Рішення № 82402052, 03.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 160/1348/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), про:

- визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч.7 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до загального трудового стажу, а також стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи з 21.07.1981 р. по 31.12.1981 р. на посаді тракториста-машиніста колгоспу "Победа" Покровського району, та з 01.03.2000 р. по 30.11.2000 року - на посаді тракториста-машиніста ТОВ Агрофірма "Вікторія" Покровського району, та призначити пільгову пенсію відповідно до п. "в" ч.7 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із дати звернення з відповідною заявою до Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих пільговий характер роботи, а саме не підтверджено стаж роботи на посаді тракториста-машиніста за період з 21.07.1981 року по 31.12.1981 року, та період роботи в агрофірма «Вікторія» в період з 01.03.2000 року по 30.11.2000 року. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Відповідач повинен був, на думку позивача, прийняти його трудову книжку та уточнюючі довідки, відповідно до яких трудовий стаж на посаді тракториста-машиніста є достатнім для призначення пільгової пенсії.

Представником відповідача 15.03.2019 року надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що в довідці Покровської селищної ради від 27.02.2018 року №А-29-18 зазначено, що у документах архівного фонду ТОВ Агрофірма «Побєда» у книгах обліку розрахунків з оплати колгоспників колгоспу «Побєда» ОСОБА_1 значиться в тракторній бригаді. В трудовій книжці позивача відсутній запис про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянином України.

11.04.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

13.08.2018 року ГУ ПФУ у Дніпропетровській області надано лист №565/03-24, яким відмовлено у призначенні пенсії.

В листі зазначено, що згідно наданих позивачем документів його страховий стаж складає 39 років 1 місяць і 27 днів. Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах у ГУ ПФУ у Дніпропетровській області підтверджено стаж роботи на посаді тракториста за період з 01.01.1982 року по 28.02.2000 року, який складає 19 років 8 місяців 8 днів. Не підтверджено стаж роботи на посаді тракториста за період з 21.07.1981 року по 31.12.1981 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача № НОМЕР_2 від 19.04.1982 року, відомо, що:

- з 01.05.1981 року позивач був прийнятий в члени колгоспу «Побєда» трактористом відділу №6;

- 29.02.2000 року вийшов з членів КСП «Побєда» та звільнився з роботи за ст. 38 КЗпП України;

- 01.03.2000 року прийнятий на роботу по спеціальності трактористом-машиністом відділу №6;

- 11.12.2000 року звільнився за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- 11.12.2000 року прийнятий трактористом-машиністом тракторного відділення №5 с/п «Побєда»;

- 20.06.2002 року звільнився за ст. 36 КЗпП України.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізиних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Побєда» припинено у зв`язку з визнання його банкрутом.

На підтвердження стажу роботи, позивачем було додано архівну довідку Покровського району Дніпропетровської області від 09.01.2018 року №А-28-17, в якій підтверджено, що у документах архівного фонду ТОВ «Агрофірма «Побєда» у книгах обліку розрахунків з оплати праці колгоспників колгоспу «Побєда» значиться з 1981 року по лютий 1995 року тракторист відділення №2, з березня 1995 року по 2000 рік тракторист-машиніст відділення №6 ОСОБА_1 із зазначенням заробітної плати позивача.

Також, позивачем надані довідки ТОВ «Вікторія», яке утворилось на базі КСП «Побєда» після реструктуризації колгоспу, з яких відомо, що позивач з 01.05.1981 року по 29.02.2000 року та з 01.03.2000 року по 11.12.2000 року дійсно працював на посаді тракториста-машиніста і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного календарного року в тваринництві або польового періоду в рослинництві. В довідках зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд, також, звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного стажу його роботи у ТОВ «Агрофірма Побєда» та ТОВ «Агрофірма Вікторія», оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці.

Щодо позовної вимоги про зобов`зання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, то суд зазначає, що не наділений відповідними поноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем не проводився розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов`зання призначити пенсію за віком, проте вважає за потрібне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області розглянути заяву позивача, подану 11.04.2018 року для призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 512,27 грн.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч.7 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу, а також стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи з 21.07.1981 р. по 31.12.1981 р. на посаді тракториста-машиніста колгоспу "Победа" Покровського району.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу, а також стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи з 01.03.2000 р. по 30.11.2000 року - на посаді тракториста-машиніста ТОВ Агрофірма "Вікторія" Покровського району.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 11.04.2018 року з урахування правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 512 грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона