Рішення № 8240099, 24.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.10 Справа № 27/265/09

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Холод –Маркет”, м. Запоріжжя

До - Приватного підприємства “Партнер-94”, м. Запоріжжя

про стягнення 6 007 грн. 50 коп. Керуючись

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Дзюба О.М., дов. б/н від 01.09.09 р., Ємельянова О.О., дов. б/н від 01.09.09 р.

Від відповідача: не з’явився

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 24.02.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Холод –Маркет”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Партнер-94”, м. Запоріжжя 6 007 грн. 50 коп. суми попередньої оплати за поставку програмного забезпечення.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі № 27/265/09 та призначено судове засідання.

Сутність спору викладена в ухвалах суду від 02.09.2009 р., 30.09.2009 р, 07.10.2009 р., 02.12.2009 р., 14.12.2009 р., 28.12.2009 р., 27.01.2010 р.

24.02.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/265/09.

24.02.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, надіслану на адресу суду 15.01.2010 р.

Просить суд: стягнути з відповідача 7 434 грн. 87 коп., в тому числі 6 007 грн. 50 коп. суми попередньої оплати за поставку програмного забезпечення за договором № 102 від 16.07.2008 р., 1 180 грн. 98 коп. втрат від інфляції та 246 грн. 39 коп. –три відсотка річних.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 27.01.2010 р. та 24.02.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 16.07.08 р. між ТОВ “Холод –Маркет” (замовник) та ПП “Партнер-94” (виконавець) укладено договір на поставку програмного забезпечення «Бізнес Веб-Сайт»№ 102.

          Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання з поставки програмного забезпечення «Бізнес Веб-Сайт»замовнику продукт), у строки та на умовах , зазначених у відповідних додатках до даного договору.

Згідно з п. 2.1.2 договору, виконавець здійснює поставку продукту замовнику на протязі 15 днів з моменту оплати, відповідно до п. 3.4 договору.

Відповідно до п. 2.2.2, замовник зобов’язується не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання сторонами договору передати виконавцю необхідні елементи фірмового стилю, комплект зображень (фотографій) та тексти, необхідні для наповнення веб-сайта та своєчасно надавати виконавцю узгоджені оригінал-макети (п. 2.2.3 договору).

Документи, необхідні відповідачу для виконання своїх зобов’язань по договору, були надані йому своєчасно у встановлені договором строки, що підтверджується електронними листами з вкладеннями: лист від 24.06.08 р. (опис необхідних функцій сайту –модулей, опис мети створення сайту, структури розділів сайту, адреси вподобаних сайтів конкурентів для прикладу, побажання до дизайну, функціональні можливості сайту); лист від 11.07.2008р. (реквізити організації для договору); лист від 15.07.2008р. (коригування до запропонованого тексту договору, логотип компанії, структури розділів сайту); лист від 18.07.2008р. (приклади вподобаних сайтів конкурентів з описом того, що необхідно реалізувати в сайті що розробляється); лист від 21.07.2008р. (адреси поштових скриньок для відкриття, фотографії для використання у дизайні та ілюстрації сайту); лист від 23.07.2008р. (блок-схема сайту - візуальне розташування логотипу, закладок, фотографій, тексту та іншої інформації на сайті).

Відповідно до п. 3.4 договору, замовник оплачує 100 % вартості продукту, зазначеній у додатку до договору не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання даного договору та додатку.

Згідно з п. 4.1.2 договору за результатами прийомки продукту складається акт здачі-прийомки продукції.

Відповідно до додатку № 1 від 16.07.08 р. до договору загальна сума поставки програмного забезпечення складає 6007 грн. 50 коп., в тому числі 1001 грн. 25 коп.-20% ПДВ.

Згідно з п. 7.1, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов’язань по даному договору.

Позивач виконав свої зобов’язання по договору № 102 у повному обсязі, здійснивши оплату по договору 16.07.08 р. у сумі 6007 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 237.

Відповідач до теперішнього часу не виконав умови договору та не здійснив поставку продукту, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 6 007 грн. 50 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача виразились у передачі продукту позивачу, а обов’язки позивача заключаються в оплаті цього продукту.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

27.08.2008 р. позивач надіслав на адресу суду претензію з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 6007 грн. 50 коп.

Претензія № 2708/1 була вручена повноважному представнику відповідача Пастуховій І.А., про що свідчить її підпис на претензії.

Претензія № 2708/1 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв’язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме: не здійснення поставки продукту, на підставі договору № 102 від 16.07.08 р., заборгованість ПП “Партнер-94” склала 6 007 грн. 50 коп.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 1180 грн. 98 коп. втрат від інфляції та 246 грн. 39 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога про стягнення з відповідача 1180 грн. 98 коп. втрат від інфляції та 246 грн. 39 коп. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ТОВ “Холод –Маркет” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Суд задовольняє позов.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Партнер-94” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39-б/59, код ЄДРПОУ 22129384, р/р 26003010000614 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Холод –Маркет” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, оф. 62, код ЄДРПОУ 35064513, р/р 2600003330126 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 6 007 (шість тисяч сім) грн. 50 коп. основного боргу, 1 180 (одну тисячу сто вісімдесят) грн. 98 коп. втрат від інфляції, 246 (двісті сорок шість) грн. 39 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 25.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.