Рішення № 82399542, 13.06.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/887/19

Провадження № 2/273/301/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області, комунального підприємства "Водоканал"Полісся" Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним,

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , в якому просить ухвалити рішення , яким визнати частково недійсним та частково скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане 24 квітня 1996 року Бюро приватизації ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» в частині посвідчення права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/ 4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи вимоги позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він , починаючи з 01.08.1995 року по даний час проходить військову службу в Збройних силах України.

Під час проходження військової служби він перебував на квартирному обліку в Житомирському гарнізоні при Житомирському зональному відділі Військової служби правопорядку, складом сім`ї із чотирьох осіб: він, його дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , 2005 року народження та дочка ОСОБА_5 , 2013 року народження, в загальній черзі з 26.08.2004 року та в першочерговій черзі, як учасник бойових дій, з 01.12.2015 року.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах , у межах норм і відповідно до вимог , встановлених ЖК України , іншими законами , в порядку визначеному КМ України . Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягому усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано права на безоплатну приватизацію житла.

У березні 2019 року , у відповідності до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він почав збирати відповідні документи на виплату йому грошової компенсації для отримання жилого приміщення та дізнався, що 24 квітня 1996 року його батько ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватизував квартиру АДРЕСА_1 . Згідно вказаних обставин він є співвласником вказаної квартини в 1/ 4 її частині. Про такі дії його батька на той час він не знав, будь-якої згоди на приватизацію квартири батькам не надавав, оскільки на момент приватизації квартири він не проживав спільно з батьками, так як в період з 1995 року по 1999 рік перебував на навчанні в Одеському інституті Сухопутних військ.

Позивач посилається на те, що набуття права власності на вказану квартиру суперечить його правам та законним інтересам на отримання у власність житла по місцю проходження військової служби , його позбавили права на вільний вибір способу задоволення своїх потреб у житлі. Тому він вважає, що умови приватизації зазначеної квартири необхідно змінити, скасувавши її в частині передачі йому у приватну спільну часткову власність 1/4 частки квартири.

Свідоцтво про право власності на житло видане Бюро приватизації ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору», яке на даний час ліквідоване. Архіви не збереглися . Балансоутримувачем будинку № 8 по вулиці Лермонтова в смт. Першотравенськ на теперішній час є Першотравенська селищна рада Баранівського району Житомирської області . Будинок переданий в оперативне управління КП «Водоканал`Полісся».

Таким чином, позивач вважає, що приватизація житла була проведена з порушенням Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, подала до суду заяву про визнання позову.

Представники відповідачів Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області та комунального підприємства "Володакал "Полісся" в судове засідання не з`явились , про час та місце розгляду справи вони повідомлені належно , що підтверджується поштовими повідомленнями . До суду надійшла заяви від представників відповідачів про визнання позову.

При таких обставинах фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Оскільки всі відповідачі позов визнали, про що подали письмові заяви , що не протирічить вимогам закону, не порушує права та законні інтереси інших осіб , тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, суд постановляє рішення у підготочому судовому засіданні , що відповідає вимогам ч. 3 ст. 200 ЦПК України .

Так, судом встановлено, що згідно розпорядження бюро приватизації ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» від 24 квітня 1996 року № 35, передано на праві приватної спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 – ОСОБА_6 та членам його сім`ї – ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . На підставі вказаного розпорядження видано свідоцтво про право власності на житло (а.с.22).

З довідки №224 від 28.01.2019 року, виданої ВЧ А0281, вбачається, що позивач з дружиною ОСОБА_3 , сином ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_2 з 01.07.2011 року ( а.с. 13) .

З 26.08.2004 року позивач ОСОБА_1 та його сім`я перебувають на квартирному обліку в Житомирському гарнізоні при ЖЗВ ВСП в загальній черзі, а також на першочергове отримання жилого приміщення як учасник бойових дій з 01.12.2015 року , що підтверджується довідкою №551 від 05.02.2019 року виданою квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомира ( а.с. 15).

В позовній заяві позивач стверджує, що письмової згоди на отримання йому у спільну сумісну власність квартири не давав. Станом на 24.04.1996 року позивач був повнолітнім і мав особисто подавати заяву на приватизацію житла.

З довідки №22 від 30.01.2019 року, виданої Житомирським зональним відділом Військової служби правопорядку, вбачається, що майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Житомирському зональному відділі Військової служби правопорядку (а.с.14)

Відповідно до довідки за №01/13 від 02.04.2019 року , виданої ПАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» , бюро приватизації Першотравенського заводу ліквідовано, архіви не збереглися (а.с.26)

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Першотравенськ Баранівського району Житомирської області (а.с.20) . Мати позивача – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 там же, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.21). Родинні відносини померлих із позивачем підтверджуються копією свідоцтва про народження останнього ( а.с. 7) .

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (станом на час виникнення спірних правовідносин) до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Статтею 64 Житлового кодексу України передбачено, що до членів сім`ї наймача належить дружина, чоловік наймача, їх діти і батьки, якщо вони постійно проживають разом з наймачем ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону та п. 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року за № 56, передача квартир у власність здійснюється лише з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

Аналіз вказаних вище норм вказує на те, що право на приватизацію житла та згоду на приватизацію квартири іншими членами сім`ї повинна давати кожна особа, яка проживає або має право на проживання у цій квартирі.

В позовній заяві позивач стверджує, що безпідставне, тобто, всупереч вимогам чинного на той час законодавства, набуття ним у власність частки квартири АДРЕСА_1 , суперечить його правам та інтересам на отримання у власність житла по місцю проходження служби. Він відповідної згоди не надавав, із батьками на той час не проживав фактично, так як навчався ( а.с. 8-10)

Будь-яких доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин в матеріалах справи не міститься, відповідачі позовні вимоги визнали повність, як зазначено вище.

Таким чином, суд вважає, що розпорядження Бюро приватизації ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» № 35 від 24.04.1996 року в частині передачі ОСОБА_1 в спільну часткову власність з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 було ухвалено з порушенням ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прав позивача, тому слід визнати частково недійсним і скасувати частково видане на підставі цього розпорядження свідоцтво про право власності на житло від 24 квітня 1996 року в частині , що стосується позивача ОСОБА_1 .

Згідно п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 17,81,83,89, 141,142, 200, 206, 247, 258-259, 263 -268

ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ЖК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним та частково скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане 24 квітня 1996 року Бюро приватизації ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» в частині посвідчення права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/ 4 частку квартири АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи , якому рішення суду не було вручено у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного

Суддя: О.П.Михалюк