Рішення № 8239910, 15.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.10 Справа № 27/407/09

Суддя

За позовом: Комунального підприємства “Житлосервіс-авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача 1: Військової частини А 3840 Міністерства оборони України, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача 2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно оперативного командування Міністерства оборони України, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, м. Київ

про стягнення 152 616 грн. 20 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Сильченко В.Д., дов. № 13 від 11.01.2010 р.;

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: Селівоненко С.Ю., дов. № 1609 від 27.07.2009 р.

Від третьої особи: не з’явився

Комунальне підприємство “Житлосервіс-авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах Запорізької міської ради, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідачів: 1. Військової частини А 3840 Міністерства оборони України, м. Мелітополь Запорізької області та до відповідача 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно оперативного командування Міністерства оборони України, м. Запоріжжя про стягнення 152 616 грн. 20 коп., в тому числі 143 456 грн. 72 коп. заборгованості за договором № 19 від 01.01.2008 р. та 9 159 грн. 72 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/407/09 та призначено судове засідання на 23.12.2009 р.

У засіданні суду 23.12.2009 р., у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду спору, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 19.01.2010 р.

Ухвалою суду від 19.01.2010 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 15.02.2010 р.

15.02.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/407/09.

15.02.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача 2 заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 15.02.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, надої у судовому засіданні, відкритому 19.01.2010 р. Просить суд: стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 у справі - 143 441 грн. 65 коп. заборгованість за послуги надані за договором № 19 від 01.01.2008 р. та 9 159 грн. 48 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Представник відповідача 1 у судове засідання, відкрите 15.02.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні, відкритому 15.02.2010 р. надав письмову заяву, в якій зменшені позовні вимоги визнав та просить суд зменшити розмір пені, у зв’язку з тим, що відповідачі по справі є бюджетними установами, розпорядником бюджетних коштів третього ступеня та фінансується за рахунок державного бюджету України, бюджет на 2010 рік взагалі на теперішній час не прийнято.

Представник третьої у судове засідання, відкрите 15.02.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2008 р. між КП “Житлосервіс-авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області (виконавець), Військовою частиною А 3840 Міністерства оборони України (абонент) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя Південно оперативного командування Міністерства оборони України (платник) укладено договір про надання послуг з постачання води і водовідведення № 19.

Відповідно до умов п. 1.1 договору абонент зобов’язується приймати воду та скидати стоки у кількості та з якістю, передбаченими договором.

Згідно з п. 1.2 договору виконавець приймає на себе зобов’язання про відпуск питної води, прийняття та очищення стічних вод, згідно розрахунку нормованої потреби водопостачання згідно СНІП 2.04.01-85.

Відповідно до п. 2.1 договору визначення кількості води, що відпускається, проводиться приладами обліку або по нормах згідно СНІП у розмірі встановленого ліміту з щомісячним розбиттям.

Згідно з п. 4.1 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Надані КП “Житлосервіс-авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області послуги оплачуються Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя Південно оперативного командування Міністерства оборони України у порядку і розмірах, визначених даним договором, у термін 10 днів з дня пред’явлення рахунку до сплати.

Відповідно дол. п. 4.4 договору, плата за послуги вноситься платником на розрахунковий рахунок виконавця.

Тарифи на послуги встановлені рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 215/3 від 26.10.06 р., а їх загальна вартість була обумовлена розділом 3 договору № 19.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 12.03.09 р. № 57 тарифи на послуги були змінені та становлять: з централізованого постачання холодної води –5,76 грн. м.3; з водовідведення –6,12 грн. за м.3.

01.04.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 59 до договору № 19, відповідно до якої п. 2.1. договору викладено у наступній редакції: виконавець виконує подачу питної води та приймання стічних вод абоненту в межах бюджетних асигнувань, встановлених розпорядником бюджетних коштів, на основі затвердженого бюджетом розпису у 2009 р.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу 1 послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт, рахунками за 2008-2009 р.р. та актами звірки.

В порушення умов договору відповідач частково здійснив оплату за надані послуги з постачання води і водовідведення у листопаді 2009 р. у розмірі 14428 грн. 54 коп., у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 143 441 грн. 65 коп., (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08 р., розрахунки за спожиту питну воду і водовідведення здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

          Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець)зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Листами-попередженнями від 20.10.08 р., 10.10.08 р., 02.09.09 р., 16.04.09 р., 02.11.09 р., 17.11.09 р. позивач звертався до відповідача 1 з вимогою сплатити заборгованості за за надані комунальні послуги.

Дані листи-попередження залишилася без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу. Таким чином, вимога позивача про стягнення суми 143 441 грн. 65 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 159 грн. 48 коп. пені за порушення термінів розрахунків.

Відповідно до п. 4.5 договору, за несвоєчасне внесення плати за послуги з платника стягується пеня у розмірі, встановленому законом, але не менше 1 % від суми боргу за кжен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 159 грн. 48 коп. пені.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з об’єктивної оцінки обставин справи, заяви відповідача про зменшення розміру суми пені, непомірно великого розміру штрафних санкцій, наслідків порушення господарського зобов’язання та самого господарського зобов’язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку ст. 83 ГПК України та позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшивши суму пені до 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 15.02.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33,44,49, 82, п. 3 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 3840 Міністерства оборони України (72307, Запорізька область, м. Мелітополь, в/ч А3840, код ЄДРПОУ 22990428, п/р 35217007000433, ГУДКУ в запорізькій області, МФО 813015) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно оперативного командування Міністерства оборони України (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, буд. 4, код ЄДРПОУ 07809992, п/р 35217001002835, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Комунального підприємства “Житлосервіс-авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72307, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гвардійська, буд. 38, код ЄДРПОУ 31802290, п/р 26009139044 в Райффайзенбанк Аваль, м. Київ, МФО 38805) 143 441 (сто сорок три тисячі чотириста сорок одну) грн. 65 коп. заборгованості, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. пені, 1 526 (одна тисяч п’ятсот двадцять шість) грн. 16 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 18.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Згідно з оригіналом:

Помічник судді О.М. Бєляєва