Рішення № 8239752, 12.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.10 Справа № 5/18/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176)

про стягнення 10 206, 85 грн.

                    Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –Вознюк А.Л., довіреність № 21 від 04.01.2010

Від відповідача –Не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.12.2009 Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” заборгованість за спожиту теплову енергію за період серпень 2008 –серпень 2009 у розмірі 10206, 85 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 порушено провадження у справі № 5/18/10, розгляд якої призначено на 18.01.2010. Розгляд справи відкладався до 12.02.2010. За згодою представника позивача у судовому засіданні 12.02.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, пояснив, що 01.10.2002 між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 438, за умовами якого Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району зобов’язався постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Позивачем були виконані взяті зобов’язання, теплова енергія постачалась відповідачу кожного місяця, починаючи з серпня 2008 року по серпень 2009 року на суму 10 206, 85 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконує свої зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії, у зв’язку з цим, станом на 12.02.2010, утворилась заборгованість у сумі 10 206, 85 грн. В обґрунтування позову посилається на договір № 438 від 01.10.2002, ст. ст. 526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 12.02.2010 вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 та від 18.01.2010 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 438 (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями).

Пунктом 1.1. розділу 1 договору визначено, що при виконанні цього договору сторони керуються “Правилами користування тепловою енергією”, “Правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії”, “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України” і діючим законодавством України.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору за цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Згідно п. 5.1. розділу 5 договору облік споживання теплової енергії проводиться за розрахунковим способом.

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема

визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Відповідно до п.п. 6.3., 6.4., 6.5., 6.6. розділу 6 вказаного договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації (п. 6.3.).

Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами (п. 6.4.).

Розрахунок кількості теплової енеоргії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку, з урахуванням втрат, або розрахунковим способом –при відсутності приладів обліку (п. 6.5.).

Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату (п. 6.6.).

Відповідно до пп. 6.7., 6.8. розділу 6 договору сторони щоквартально, з ініціативи Енергопостачальної організації, проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості (п. 6.7.).

Енергопостачальна організація має право індексувати суму заборгованості споживача за весь час несплати теплової енергії згідно з офіційним рівнем інфляції та чинним законодавством України (п. 6.8.).

Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленніського району до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” постачалась кожного місяця, починаючи з серпня 2008 по серпень 2009 на загальну суму 10 206, 85 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2008, від 30.09.2008, від 31.10.2008, від 30.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009 та від 31.08.2009.

          Відповідачем заборгованість у сумі 10 206, 85 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була. Доказів зворотного суду не надано.

З метою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” суми заборгованості у примусовому порядку, Концерн “міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся із позовом до суду.           

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД № 092423 від 08.02.2010, відповідно до якої місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” є 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176.

Саме за цією адресою здійснювалося листування.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать надані до суду документи, 01.10.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 438, за яким позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (далі - Споживач), а останній зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

У вказаному договорі сторони погодили порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію, визначивши, що підставою для розрахунків ТОВ “ВЕПЕС, ЛТД” з Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.3. вказаного договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації

На виконання вказаного договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району постачав Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” теплову енергію кожного місяця, починаючи з серпня 2008 року по серпень 2009 року на загальну суму 10 206, 85 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2008, від 30.09.2008, від 31.10.2008, від 30.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009 та від 31.08.2009.

Станом на 12.02.2010 сума основного боргу за договором складає 10 206, 85 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.

Заборгованість відповідачем у сумі 10 206, 85 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються а підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Пунктом 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням стороні можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню. Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки є необгрунтованими та документально не підтвердженими.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕПЕС, ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176, р/р 26000032001 АвтоЗАЗБанк, МФО 313407, код ЄДРПОУ 13606810) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) заборгованість за договором № 438 від 01.10.2002 у сумі 10 206 (десять тисяч двісті шість) грн. 85 коп., 102 (сто дві) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 15.02.2010.