
2/754/3593/19
Справа № 735/525/15
У Х В А Л А
Іменем України
06 червня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Гайворонського В.М.,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» у травні 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором кредиту і забезпечення №15/2008USD від 17.01.2008 у розмірі 130030,38 дол.США та 45204,45 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 16.11.2016 у задоволенні вищевказаного позову ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22.02.2017 дане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 вищевказані рішення Деснянського районного суду м.Києва та ухвала Апеляційного суду м.Києва були скасовані, та відповідно дану справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018 дана судова справа була передана на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
Ухвалою судді від 07.12.2018 року було прийнято вищевказану цивільну справу до провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Представник позивача у підготовчі засідання на виклики суду не з`являється, згідно повідомлень які містяться в матеріалах справи про вручення поштового відправлення, представник про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки в підготовче засідання, зокрема яке відбулось 06.06.2019 не повідомив.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції, уповноважена особа банку повідомлена судом про розгляд справи 24.04.2019, що свідчить про те, що судом було здійснено виклик завчасно.
Судом встановлено, що представник Банку не виконує процесуальні обов`язки, будучи завчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи не з`являється в судове засідання без поважних на те причин.
В судове засідання сторони по справі не з`явились.
Від сторони відповідача - Адвоката Сєрокурова, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю адвоката в кримінальному провадження.
Від сторони позивача клопотань не надходило.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи свідчить про те, що судову повістку з датою судового засідання, що було призначене на 06.06.2019 року уповноваженою особою Банку отримано 26.04.2019 року, що на думку суду свідчить про те, що представник Банку був завчасно повідомлений про розгляд справи.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає за необхідне наголосити на тому, що справа перебуває в провадженні даного складу суду досить тривалий час, а саме: з грудня 2018 року, сторона відповідача заперечує викладені позивачем позовні вимоги у повному обсязі, а представником Банку не надано по справі жодних пояснень.
У відповідності до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження.Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № Я (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
На думку суду, дії представника позивача, а саме - його неявки в судові засідання, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки представник Банку не виконує процесуальні обов`язки, будучи завчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи не з`являється в судове засідання без поважних на те причин, у зв`язку з чим суттєво затягує розгляд справи, яка перебуває в провадженні суду досить тривалий час, суд вважає за необхідне застосувати до позивача ПАТ «КБ «Експобанк» захід процесуального примусу у вигляді попередження.
Згідно з п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи для виклику представника ПАТ «КБ «Експобанк», визнавши його явку в судове засідання обов`язковою.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 43, 44, 143, 144, 214 ЦПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Визнати явку представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» в судові засідання по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- обов`язковою.
Застосувати до позивача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» захід процесуального примусу у вигляді попередження.
Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні для виклику сторін у справі на 12.00 годину 06 серпня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 82398735, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 06.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 735/525/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: