Рішення № 8240050, 24.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.10 Справа № 17/313/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Мясна традиція”,

юридична адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 17;

фактична адреса: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 154

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69006, АДРЕСА_1

про стягнення 35 746,23 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Полєв В.О., довіреність від 01.02.10 № 1/02

Шажко І.В., довіреність від 01.02.10 № 2/02

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 30.10.09 б/н

СУТЬ СПОРУ:

07.10.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Мясна традиція” (надалі ТОВ “Мясна традиція”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача 35 746,23 грн., з яких: 35 731,55 грн. основного боргу за отриманий товар згідно накладних та 14,68 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 07.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/313/09, судове засідання призначено на 03.11.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 03.11.09 у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено на 07.12.09.

Ухвалою від 07.12.09 у звязку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів розгляд справи відкладено на 23.12.09.

Ухвалою від 23.12.09 строк вирішення спору за клопотанням представників сторін на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України судом продовжено, розгляд справи відкладено на 27.01.10.

Ухвалою від 27.01.10 розгляд справи відкладено на 24.02.10.

В засіданні суду 24.02.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на видаткові накладні, згідно яких відповідачу у період з 26.09.08 по 03.10.08 поставлено товару на суму 35 731,55 грн. У звязку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобовязання щодо оплати товару позивачем було направлено вимога, яка останнім залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене позивач просить суд на підставі ст. ст. 530, 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 35 731,55 грн. основного боргу та 14,68 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що накладні, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не містять обовязкових реквізитів, встановлених чинним законодавством, та не підтверджують факт здійснення господарської операції. Відсутність обовязкових реквізитів на первинних документах позбавляє такі документи юридичної сили та доказовості. Крім того, вважає, що позивачем не надані довіреності осіб, які отримували товарно-матеріальні цінності, що є порушенням п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99. Також звернув увагу суду на те, що загальна сума з ПДВ, що зазначена в наданих позивачем накладних, не співпадає з сумами товарів, перелічених в цих документах. На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на видаткові накладні від 26.09.08 № 332189 на суму 7 584,25 грн., від 29.09.08 № 333819 на суму 7669,53 грн., від 30.09.08 № 335481 на суму 7 038,80 грн., від 02.10.08 № 337842 на суму 6 410,99 грн., від 03.10.08 № 339035 на суму 7027,98 грн., відповідно до яких відповідачу передано товар на суму 35 731,55 грн. (копії містяться у матеріалах справи). Факт отримання товару ФОП ОСОБА_1 підтверджується вказаними видатковими накладними, на яких міститься підпис і печатка відповідача.

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обовязковість письмової форми договору поставки.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у поставці товару, а обовязки відповідача - в оплаті отриманого товару.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковими накладними від 26.09.08 № 332189, від 29.09.08 № 333819, від 30.09.08 № 335481, від 02.10.08 № 337842, від 03.10.08 № 339035 відповідачу передано товар на загальну суму 35 731,55 грн.

Про прийняття ФОП ОСОБА_1 запропонованих умов купівлі - продажу свідчать самі видаткові накладні та підпис і печатка відповідача на цих накладних, що підтверджує факт отримання товару.

Виходячи з цього, у відповідача виник обовязок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.06.09 на адресу відповідача була надіслана вимога від 04.06.09 про сплату боргу за отриманий в період з 26.09.08 по 03.10.08 товар на суму 35 731,55 грн. Факт відправлення вимоги підтверджується фіскальним чеком від 05.06.09 № 6677. Відповідач зазначену вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 35 731,55 грн.

Відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобовязань, внаслідок чого суд знаходить позовні вимоги про стягнення 35 731,55 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір 3% річних за період з 17.07.09 по 22.07.09 становить 14,68 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Твердження відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Видатковими накладними, які надані позивачем в обґрунтування поставки відповідачу товару, підтверджено факт проведення сторонами господарської операції. Так, спірні видаткові накладні містять назву підприємств, від імені яких складений документ (відправник вантажу - ТОВ “Мясна традиція” та кому відправляється товар - ПП ОСОБА_1.), назву документа, дату складання накладної, асортимент продукції, його ціну, вагу. Також, видаткові накладні підписані уповноваженими особами підписи яких засвідчені печатками сторін, а саме: ТОВ “Мясна традиція” та підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1).

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надані довіреності осіб, що отримали товарно - матеріальні цінності, оскільки ФОП ОСОБА_1 особисто отримав товар за спірними накладними, про що свідчить його підпис та печатка підприємця ОСОБА_1, що підтверджує правомочність особи, яка такий документ підписала. Суд звертає увагу, що підпис на видаткових накладних аналогічний підпису, який міститься на документах, які надані суду, зокрема, на відзиві від 04.12.09 на позовну заяву, клопотанні від 30.10.09 та копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2, які підписані особисто ОСОБА_1

До того ж, відповідач не оспорював факт отримання ним товару, поставленого згідно вказаних накладних.

Стосовно розрахунку позовних вимог, а саме щодо достовірності наведених у видаткових накладних сум вартості товару, то позивачем документально підтверджено обґрунтованість та правомірність усіх даних, зазначених у накладних (детальних розрахунок по кожній видатковій накладній міститься в матеріалах справи).

Щодо заперечення відповідача стосовно неотримання вимоги про сплату боргу за товар слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем подано копію цієї вимоги, а також підтвердження відправлення вимоги відповідачу. Так, відповідно до фіскального чеку від 05.06.09, було відправлено рекомендований лист на відділення поштового звязку № 69006 у м. Запоріжжя. Отже, позивачем підтверджуємо належне відправлення вимоги про сплату боргу на адресу відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними на загальну суму 35 731,55 грн., внаслідок чого у відповідача виник обовязок оплатити отриманий ним товар.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 357,46 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мясна традиція” (юридична адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 17; фактична адреса: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 154, код ЄДРПОУ 34918897, п/р 2600830340501 в АБ “Кредит-Дніпро”, МФО 305653) - 35 731 (тридцять пять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 55 коп. основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 68 коп. - 3% річних, 357 (триста пятдесят сім) грн. 46 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун