грн. та від 25.02.2010 № 40 на суму 1000,00 грн. частково погасив заборгованість за Договором.

На цей час заборгованість відповідача складає 21742,67 грн.

За таких обставин, в частині стягнення основного боргу позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 21742,67 грн., в решті частині позову в частині стягнення основного боргу (3000,00 грн.) провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору.

Згідно зі ст.625 ЦК України за період прострочення платежів позивачем відповідачу нараховані 3% річних, що склало 112,71 грн. та сума втрат від інфляції, яка склала 276,81 грн.

Вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п.7.2 Договору відповідачу нарахована пеня, яка згідно з розрахунком позивача дорівнює 2650,12 грн.

Проте, з врахуванням вимог Закону України “Про несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а також і положень Договору між сторонами правомірним є нарахування пені в сумі 2429,16 грн. В цій сумі вимоги підлягають задоволенню.

В решті вимоги щодо стягнення пені є неправомірними, суперечать п. 7.2 Договору, а тому в цій частині - в сумі 220,96 грн. в позові відмовляється.

П.З ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.З ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, може розстрочити виконання рішення.

Враховуючи доводи клопотань відповідача, наведені в описовій частині рішення, взаємовідносини сторін, віднесення відповідача до комунальної форми власності, а також напрямок діяльності відповідача, суд знаходить за доцільне задовольнити клопотання частково та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до суми 100,00 грн., а також розстрочити виконання рішення, за винятком стягнення судових витрат, на 4 місяці, стягуючи суму 22232,19 грн. щомісячно рівними частинами.

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог, часткової сплати позивачем суми заборгованості після пред’явлення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 413,77 грн. судових витрат.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 80 п.1-1, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача - комунального підприємства “Центральна районна аптека № 95” до суми 100 грн. 00 коп.

Стягнути з державного комунального підприємства “Центральна районна аптека № 95” (71202, смт Чернігівка Запорізької області, вул.Радянська, 94, код ЄДРПОУ 01977412) на користь обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація” (69050, м.Запоріжжя, вул.Складська, 4, код ЄДРПОУ 02124953) 21742 грн. 67 коп. основного боргу, 100 грн. 00 коп. пені, 112 грн. 71 коп. –3% річних, 276 грн. 81 коп. втрат від інфляції та 413 грн. 77 коп. судових витрат.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 21742 грн. 67 коп. основного боргу, 100 грн. 00 коп. пені, 112 грн. 71 коп. –3% річних та 276 грн. 81 коп. втрат від інфляції на 4 місяці, стягуючи суму 22232 грн. 19 коп. щомісячно рівними частинами.

В частині стягнення 220 грн. 96 коп. пені в позові відмовити.

В частині стягнення 3000 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 02.03.2010.