Ухвала суду № 82402227, 14.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 червня 2019 року Справа №215/2770/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради відділу ведення державного реєстру виборців про визнання бездіяльності протипранвою та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради відділу ведення державного реєстру виборців про визнання бездіяльності протипранвою та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 20.05.2019 року адміністративну справу №215/2770/19 передано за підсудністю Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 року адміністративну справу №215/2770/19 передано судді С.В. Ніколайчук для розгляду.

Разом із позовною заявою, позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому просить:

- звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тяжким майновим станом, захистом соціальних прав.

В обгрунтування даного клопотання позивач зазначає, що в нього відсутній дохід, який би дозволяв сплатити судовий збір, на підтвердження цього позивачем надано довідку управління праці про доходи.

Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст.161 КАС УКраїни).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VІ).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).

За подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Згідно з статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Судом встановлено, що предметом позову є чотири вимоги немайнового характеру. Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 х 4 = 3073,60 грн.

Згідно з ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (п.1 ч.1 Закону України "Про судовий збір".

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ч.1 ст.8 Закону України Закон України “Про судовий збір”, де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі № К/800/18502/16, а саме: “Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, при визначенні майнового стану сторони, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування цієї обставини та ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

Вирішуючи питання можливості звільнення від сплати судового збору за подання даного позову до суду, суд виходить із того, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).

Надаючи оцінку наявним у справі доказам позивача про його доходи, а саме: довідці управління праці та соціального захисту населення від 02.05.2019 року №4048, суд вважає, що такі обставини підтверджують скрутний майновий стан позивача.

Враховуючи викладені норми та правову позицію Вищого адміністративного суду України, доводи позивача в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає за можливе звільнити від сплати судового збору позивача повністю, оскільки останній не надав усі допустимі докази в обгрунтування скрутного майнового стану.

Проте, судовий збір має компенсаційну функцію, яка полягає в забезпеченні часткової компенсації витрат держави на утримання судів, та є складовою доступу до правосуддя.

Тому, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі правового обгрунтування клопотання та задовольняє його частково: відстрочує сплату судового збору до ухвалення судового рішення у адміністративній справі 215/2770/19.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 133, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 3073,60 грн. за подання позовної заяви до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради відділу ведення державного реєстру виборців про визнання бездіяльності протипранвою та зобов`язання вчинити певні дії до ухвалення судового рішення у адміністративній справі 215/2770/19.

У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ніколайчук