Ухвала суду № 82402534, 14.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/807/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування рішення.

Згідно ч. 3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 КАС України.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 160 та 161 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається із додатків до позовної заяви позивачем в додатках до позовної заяви п.6 та 7 зазначені клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання про витребування доказів. Однак, як встановлено судом вказані додатки до позовної заяви не додані, що в свою чергу підтверджується актом Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року, що при розкриванні поштового відправлення зазначених документів не виявлено, та вказаний акт було направлено на адресу позивача по справі згідно супровідного листа №7579 від 10.06.2019 року.

Крім цього, до позовної заяви додається її копія, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Як встановлено судом, додана до позовної заяви копія для відповідача не підписана представником позивача, як це передбачено вимогами, вищезазначеної статі.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено судом, позивачем не виконано норми вищезазначеної статі КАС України, а саме не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі та на належні реквізити суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір ставки судового збору складає: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржуються постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 24.09.2018 року про стягнення виконавчого збору в сумі 106723,32 грн. та від 25.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження, а отже в даному випадку даний позов містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн. за подання адміністративного позову немайнового характеру за одну з вимог та судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру в сумі 1067,23 грн..

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно вимог ч.6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачем оскаржуються постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 24.09.2018 року про стягнення виконавчого збору в сумі 106723,32 грн. та від 25.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження, а отже в даному випадку позивачем пропущений 10-денний строк оскарження зазначених постанов.

Крім цього, як зазначалось судом вище, клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними не подавалось, хоча в додатках до позовної заяви таке було зазначене.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із вхідного штемпеля Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права лише 10.06.2019 року, тобто із пропуском 10-ти денного строку більше ніж на 8 місяців.

Зважаючи на пропуск строку звернення до суду позивачем в свою чергу не виконано вимог ч.6 ст. 161 КАС України, а саме позивачем не подано заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску з незалежних від позивача обставин.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача з обов`язковим підписанням такої, оригінал документу про сплату судового збору в належному розмірі та на належні реквізити суду, а також заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з належними та допустимими доказами поважності пропуску таких та відповідно клопотання про витребування доказів, яке позивачем до позовної заяви не було подано.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 122,160, 171, 248, 287 КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування рішення – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом семи днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя C.А. Гебеш