Ухвала суду № 82402034, 11.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 червня 2019 року Справа 160/5216/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 61-Л від 18.10.2018, в частині анулювання ліцензії ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА»;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання ліцензії ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим, недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, суд зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА» не надано доказів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб`єктності позивача та доказів реєстрації відповідної юридичної особи.

Судом встановлено, що подана до суду позовна заява ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПРАЙД-АВТОМАТИКА» підписана адвокатом Андруха Віталієм Васильовичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію ордеру серії ДП №1957 від 14.03.2019 року.

Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Положеннями статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інформація про адвокатів, які набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 811/1507/18, суд дійшов висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

Представником позивача надано суду копію ордеру на підтвердження його права здійснювати представництво позивача в суді, однак, суд не приймає останній до уваги, оскільки таким доказом є оригінал ордеру.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, подання адвокатом адміністративного позову є професійним правом адвоката, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання адміністративного позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису адміністративного позову є виключним правом позивача, яке повинно надаватись представнику шляхом окремого визначення даної дії у договорі.

В порушення зазначених норм чинного законодавства до матеріалів адміністративного позову не доданий договір про надання юридичних послуг, який містить в собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені саме адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення зазначених вимог, позивачем не надано до суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 49, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб`єктності позивача та реєстрації відповідної юридичної особи, надання до суду оригіналу Ордеру серії ДП № 1957 від 14.03.2019 року та належним чином засвідченої копії договору про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.

Суддя В.В. Кальник