Рішення № 8239898, 16.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10 Справа № 27/15/10

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька обласна стоматологічна поліклініка”, м. Запоріжжя

про стягнення 17 134 грн. 96 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Вознюк А.Л., дов. № 21 від 04.01.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України - 16 лютого 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька обласна стоматологічна поліклініка”, м. Запоріжжя 17 134 грн. 96 коп., в тому числі 15 048 грн. 97 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором № 1704 від 01.07.2006 р., 537 грн. 97 коп. втрати від інфляції, 209 грн. 71 коп. –три відсотка річних та 1 338 грн. 38 коп. –пені за неналежне виконання умов договору .

Ухвалою господарського суду від 21.12.2010 р. порушено провадження у справі № 27/15/10 та призначено судове засідання на 25.01.2010 р.

Ухвалою суду від 25.01.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача. Судове засідання призначено на 16.02.2010 р.

16.02.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/15/10.

16.02.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 25.01.2010 р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми пені, надану у судовому засіданні, відкритому 25.01.2010 р. У зв’язку з допущеною арифметичною помилкою при нарахуванні пені за порушення грошових зобов’язань за договором № 1704, просить стягнути з відповідача 1 117 грн. 07 коп. пені.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 25.01.2010 р. та 16.02.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 01.07.06 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя та ТОВ “Запорізька обласна стоматологічна поліклініка” укладений договір № 1704 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.2 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району взяв на себе зобов’язання постачати теплову енергію в гарячій воді відповідачу в необхідних йому обсягах, а ТОВ “Запорізька обласна стоматологічна поліклініка” взяло на себе обов’язок оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно зі п. 6.6 договору, споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Концерном «Міські теплові мережі»були виконані всі умови договору.

Теплова енергія постачалась Концерном «Міські теплові мережі»на адресу відповідача кожного місяця, починаючи з березня 2009 року по квітень 2009 року, з червня 2009 року по жовтень 2009 року, відповідно до умов договору, а саме: 2009 рік: березень - на суму 6778,10 грн., квітень - на суму 1862,28 грн., червень - на суму 1362,84 грн., липень - на суму 1367,33 грн., серпень - на суму 1454,84 грн., вересень - на суму 1502,23 грн., жовтень на суму 1730,16 грн. На загальну суму 15 048 грн. 97 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача по договору № 1704 від 01.07.2006 року складає 15 048 грн. 97 коп.

Поставка теплової енергії підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії від 31.03.09 р., 30.04.09 р., 30.06.09 р., 31.07.09 р., 31.08.09 р., 30.09.09 р., 31.10.09 р.

Відповідно до п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладу. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію за період з березня 2009 р. по жовтень 2009 р. складає 15 048 грн. 97 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 209 грн. 71 коп. 3 % річних, 537 грн. 97 коп. суму інфляційних втрат.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимога про стягнення 209 грн. 71 коп. 3 % річних та 537 грн. 97 коп. суму інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1298 грн. 98 коп. пені за порушення грошових зобов’язань за договором № 1704 від 01.07.06 р. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру суми пені).

Відповідно до підпункту 7.2.3 п. 7.2 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5 % від належної сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пеня нараховується з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п.6.6 договору.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За недотримання термінів оплати за договором пеня складає 1 298 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька обласна стоматологічна поліклініка” (69006 м. Запоріжжя вул. Леонова, 5, ЄДРПОУ 34317777, р/р 26003300004669 АКБ «Форум»МФО 313913) на користь Концерну «»Міські теплові мережі»в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458 р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя МФО 313849) 15 048 (п'ятнадцять тисяч сорок вісім) грн. 97 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 209 (двісті дев’ять) грн. 71 коп. 3 % річних, 537 (п’ятсот тридцять сім) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1298 (одна тисяча двісті дев’яносто вісім) грн. 98 коп. пені, 160 (сто шістдесят) грн. 18 коп. державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 16.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова