Рішення № 8240213, 01.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10 Справа № 27/10/10

Суддя

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

До - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондовий центр”, м. Запоріжжя

про стягнення 7 820 грн. 95 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Хрипченко Ю.Ю., дов. № 01/1 від 11.01.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –01 березня 2010 року прийнято рішення та оголошено у судовому засіданні.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондовий центр”, м. Запоріжжя 7 820 грн. 95 коп., в тому числі: 6 917 грн. 30 коп. заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна № 1599/д від 30.09.2005 р., 211 грн. 92 коп. пені та 691 грн. 73 коп. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/10/10 та призначено судове засідання на 20.01.2010 р.

Ухвалою суду від 20.01.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.02.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду від 10.02.2010 р. строк вирішення спору продовжено, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК. Ухвалою суду від 10.02.2010 р. засідання суду призначено на 01.03.2010 р.

01.03.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/10/10.

01.10.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та третьої особи, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання, призначені на 20.01.2010 р.,10.02.2010 р. та 01.03.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву та інші витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка у судове засідання представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 30.09.2005р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (орендодавець) та ТОВ “Фондовий центр” (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького національного технічного університету № 1599/д.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудовані в перший поверх гуртожитку № 2 нежитлові приміщення (приміщення 2, 3, 4, 5, 6, 7) площею 66,33 кв.м., вбудовані в другий поверх гуртожитку № 2 нежитлові приміщення (приміщення 1, 2) площею 33,99 кв.м., загальною площею по внутрішньому обміру 100,32 кв.м. відповідно до плану першого, другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Гоголя, 70.

Орендоване Майно перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету.

Відповідно до п. 10.1 та договору про зміни № 2 від 10.09.07 р., термін дії договору продовжено до 25.09.08 р.

17.02.09 р. між сторонами укладено договір про розірвання договору оренди від 30.09.05 р. № 1599/д.

Відповідно до п. 2 договору про розірвання № 360/1599/д орендар зобов’язується сплатити орендну плату та пеню по договору до дати підписання акта прийому-передачі орендованого майна включно.

Відповідач своїх зобов’язань належним чином не виконав.

Відповідно до п. 3.2 договору оренди в редакції договору про зміни від 18.03.08 р. № 3, розмір орендної плати становить без ПДВ 2597 грн. 72 коп., який в подальшому підлягає індексації.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць –до Державного бюджету та 50 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.5 договору та договору про зміни № 3 від 18.03.08 р., сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 5.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 5.3 договору та договору про зміни № 3 від 18.03.08 р., орендар зобов’язується до 12 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, орендну плату у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору, в результаті чого заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем по договору оренди склала 6 917 грн. 30 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором».

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 691 грн. 73 коп. штрафу.

Відповідно до договору про зміни № 3 від 18.03.08 р., договір оренди доповнено п. 3.9, яким встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

На підставі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 691 грн. 73 коп. штрафу є обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 211 грн. 92 коп. пені.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем суду надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 211 грн. 92 коп. за період з 08.01.08 р. по 17.02.09 р.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він складений необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не надав доказів в обґрунтування нарахування пені та повного нормативно обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Стягненню підлягає пеня у розмірі 176 грн. 88 коп. за період з 11.12.08 р. по 17.02.09 р.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не сплатив заборгованість, доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондовий центр” (69002 м. Запоріжжя вул. Гоголя, 70, ЄДРПОУ 22133411, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету шляхом перерахування грошової суми на наступні реквізити: одержувач: Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, банк одержувача - Управління державного казначейства в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124; розрахунковий рахунок 31115093700003) 6917 (шість тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн. 30 коп. заборгованості з орендної плати, 176 (сто сімдесят шість) грн. 88 коп. пені, 691 (шістсот дев’яносто одна) грн. 73 коп. штрафу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондовий центр” (69002 м. Запоріжжя вул. Гоголя, 70, ЄДРПОУ 22133411, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 101 (сто одна) грн. 54 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондовий центр” (69002 м. Запоріжжя вул. Гоголя, 70, ЄДРПОУ 22133411, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 234 (двісті тридцять чотири) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 02.03.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.